Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-11722/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11722/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Постмодерн» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000532220, №0000542220 від 30 березня 2012 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Постмодерн» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000532220, №0000542220 від 30 березня 2012 року задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 30 березня 2012 року №0000532220 та №0000542220.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між ТОВ «Постмодерн» та ПП «Система» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10 лютого 2012 року по 01 березня 2012 року ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Постмодерн» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дія» за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року та ПП «Система» за період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, за результатами якої складено акт від 07 березня 2012 року №24/22-205/35363976, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додату вартість за квітень 2011 року на загальну суму193720,00 грн. та завищено р.19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» в квітні 2011 року на суму 2947,00 грн.

На підставі акту перевірки №24/22-205/35363976 від 07 березня 2012 року ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 березня 2012 року №0000532220, згідно якого за порушення п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 193721,00 грн., у тому числі 193720,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000542220, згідно якого за порушення п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 2947,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, доводи відповідача щодо нікчемності укладеного договору між позивачем та ПП «Система» ґрунтуються на акті ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС №5421/23-2/32661589 від 29 липня 2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Система» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, в якому зазначено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва в ході відпрацювання ПП «Система» було опитано директора підприємства ОСОБА_2 Згідно наданих пояснень, ним фінансово-господарська діяльність не проводилась, документи не підписувались, а декларації підписував за винагороду, не читаючи, оскільки не володіє навиками бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, з акту перевірки вбачається, що згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік відсутні основні виробничі фонди, в той час як, відповідно до договору, позивачу було передано у користування значну кількість обладнання без визначення розміру балансової вартості, чисельність працюючих згідно податкового розрахунку комунального податку за 2010 рік - 1 працюючий, за 2011 рік - посадові особи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Постмодерн» (замовник) та ПП «Система» (виконавець) укладено договір №300311 від 30 березня 2011 року, відповідно до умов якого виконавець передає, а замовник бере у тимчасове володіння та користування обладнання, перелік якого міститься у додатку №1 до договору, для ведення господарської діальності, а також виконавець надає послуги з налаштування звукового обладнання, яке знаходиться у користуванні замовника, інформаційного та консультаційного сприяння замовнику щодо порядку правильної експлуатації обладнання, що орендується. Відповідно до додатку №1 від 30 березня 2011 року до вищенаведеного договору ТОВ «Постмодерн» та ПП «Система» узгодило перелік обладнання, що передається в оренду: комп'ютери, меблі, офісна техніка, звукове та відеообладнання.

Виконання умов вищезазначеного договору підтверджується актом приймання-передачі обладнання до договору №300311 від 30 березня 2011 року, актом повернення обладнання від 31 липня 2011 року, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №92 від 30 квітня 2011 року, №216 від 31 травня 2011 року, податковими накладними №37, №38 від 15 квітня 2011 року, №85, №86 від 28 квітня 2011 року, які отримані ТОВ «Постмодерн» від ПП «Система», банківськими виписками від 15 квітня 2011 року, 28 квітня 2011 року про оплату за договором оренди.

Надане в оренду обладнання використовувалось позивачем в своїй господарській діяльності, основними видами якої відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є надання інших комерційних послуг, виробництво фільмів, видання звукозаписів, розповсюдження фільмів, рекламна діяльність, що підтверджується належним чином засвідченими договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами, звітами про виконану роботу, актами виконаних робіт, а також мемориальним ордером №3 за квітень 2011 року щодо надходження орендованого за договором з ПП «Система» обладнання та його позабалансового обліку.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на висновки перевірки ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС (акт №5421/23-2/32661589 від 29 липня 2011 року) про обставини неподання ПП «Система» податкової звітності та відсутність в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік ПП «Система» основних виробничих фондів, що не свідчить про порушення податкового обліку позивачем по справі та не позбавляє його права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, що отриманні від платника податку - ПП «Система», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Також судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на пояснення ОСОБА_2 з приводу того, що ним фінансово-господарська діяльність не проводилась, документи не підписувались, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2012 директором ПП «Система» ОСОБА_2 подано скаргу на дії працівників ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС, в якій зазначено про надання пояснень 25 липня 2011 року під тиском працівників ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС, а також ОСОБА_2 просить вважати свої пояснення, за результатами якої була складена службова записка №272/15-221 від 25 липня 2011 року, недійсними.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ПП «Система» та відсутності реального здійснення договору, укладеного ПП «Система» та позивачем.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ПП «Система», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності наданого в оренду обладнання та проведення оплати за договором, використання отриманого обладнання у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30 березня 2012 року №0000532220 та №0000542220, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 березня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.