Постанова

від 29.12.2012 по справі 2а-16294/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  29 грудня 2012 року                      № 2а-16294/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грандбудтехнології» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандбудтехнології»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просить суд: - визнати дії відповідача протиправними та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про анулювання реєстрації ТОВ «Грандбудтехнології»платником податку на додану вартість; - зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ТОВ «Грандбудтехнології»як платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 372413626552. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято рішення № 158/15-3 від 16 листопада 2012 року про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість. Разом з тим, позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки останнім протягом 12 послідовних податкових місяців декларувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість, обсяги поставок та обсяги оподатковуваних операцій. Звертає увагу на те, що відповідачем не прийнято жодного рішення за вказаний період щодо невизнання будь-якої із податкових декларацій. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на її задоволенні. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що ним правомірно прийнято оскаржуване рішення, оскільки працівниками податкового органу складено акт від 18 жовтня 2012 року № 4447/22-9/37241360 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Грандбудтехнології»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Зазначений факт свідчить, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Грандбудтехнології»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Грандбудтехнології», фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами. 26 грудня 2012 року представником позивача та представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи наведене, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: ТОВ «Грандбудтехнології»05 серпня 2010 року зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, як юридична особа з ідентифікаційним кодом 37241360. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість                  № 100310475 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 17 листопада 2010 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість. 16 листопада 2012 року відповідачем винесеного рішення № 158/15-3 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з якого вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача є те, що останній протягом 12 послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, відповідно до пп. «г»            п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України. Також зазначено, що позивач у період з 01 жовтня 2011 року по 01 листопада 2012 року подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0,0 грн. Вирішуючи спір, суд виходить з наступного. Відповідно до пп. «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Згідно пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Відповідно до статей 180 - 184, 209 Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446, та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584, наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Приписами зазначеного Положення визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість. Відповідно до підпункту «г»пункту 5.1 цього Положення реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, а саме, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; Згідно пункту 5.5 Положення № 1394 анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу). Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не спростовується, позивач протягом жовтня 2011 року –жовтня 2012 року подавав до податкового органу відповідну податкову звітність, а саме: податкова декларація з ПДВ за жовтень 2011 року, згідно якої податковий кредит становить 286 759 грн.; податкова декларація з ПДВ за листопад 2011 року, згідно якої податковий кредит становить 446 804 грн.; податкова декларація з ПДВ за грудень 2011 року, згідно якої податковий кредит становить 325 431 грн.; податкова декларація з ПДВ за січень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 239 817 грн.; податкова декларація з ПДВ за лютий 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 61 886 грн.; податкова декларація з ПДВ за березень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 271 875 грн.; податкова декларація з ПДВ за квітень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 113 389 грн.; податкова декларація з ПДВ за травень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 193 742 грн.; податкова декларація з ПДВ за червень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 39 460 грн.; податкова декларація з ПДВ за липень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 43 526 грн.; податкова декларація з ПДВ за серпень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 0 грн.; податкова декларація з ПДВ за вересень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 0 грн.; податкова декларація з ПДВ за жовтень 2012 року, згідно якої податковий кредит становить 0 грн. Тобто, з наведеного вбачається, що позивачем протягом жовтня 2011 року –жовтня 2012 року, що є 12 послідовних податкових місяців, подавалось до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість, які свідчать про наявність господарської діяльності та в результаті якої формувався податковий кредит. Суд критично відноситься до посилань відповідача, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є складений останнім акт від 18 жовтня 2012 року № 4447/22-9/37241360 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандбудтехнології»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року. Зазначеним актом, зокрема, встановлено, що правочини, укладені ТОВ «Грандбудтехнології»з вищезазначеними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Разом з тим, згідно пункту 5.5.2.3 Положення № 1394, документами, що підтверджують необхідність скасувати реєстрацію платника податку на додану вартість, зокрема, що стосується підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). При цьому суд відзначає, що акт від 18 жовтня 2012 року № 4447/22-9/37241360 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандбудтехнології»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, в розумінні пункту 5.5.2.3 Положення № 1394, не може бути належним підтвердним документом. Крім того, суд звертає увагу, що зазначений акт є актом звірки та не являється актом перевірки в розумінні статті 86 Податкового кодексу України, оскільки у висновках зазначеного акту відсутні посилання на порушення позивачем норм податкового законодавства України (висновки про завищення або заниження сум податків). Враховуючи наведене вище, судом також відхиляється і довідка управління оподаткування юридичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців відповідача від 16 листопада 2012 року № 161/15-3, оскільки у зазначеній довідці наявне лише посилання на Акт від 18 жовтня 2012 року № 4447/22-9/37241360  про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбудтехнології»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення. Разом з тим, суд вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання відповідача поновити реєстрацію його як платника податку на додану вартість. Так, приписами пункту 5.6 Положення № 1394 визначено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію платника податку на додану вартість є похідною від позовної вимоги про скасування рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, та врегульована законодавством, з огляду на що задоволенню не підлягає. Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Згідно частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. На стягненні судових витрат представник позивача ні в позовній заяві , ні в судовому засіданні не наполягав. Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбудтехнології»задовольнити частково. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби №158/15-3 від 16 листопада 2012 року про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбудтехнології»платником податку на додану вартість. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Суддя                                                                                                               В.П. Катющенко