Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-14933/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2012 року 11:52 № 2а-14933/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Лавков О.С.,

представник відповідача - Блажко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна науково-виробнича фірма «Електроцентр»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання законним нарахування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та усунення перешкод в реалізації права на податковий кредит,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось «Багатопрофільна науково-виробнича фірма «Електроцентр» (надалі -ТОВ «БНВФ «Електроцентр», позивач) до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва (надалі -ДПІ в Дарницькому районі м. Києва, відповідач) про визнання законним нарахування ТОВ «БНВФ «Електроцентр»податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 257685 грн. 41 коп. за травень 2011 року; усунення порушення права ТОВ «БНВФ «Електроцентр»на користування податковим кредитом з податку на додану вартість за травень 2011 року у сумі 257685 грн. 41 коп., шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011р. р. №000003002302/50017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на 257685 грн. 41 коп.

Свої позовні вимоги ТОВ «БНВФ «Електроцентр»обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Аквитек Груп ЛТД»відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначена сума по податковій накладній контрагента правомірно включена позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Зокрема, позивач стверджує, що на момент підписання договору, сплати послуг, отримання податкової накладної, виконання робіт відомості щодо фактичного існування ТОВ «Авитек груп ЛТД» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Також позивач зазначає, що визнання фіктивним підприємства та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державно реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «БНВФ «Електроцентр»зареєстроване Дарницькою районною державною у м. Києві адміністрацією 14.02.2001 року за № 10651200000002702 . Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31287111.

ТОВ «БНВФ «Електроцентр»взято на податковий облік в ДПІ в Дарницькому районі м. Києва за № 23399 від 01.03.2001р., перебуває на обліку в ДПІ в Дарницькому районі м. Києва.

У періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ «БНВФ «Електроцентр»зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ в Дарницькому районі м. Києва, відповідно до свідоцтва платника ПДВ №100098361 від 07.03.2001р. Індивідуальний податковий номер платника: 312871126511.

ДПІ в Дарницькому районі м. Києва на підставі наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 06.10.2011р. № 2279-П, постанови заступника прокурора Печерського району м. Києва юристу 1 класу Кузьменко О.П., в рамках кримінальної справи №56-2894 про призначення документальної перевірки, а також службового посвідчення серія УКМ №042261, виданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, та пп.75.1.2, п.75.1, ст.75, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, проведена документальна виїзна перевірка ТОВ «БНВФ «Електроцентр»(код ЄДРПОУ 31287111), з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Авитек груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350) за період діяльності за травень 2011року.

За результатами перевірки складено акт документальної виїзної перевірки № 6709/23-02/31287111 від 17.10.2011р. (надалі -Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «БНВФ «Електроцентр» ст.. 22, ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст.200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., в результаті чого ТОВ «БНВФ «Електроцентр»завищено суму податкового кредиту в травні 2011 року на суму ПДВ у розмірі 257 685,41 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «БНВФ „Електроцентр» перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Авитек груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350).

ТОВ «Авитек груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350) згідно договору на виконання своїх зобов'язань по електромонтажним роботам в адресу ТОВ «БНВФ «Електроцентр», оформлено та видано податкову накладну №315 від 31.05.2011р. на суму 1546112,45 грн.,у т.ч. ПДВ 257685,41 грн.

Дана податкова накладна та сума ПДВ 257685,41грн. відображена у складі податкового кредиту ТОВ «БНВФ «Електроцентр» відповідно до дод. №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»декларації за травень 2011р.

Проте, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №1042/23-3/37046350 від 08.08.2011р. невиїзної перевірки ТОВ «Авитек груп ЛТД»за травень 2010р. дана сума не підтверджується.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ в Дарницькому районі м. Києва відносно ТОВ «БНВФ «Електроцентр»винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011р. р. №000003002302/50017, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 257 685,41 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до складу податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, копії договору субпідряду, податкової накладної, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) з переліком робіт та розміром винагороди.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «БНВФ «Електроцентр» та ТОВ «Авитек груп ЛТД»укладено договір субпідряду від 27.04.2011р. №УП-2011-05, за яким ТОВ «Авитек груп ЛТД»( Підрядник) зобов'язався виконати роботи з будівництва мережі доступу до мережі Інтернет, а ТОВ «БНВФ «Електроцентр»(Замовник) зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. На виконання своїх зобов'язань за договором, а саме п. 4.1. Договору, позивачем фактично сплачено суму договору, що підтверджується платіжним дорученням №355 від 31.05.2011 року на суму 1 546 112,45 грн. Відповідно до сплаченої суми Підрядником виписано податкову накладну від 31.05.2011 року за № 315, згідно якої позивачем зараховано до податкового кредиту суму у розмірі 257685,41грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо) .

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09. 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Пунктом 200.1. ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БНВФ «Електроцентр»укладено договір субпідряду з ТОВ «Авитек груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350).

ТОВ «Авитек груп ЛТД»виписало ТОВ «БНВФ «Електроцентр» податкову накладну №315 від 31.05.2011р. на суму 1 546 112,45 грн.,у т.ч. ПДВ 257 685,41 грн.

Дана податкова накладна та сума ПДВ 257685,41грн. відображена у складі податкового кредиту ТОВ «БНВФ «Електроцентр»відповідно до додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»декларації за травень 2011р.

Проте, згідно з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по взаємовідносинам ТОВ «БНВФ «Електроцентр»з ТОВ «Авитек груп ЛТД»за травень 2011р. встановлено що у Розділі І «Податкові зобов'язання»дод. №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту»ТОВ «Авитек груп ЛТД»за травень 2011р. задекларовано підприємство ТОВ «БНВФ «Електроцентр»на суму ПДВ в травні 2011р. 257 685,41 грн.

Однак, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №1042/23-3/37046350 від 08.08.2011р. невиїзної перевірки ТОВ «Авитек груп ЛТД»за травень 2011р. дана сума не підтверджується.

ТОВ «Авитек груп ЛТД»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту. За даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів(робіт, послуг) за 2011р. склала 0,0 тис. грн. Основні засоби у ТОВ «Авитек груп ЛТД» відсутні.

Також до управління податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва надійшла постанова про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України та порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Авитек груп ЛТД»за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 205 КК України з реєстраційним номером 56-2894.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п.10.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.07.2005 № 244, облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань відповідно до вимог ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (по першій із подій).

Згідно з п.3 Порядку, порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Враховуючи зазначене, а також те, що виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно, податкова накладна, виписана та не включена до складу податкового зобов'язання постачальником є заповненою з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, суд погоджується із висновком податкового органу, що оскільки постачальником ТОВ «Авитек груп ЛТД» не включено до складу податкових зобов'язань в травні 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 257 685,41 грн., яка була відображена ТОВ «БНВФ «Електроцентр»у складі податкового кредиту, то право на податковий кредит у ТОВ «БНВФ «Електроцентр» відсутнє.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В той же час, відповідно до п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 257 685,41 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 1,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011р. р. №000003002302/50017 винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна науково-виробнича фірма «Електроцентр»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.12.2012р.

Суддя В.П. Шулежко