Постанова

від 09.01.2013 по справі 2а-13614/12/0170/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2013 р. (12:43) Справа №2а-13614/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного виробничого підприємства «Промтехпостач»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Казаков В.О. - пред-к, дов. від 05.01.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне виробниче підприємство «Промтехпостач» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.11.2012 р. № 0001292301 та №0001302301. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 20.12.2012 р., надав заперечення на позов , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

У судове засідання 09.01.2013 р. відповідач явку свого представника не забезпечив , про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві, вважав можливим розглянути справу на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги повідомлення сторін про день та час розгляду справи, відсутність клопотання відповідача про перенос судового засідання, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. , за результатами якої 19.10.2012 р. був складений акт № 1837/220/30336005.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано встановлення факту не підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» , що призвело до заниження суми ПДВ , яка підлягає зарахуванню в бюджет у сумі 2034 грн., завищення суми ПДВ , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 808 грн., завищення податку на прибуток на загальну суму 1467 грн., завищенню податку на прибуток на загальну суму 201 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 20.11.2012 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0001292301, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції по податку на прибуток у розмір 733,50грн., та № 0001302301 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2034 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1017 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно зп. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №1837/220/30336005 від 19.10.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» при проведенні розрахунків за товар. На думку податкового органу, на чому наполягав представник відповідача під час розгляду справи, діяльність вказаного суб'єкту господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ним договори не мають реального товарного характеру.

В період часу, що перевірявся , позивач придбав у ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» товар ( запасні частини, комплектуючі) на суму 197245,97 грн. ( в тому числі ПДВ 39448,47 грн.) , що підтверджено видатковими накладними № 02305 від 02.03.2012р., № 070304 від 07.03.2012р., № №210301 від 21.03.2012р., № 260303 від 26.03.2012р., № 270304 від 27.03.2012р., №030408 від 03.04.2012р., податковими накладними № 13 від 02.03.2012р., № 39 від 07.07.2012р., № 84 від 21.03.2012р.№92 від 26.03.2012р., №103 від 27.03.2012р., №184 від 03.04.2912р. , оформленими ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» .

Матеріали справи свідчать про те,що позивач, діючи відповідно до умов договору поставки №15, укладеному 10.11.2008 р. з ЗАТ «Укпостач», товар, придбаний у ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» в період часу,що перевірявся, продав першому, про що свідчать оформлені ним видаткові накладні № РН-020305 від 02.03.2012 р., № П-00000083 від 07.03.2012р., № П000000082 від 06.03.2012 р., № П-00000081 від 06.03.2012р., № П-00000080 від 06.03.2012р., № П-00000079від 06.03.2012р., №П-00000077 від 03.03.2012р., №П-00000076 від 03.03.2012р. , №П-00000075 від 03.03.2012р.,№П-00000074 від 03.03.2012р., №П-00000072 від 02.03.2012 р., № П-00000071 від 02.03.2012 р., №П-00000070 від 02.03.2012р., №П-00000117 від 09.04.2012р., №П-00000097 від 16.03.2012р., №П-00000098 від 16.03.2012р., № П-00000094 від 14.03.2012р. ,№ П-00000092 від 13.03.2012 р. ,№ П-00000091 від 13.03.2012р., №П-00000090 від 13.03.2012р., №П-00000089 від 13.03.2012 р., №П-000000088 від 13.03.2012р., № П-00000087 від 13.03.2012р., № П-00000086 від 12.03.2012р., №П-00000085 від 07.03.2012р., №П-00000084 від 07.03.2012р., №П-00000083 від 07.03.2012р., № П-00000095 від 14.03.2012р., №П-00000108 від 26.03.2012р., №П-00000107 від 26.03.2012р., №П-00000106 від 26.03.2012р., №П-00000104 від 22.03.2012 р., № П-00000103 від 22.03.2012р. , №П-00000102 від 21.03.2012р. , №П-000000105 від 23.03.2012р., № П-00000101 від 21.03.2012р., № П-00000115 від 30.03.2012р., № П-0000114 від 29.03.2012р., № П-00000113 від 29.03.2012р.,№ П-00000112 від 29.03.2012р., №П-00000111 від 28.03.2012р., №П-00000110 від 28.03.2012р., №П-00000109 від 27.03.2012р., податкові накладні №13 від 02.03.2012 р., №8 від 03.03.2012р. , №7 від 03.03.2012 р., №6 від 03.03.2012р., №5 від 03.03.2012 р. №13 від 07.03.2012 р., №12 від 06.03.2012р., №11 від 06.03.2012р., №10 від 06.03.2012р., №9 від 06.03.2012р., №4 від 02.03.2012 р., №3 від 02.03.2012 р., №2 від 02.03.2012р., №1 від 02.03.2012 р. ,№1 від 09.04.2012р., №27 від 16.03.2012р., №28 від 16.03.2012р., №24 від від14.03.2012р., №22 від 13.03.2012р., №21 від 13.03.2012р., №20 від 13.03.2012р., №19 від 13.03.2012р., №18 від 13.03.2012р., №17 від 13.03.2012р., №16 від 12.03.2012р., №15 від 07.03.2012р., №14 від 07.03.2012р., №13 від 07.03.2012р., №25 від 14.03.2012р., №38 від 26.03.2012р., №37 від 26.03.2012 р., №36 від 26.03.2012 р., №34 від 22.03.2012р., №33 від 22.03.2012р.,№32 від 22.03.2012р., №35 від 23.03.2012р., №31 від 21.03.2012р., №45 від 30.03.2012р., №44 від 29.03.2012р., №43 від 29.03.2012р., №42 від 29.03.2012р., №41 від 28.03.2012р., №40 від 28.03.2012р., №39 від 27.03.2012р., копії яких залучені до матеріалів справи.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів, яки спростовували б наведені вище твердження платника податків , ним також не надано доказів відсутності необхідності в отриманні товару для проведення господарської діяльності останнім.

Вивчивши наведені вище документи, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, приймаючи до уваги,що основним видом діяльності платника податків була розробка торгівля , вважає доведеним факт отриманні від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» в період часу,що перевірявся товару в обсягах, відображених в його бухгалтерському обліку, подальшої його реалізації своїм контрагентам, правомірності віднесення сплаченої його вартості до складу валових витрат платника податків, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті перевірки акті перевірки №1837/220/30336005 від 19.10.2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 1401.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби від 20.11.2012 р. № 0001302301 та № 0001292301.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби , на користь Приватного виробничого підприємства «Промтехпостач» (Білогорський район, смт.Зуя, вул.Річна код ЄДРПОУ 30336005) 150 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.