Постанова

від 12.12.2012 по справі 17/5025/1096/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа №17/5025/1096/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Якубовська П.А. (довіреність №1012/1 від 10.12.2012р.)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Поділля Теплобудінвест" м. Кам'янець-Подільський на рішення господарського суду Хмельницької області від 30 жовтня 2012 року у справі №17/5025/1096/12 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірол-Груп" м. Київ

до Приватного підприємства "Поділля Теплобудінвест" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 63000,00 грн. коштів, внесених як попередню оплату

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

30 жовтня 2012 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ТОВ "Вірол-Груп" до ПП "Поділля Теплобудінвест" та стягнуто з відповідача на користь позивача 63 000,00 грн. коштів, внесених як попередню оплату.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд не звернув увагу на те, що ПП "Поділля Теплобудінвест" не мало зобов'язань по поставці товару (насосів), а кошти, що надійшли на поточний рахунок підприємства в сумі 63 000,00 грн. були призначені для погашення заборгованості ТОВ "Інвестпроектстрой", як генпідрядника за Договором №КАМ-010911/1, відповідно до довідки про вартість виконаних робіт, через відсутність коштів у останнього, тому що засновником цих товариств є одна і та ж особа.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

30 листопада 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 12 грудня 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача заперечила проти доводів, викладених у апеляційній скарзі і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується відміткою канцелярії суду на зворотній стороні ухвали у лівому нижньому куті. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

У листопаді 2011 року, ПП "Поділля Теплобудінвест", на підставі усної домовленості щодо поставки товару, зобов'язалось поставити товар (2 насоси RNB2 65*160B12) ТОВ "Вірол-Груп", яке в свою чергу зобов'язалось перерахувати відповідачу кошти за поставлений товар в сумі 63 000,00 грн.

Позивач на виконання домовленостей перерахував відповідачу 63 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 18 липня 2011 року, від 14 грудня 2011 року та від 16 грудня 2011 року (а.с. 21-23), про що було відзвітовано податковими накладними: - №11 від 18 листопада 2011 року на суму 30 000,00 грн., - №11 від 14 грудня 2011 року на суму 25 000,00 грн. та - №13 від 16 грудня 2011 року на суму 8 000,00 грн. (а.с. 24-26).

Відповідач своїх зобов'язань щодо поставки товару не виконав, у зв'язку з чим 14 червня 2012 року, ТОВ "Вірол-Груп" надіслало до ПП "Поділля Теплобудінвест" лист №1406/12/1 з вимогою повернути до 18 червня 2012 року сплачені кошти в сумі 63 000,00 грн.

03 липня 2012 року, позивач повторно направив відповідачу претензію №030712/1 з вимогою виконати зобов'язання по поставці товару або повернути сплачені кошти.

24 вересня 2012 року, в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань ТОВ "Вірол-Груп" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ПП "Поділля Теплобудінвест" про стягнення 63 000,00 грн.

30 жовтня 2012 року рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ТОВ "Вірол-Груп" до ПП "Поділля Теплобудінвест" та стягнуто з відповідача на користь позивача 63 000,00 грн. коштів, внесених як попередню оплату.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Згідно банківських виписок від 18 липня 2011 року, від 14 грудня 2011 року та від 16 грудня 2011 року (а.с. 21-23), податкових накладних №11 від 18 листопада 2011 року на суму 30 000,00 грн., №11 від 14 грудня 2011 року на суму 25 000,00 грн. та №13 від 16 грудня 2011 року на суму 8 000,00 грн., позивач здійснив відповідачу ПП "Поділля Теплобудінвест" попередній перерахунок коштів у розмірі 63 000,00 грн. за позадоговірну поставку продукції на зазначену суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, дані вимоги відповідачем виконані не були, сплачені кошти відповідач не повернув.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року та відповідно до абз.4 п.1 роз'яснень Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17 липня 2012 року, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки самого набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави зберігає майно позивача, а саме - грошові кошти в розмірі 63 000,00 грн. і, в силу вимог ч.1 ст. 1212 ЦК України, дані кошти підлягають поверненню позивачу, а тому господарський суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог і стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.

Доводи апелянта на те, що ПП "Поділля Теплобудінвест" не мало зобов'язань по поставці товару (насосів), а кошти, що надійшли на поточний рахунок підприємства в сумі 63 000,00 грн. були призначені для погашення заборгованості ТОВ "Інвестпроектстрой" колегією суддів оцінюються критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з банківських виписок підставами перерахування позивачем коштів в сумі 63 000,00 грн. на рахунок відповідача кошти є передоплата за обладнання. Даним фактом отримання відповідачем коштів є також податкові накладні відповідача, з яких вбачається, що оплата проводилась за поставку насосів. (а.с. 21-27)

Крім того, наявність єдиного засновника кількох товариств не зобов'язує одного суб'єкта господарської діяльності відповідати по господарських зобов'язаннях іншого.

Посилання відповідача на те, що він не зміг скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, колегією суддів тож відхиляються як безпідставні, оскільки уся поштова кореспонденція з приводу розгляду даного спору надходила рекомендованою поштою на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 49-51), проте з вини самого відповідача ним вчасно не отримувалась і поверталась.

Відповідно п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими судом про час і місце розгляду справи, у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 30 жовтня 2012 року у справі №17/5025/1096/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Поділля Теплобудінвест" м. Кам'янець-Подільський - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №17/5025/1096/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.