Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-13614/12/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13614/12/0170/2

14.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного виробничого підприємства "Промтехпостач"- Казаков Віталій Олександрович, довіреність № б/н від 02.01.13

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Коверко Ілона Сергіївна, довіреність № 16/9/10-0 від 20.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 09.01.13 у справі № 2а-13614/12/0170/2

за позовом Приватного виробничого підприємства "Промтехпостач" (вул. Річна, 21,Зуя,Білогірський район, Автономна Республіка Крим,97630)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче підприємство «Промтехпостач» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.11.2012 р. № 0001292301 та №0001302301. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 року позов Приватного виробничого підприємства "Промтехпостач" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 20.11.2012 р. № 0001302301 та № 0001292301.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не об'єктивно дослідив докази, не всебічно та неповно з'ясував фактичні обставини справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, наполягала на її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у позивача були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Працівниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої 19.10.2012 р. був складений акт № 1837/220/30336005.

Згідно акту перевірки зафіксовано встановлення факту не підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» , що призвело до заниження суми ПДВ , яка підлягає зарахуванню в бюджет у сумі 2034 грн., завищення суми ПДВ , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 808 грн., завищення податку на прибуток на загальну суму 1467 грн., завищенню податку на прибуток на загальну суму 201 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 20.11.2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0001292301, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції по податку на прибуток у розмірі 733,50грн., та № 0001302301 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2034 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1017 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно зп. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг визначена у п.187.1. ст. 187 ПК України.

Отже, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду .

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в акті перевірки №1837/220/30336005 від 19.10.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» при проведенні розрахунків за товар. На думку податкового органу діяльність вказаного суб'єкту господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ним договори не мають реального товарного характеру.

В період часу, що перевірявся , позивач придбав у ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» товар ( запасні частини, комплектуючі) на суму 197245,97 грн. ( в тому числі ПДВ 39448,47 грн.) , що підтверджено видатковими накладними № 02305 від 02.03.2012р., № 070304 від 07.03.2012р., № №210301 від 21.03.2012р., № 260303 від 26.03.2012р., № 270304 від 27.03.2012р., №030408 від 03.04.2012р., податковими накладними № 13 від 02.03.2012р., № 39 від 07.07.2012р., № 84 від 21.03.2012р.№92 від 26.03.2012р., №103 від 27.03.2012р., №184 від 03.04.2912р. , оформленими ТОВ «Фірма «Радіус Інвест».

Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач, придбаний у ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» товар продав ЗАТ «Укпостач», що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справі.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 20.11.2012 р. № 0001302301 та № 0001292301, також з'ясував всі обставини справи та дотримався вимог матеріального та процесуального права.

Так колегією суддів безспірно встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Фірма «Радіус Інвест»мали реальний характер, товарність операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами, придбаний товар використався позивачем у господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що нікчемність угоди не може бути встановлена актом перевірки податкового органу. На час вчинення правочину ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» було платником ПДВ.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.13 у справі № 2а-13614/12/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна