Постанова

від 08.01.2013 по справі 5011-13/13182-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2013 р. Справа№ 5011-13/13182-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-М"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2012р.

у справі №5011-13/13182-2012 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу „Южноукраїнська автомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-М"

про стягнення заборгованості в розмірі 197 427,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2012р. у справі №5011-13/13182-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-М" на користь Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу „Южноукраїнська автомна електрична станція" пеню у розмірі 44 422 грн. 68 коп., штраф у розмірі 90 326 грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 694 грн. 98 коп. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що оскільки зобов'язання по постачанню продукції за договором на суму 1 290 373,20 грн. виконано з запізненням 02.08.2012р., позивачем правомірно та відповідно до умов договору нараховано штрафні санкції, однак оскільки позивачем нараховано завищену суму пені, судом здійснено свій розрахунок.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2012р. в частині стягнення з відповідача 44 422,68 грн. пені, 90 326,12 грн. штрафу, 2 694,98 грн. судового збору та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що враховуючи, що за умовами договору та фактичними обставинами справи прострочення постачання понад 30 календарних днів повинно рахуватись починаючи з 09.06.2012р., беручи до уваги, що починаючи з 01.06.2012р. набув чинності новий Митний кодекс України, що підпадає під обставини, визначені розділом 7 договору, господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправомірно стягнув штраф. Також скаржник зазначає про неправомірне стягнення з нього суми пені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012р. розгляд апеляційної скарги призначено на 08.01.2013р.

Враховуючи те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги представники сторін повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Київського апеляційного господарського суду про призначення до розгляду апеляційної скарги), явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд справи у відсутність представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.

Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) 26.03.2012р. укладено договір на постачання товару № ПУ-30298-ДЗ, відповідно до п. 1.1. якого, відповідач зобов'язався передати позивачу радіоприймачі переносні та стаціонарні (система телевізійна СТС-40) (іменовані надалі "товар"), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору на умовах DDP (Правила Інкотермс-2010), який передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця, включаючи всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки, а позивач - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.3.1 договору, постачання продукції повинно було здійснитись протягом 10-ти днів з дати отримання постачальником окремого письмового повідомлення про необхідність розпочати постачання продукції.

Господарським судом міста Києва встановлено, що 24.04.2012р. позивачем було направлено відповідачу окреме письмове повідомлення № 51/6653 про необхідність розпочати постачання продукції, яке отримано відповідачем 28.04.2012р., про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення.

Враховуючи умови договору, поставка товару повинна була здійснитись у строк до 09.05.2012р.

Відповідач умови договору належним чином не виконав та до 09.05.2012р. товар не поставив.

Позивач направив відповідачу претензію № 32/12303 від 31.07.2012р., на яку відповідач надав відповідь №35/08 від 20.08.2012р., в якій зазначив, що затримка поставки виникла через прийняття нового Митного кодексу України (Закон про Прийняття Нового Митного кодексу України від 13.03.2012р.), який набув чинності 01.06.2012р.

Господарським судом міста Києва встановлено, що зобов'язання по постачанню продукції на суму 1 290 373,20 грн. виконано з запізненням 02.08.2012р., що підтверджується накладною № РН-0000015 від 02.08.2012р.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що беручи до уваги, що починаючи з 01.06.2012р. набув чинності новий Митний кодекс України, що підпадає під обставини, визначені розділом 7 договору, а тому господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправомірно стягнув штраф, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки як вірно зазначає місцевий господарський суд, договір було укладено 26.03.2012р. новий Митний кодекс України набув чинності 01.06.2012р., а поставка повинна була здійснитись до 09.05.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.1. договору передбачена відповідальність постачальника за порушення терміну постачання - сплата пені в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Позивач нарахував пеню у розмірі - 107100,97 грн. за період прострочення постачання з 10.05.2012р. по 01.08.2012р., відповідно до п.4.1 договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, місцевим господарським судом, відповідно до наведених норм законодавства здійснено розрахунок пені, який за перевіреним розрахунком становить 44 422,68 грн.

Крім того, пунктом 4.1 договору передбачена відповідальність постачальника у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів - сплата штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що згідно до умов договору прострочення постачання понад 30 календарних днів повинно рахуватись починаючи з 09.06.2012р., беручи до уваги, що починаючи з 01.06.2012р. набув чинності новий Митний кодекс України, суд першої інстанції неправомірно стягнув 90 326,12грн. штрафу до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки зобов'язання по поставці товару повинно було виконано до 09.05.2012р., а з 10.05.2012р. відбувалось прострочення, в разі перевищення якого понад 30 днів передбачено штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, тобто на момент встановленого сторонами строку виконання договору діяв чинний, на той момент Митний Кодекс України.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивач правомірно нарахував штраф в сумі 90 326,12 грн. (1 290 373,20 грн. / 100 х 7 %).

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-М" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2012р. у справі №5011-13/13182-2012 залишити без змін.

3.Матеріали справи №5011-13/13182-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Калатай Н.Ф.

Повний текст постанови підписано 15.01.2013р.