Рішення

від 02.01.2013 по справі 5027/743/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" січня 2013 р. Справа № 5027/743/2012.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод»

до відповідача Новодністровської міської ради

про визнання протиправної (незаконної) бездіяльності органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Кошман А.В.

Представники:

від позивача -Марчук Д.П. (довіреність від 16.10.2012 року)

від відповідача -Рибак І.І. (довіреність № 23 від 27.10.2012 року)

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Новодністровський хлібозавод»звернулось з позовом до Новодністровської міської ради про визнання незаконним (недійсним) рішення Новодністровської міської ради від 02.08.2007 року № 141 в частині визнання таким, що втратив чинність Державний акт І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996 року; визнання права ВАТ «Новодністровський хлібозавод»на отримання в оренду земельної ділянки площею 3,6 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, промбаза, індексно кадастровий квартал № 19 та 0,19 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, економіко-планувальна зона № 4, м-н «Діброва», індексно кадастровий квартал № 4 для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину; зобов'язання Новодністровську міську раду розглянути на першій, після набрання законної сили судовим рішенням по цій справі, сесії міської ради питання про надання ВАТ «Новодністровський хлібозавод»в оренду земельної ділянки площею 3,6 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, промбаза, індексно кадастровий квартал № 19 та 0,19 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, економіко-планувальна зона № 4, м-н «Діброва», індексно кадастровий квартал № 4 для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину.

Ухвалою від 31 жовтня 2012 року суд задовольнив подане позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог та зменшив розмір позовних вимог в частині визнання права ВАТ «Новодністровський хлібозавод»на отримання в оренду земельної ділянки площею 3,6 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, промбаза, індексно кадастровий квартал № 19 та 0,19 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, економіко-планувальна зона № 4, м-н «Діброва», індексно кадастровий квартал № 4 для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину; зобов'язання Новодністровську міську раду розглянути на першій, після набрання законної сили судовим рішенням по цій справі, сесії міської ради питання про надання ВАТ «Новодністровський хлібозавод»в оренду земельної ділянки площею 3,6 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, промбаза, індексно кадастровий квартал № 19 та 0,19 га за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, економіко-планувальна зона № 4, м-н «Діброва», індексно кадастровий квартал № 4 для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Державному підприємству «Новодністровський хлібозавод»на підставі Державного акту І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996 року було надано земельну ділянку в розмірі 3,79 га в постійне користування для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м. Новодністровськ. В подальшому наказом регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернівецькій області від 25.11.1996 року № 116-AT Державне підприємство «Новодністровський хлібозавод»було перетворено в ВАТ «Новодністровський хлібозавод»та визнано його як правонаступником державного підприємства. Після проведення перетворення рішенням виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 04.07.2007 року № 201/7 надано дозвіл ВАТ «Новодністровський хлібозавод»на оформлення свідоцтв про право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5535,44 кв.м. за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, продбаза, індексно кадастровий квартал № 19 та на нежиле приміщення магазину «Гарячий хліб», загальною площею 522,11 кв.м за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, економіко-планувальна зона № 4, м-н «Діброва», індексно кадастровий квартал № 4. На підставі цього рішення бюро технічної інвентаризації було видано свідоцтво на право власності на вказані об'єкти нерухомості. Далі позивач зазначає, що 02.08.2007 року рішенням Новодністровської міської ради № 141, у зв'язку з припиненням діяльності Державного підприємства «Новодністровський хлібозавод»і створенням Відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод», визнано таким, що втратив чинність Державний акт І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996 року на право постійного користування земельними ділянками для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м. Новодністровськ загальною площею 3,7900 га. Позивач стверджує, що прийняте Новодністровською міською радою рішення № 141 від 02.08.2007 року є незаконним, оскільки прийнято із порушенням прав та інтересів підприємства ВАТ «Новодністровський хлібозавод», а тому просить суд визнати незаконним (недійсним) рішення Новодністровської міської ради від 02.08.2007 року № 141 в частині визнання таким, що втратив чинність Державний акт І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996 року.

Відповідач вважає, що прийняв спірне рішення в межах своєї компетенції, своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволення його позовних вимог. Також, відповідач вказує, що вимоги позивача про визнання незаконним (недійсним) рішення Новодністровської міської ради від 02.08.2007 року № 141 в частині визнання таким, що втратив чинність Державний акт І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996 року є публічно-правовим спором і підпадає під загальне визначення справи адміністративної юрисдикції наведене у п. 1 ч. 1 ст. З КАС України. А відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк в 1 рік (в редакції станом на 2007 р.), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою суду від 17 грудня 2012 року беручи до уваги клопотання позивача та враховуючи особливості розгляду спору, суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»№ 6 від 17.05.2011року виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Отже, даний спір підвідомчий господарському суду.

Щодо застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень, а також матеріалів справи, останньому стало відомо про існування прийнятого відповідачем спірного рішення № 141 від 02 серпня 2007 року та про порушення свого права при розгляді у 2011 році господарським судом Чернівецької області справи № 2/5027/825/2011. При цьому, відповідачем не подано суду належних та відповідних доказів повідомлення позивача про прийняте спірне рішення № 141 від 02 серпня 2007 року.

Таким чином, при вирішенні даного спору суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

Так, на підставі Державного акта на право постійного користування землею І-ЧВ № 000680 від 15.07.1996 року Державному підприємству «Новодністровський хлібозавод»було надано у постійне користування земельну ділянку в розмірі 3,79 га для розміщення хлібозаводу, під'їзної залізничної колії та магазину, які знаходяться в м. Новодністровськ.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області № 118-AT від 25.11.1996 року Державне підприємство «Новодністровський хлібозавод»перетворено в Відкрите акціонерне товариство «Новодністровський хлібозавод»та встановлено його правонаступником державного підприємства, що приватизується.

Дана обставина також вбачається зі статуту Відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод», де пунктами 1.1., 3.3. встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Новодністровський хлібозавод» засноване відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, наказ від 25.11.1996 р. № 1118-АТ шляхом перетворення державного підприємства -Новодністровського хлібозаводу у відкрите акціонерне товариство відповідно до Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про господарські товариства», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства»від 11.09.1996 р. № 1099. Товариство є правонаступником державного підприємства -Новодністровського хлібозаводу.

Пунктом 1 рішення 17 сесії V скликання Новодністровської міської ради від 02 серпня 2007 року № 141, відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою виконання вимог п. г, д ст. 141, п. а ст. 143 Земельного Кодексу України згідно наказу від 25.11.1996 року № 1118-АТ щодо перетворення державного підприємства -Новодністровського хлібозаводу у відкрите акціонерне товариство, вирішено припинити дію та вважати таким, що втратив чинність Державний акт вданий Новодністровському хлібозаводу І-ЧВ № 000680 від 15 липня 1996 року № 24 на право постійного користування земельною ділянкою для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м. Новодністровськ загальною площею 3,79 га, в тому числі під базою, під'їзною залізничною колією -3,60 га, під магазином -0,19 га.

Так, пунктом 1 спірного рішення відповідач вирішив припинити дію та вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Однак, стаття 141 та 143 Земельного Кодексу України (який діяв на момент прийняття відповідачем спірного рішення), на які при прийнятті спірного рішення посилається відповідач, встановлюють підстави припинення права користування земельною ділянкою та підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку.

Також, жодною нормою Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та Земельного Кодексу України відповідач не наділений повноваженнями припиняти дію та вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, враховуючи, що пункт 1 рішення 17 сесії V скликання Новодністровської міської ради від 02 серпня 2007 року № 141, в якому вирішено припинити дію та вважати таким, що втратив чинність Державний акт вданий Новодністровському хлібозаводу І-ЧВ № 000680 від 15 липня 1996 року № 24 на право постійного користування земельною ділянкою для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м. Новодністровськ загальною площею 3,79 га, в тому числі під базою, під'їзною залізничною колією -3,60 га, під магазином -0,19 га. прийнято з порушенням вимог чинного на момент їх прийняття законодавства України та з перевищенням компетенції міської ради, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним (недійсним) пункт 1 рішення 17 сесії V скликання Новодністровської міської ради від 02 серпня 2007 року № 141, в якому вирішено припинити дію та вважати таким, що втратив чинність Державний акт вданий Новодністровському хлібозаводу І-ЧВ № 000680 від 15 липня 1996 року № 24 на право постійного користування земельною ділянкою для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м. Новодністровськ загальною площею 3,79 га, в тому числі під базою, під'їзною залізничною колією -3,60 га, під магазином -0,19 га.

3. Стягнути з Новодністровської міської ради -Чернівецька область, м. Новодністровськ, код 05398510 на користь Відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод»-Чернівецька область, м. Новодністровськ, код 03293310 -судовий збір у сумі 1073,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02 січня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 08 січня 2013 року

Суддя О.С. Тинок