Постанова

від 10.01.2013 по справі 5020-758/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа № 5020-758/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.12 у справі№ 5020-758/2012 господарського суду міста Севастополя за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" простягнення 7 221,73 грн.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/2 від 08 січня 2013 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" про стягнення 7 199,84 грн. основного боргу та 21,89 - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку зі сплати електроізоляційного товару, отриманого ним за видатковою накладною № РН-0007904 від 22.09.11. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 530, 538, 625 Цивільного кодексу України, статей 181, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 21.08.12, ухваленим суддею Юріною О.М., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з недоведеності матеріалами справи звернення позивача з вимогою про сплату відповідачем отриманого товару та недотриманням позивачем обов'язку щодо надання відповідачу сертифікатів відповідності на поставлений товар. При цьому, суд керувався приписами статей 525, 526, 538, 613, 692 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Черткової І.В. - головуючого, Голика В.С., Сотула В.В., постановою від 06.11.12 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність матеріалами справи факту отримання товару відповідачем, та не оплати його вартості останнім. При цьому, апеляційний суд керувався приписами статей 625, 651, 662, 664, 666 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на помилковий висновок апеляційного суду про наявність обов'язку відповідача з оплати отриманого від позивача товару без сертифікату відповідності. На думку скаржника, обов'язок зі сплати отриманого товару у відповідача може виникнути тільки у разі надання позивачем сертифікатів відповідності на товар. При цьому, скаржник посилався на порушення апеляційним судом приписів статей 538, 633, 662, 666 Цивільного кодексу України, статті 268 Господарського кодексу України, статей 4 2 , 4 5 , 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" судом отримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишається колегію суддів без задоволення через обмеженість строків розгляду касаційної скарги, крім того колегія суддів зауважує, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" електроізоляційні матеріали на загальну суму 7 199,84 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0007904 від 22.09.11, довіреністю № 000320 від 22.09.11 на отримання від позивача матеріальних цінностей, виданої на ім'я Баймакової О.Д. Позивачем видана податкова накладна № 7904 від 22.09.11. Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" № 400 від 16.10.12 отриманий товар знаходиться у відповідача та вартість отриманої від позивача продукції включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач направив на адресу відповідача претензію № 28 від 09.04.12, в якій вимагав оплатити придбаний товар на суму 7 199,84 грн. згідно з рахунком-фактурою № СФ-0009269 від 22.09.11 та видатковою накладною № РН-0007904 від 22.09.11. Проте, вказана заборгованість оплачена не була, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" про стягнення 7 199,84 грн. основного боргу та 21,89 грн. - 3 % річних. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем згідно з видатковою накладною № РН-0007904 від 22.09.11 та довіреністю № 000320 від 22.09.11 товар був отриманий, проте не оплачений та не повернутий, будь-яких доказів на підтвердження того, що партія товару отримана без відповідних документів матеріалами справи не установлено. Крім того, відповідач правом, визначеним статтею 666 Цивільного кодексу України щодо відмови від товару та його повернення не скористався. Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду погоджується з огляду на наступне. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Апеляційним судом правомірно застосовано норми статей 662, 666 Цивільного кодексу України, згідно з якими продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві документи,

що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром. Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Оскільки відповідач отриманий товар не повернув, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про зобов'язання відповідача оплатити товар. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки апеляційного суду відповідають цим обставинам і при вирішені спору апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.12 у справі Господарського суду міста Севастополя № 5020-758/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець