Рішення

від 25.12.2012 по справі 42/5005/9567/2012-5023/5248/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 42/5005/9567/2012-5023/5248/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Токо Паритет", м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр Естейт Менеджмент", м. Харків про стягнення 6664,55 гривень, за участю представників сторін:

Позивача - не з'явився;

Відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Токо Паритет", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -Відповідач) суми заборгованості у розмірі 6664,55 гривень, у тому числі 6480,00 гривень суми основного боргу, 52,73 гривень 3% річних, 131,82 гривень пені. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням умов договору № 1 про надання охоронних послуг, укладеного між сторонами 22 травня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2012 року було передано матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Токо Паритет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр Естейт Менеджмент" про стягнення заборгованості у сумі 6664,55 гривень за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 грудня 2012 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 03 грудня 2012 року повернулась ухвала про прийняття справи до розгляду від 21 листопада 2012 року з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

11 грудня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №21957) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року було відкладено розгляд справи на 25 грудня 2012 року у зв'язку з неявкою Відповідача.

Позивач у судове засідання 25 грудня 2012 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 04 грудня 2012 року.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 23 жовтня 2012 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

22 травня 2012 року між Приватним підприємством "Токо Паритет" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр Естейт Менеджмент" (надалі - Відповідач) був укладений договір №1 на надання охоронних послуг. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до п.1.1. спірного договору, Позивач зобов'язувався забезпечувати надання послуг по здійсненню контрольно-пропускного режиму й охорони приміщення яке належить Відповідачу, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.4.2.1. даного договору, Відповідач повинен був за кожний день прострочення оплати сплатити Позивачу пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 131,82 гривень.

Суд, перевіривши розрахунок пені, нарахований Позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були надані відповідні послуги за спірним договором на суму 6480,00 гривень за період з 22 травня 2012 року по 24 липня 2012 року, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (а.с. 18-20), виставленими до сплати Відповідачу:

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №23 від 31 травня 2012 року;

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №28 від 30 червня 2012 року;

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №33 від 24 липня 2012 року;

Факт направлення вищевказаних рахунків на адресу Відповідача підтверджується відомостями та списками згрупованих внутрішніх простих листів, наявними у матеріалах справи (а.с. 18-20).

Відповідач, в свою чергу, вищевказані рахунки своєчасно не оплатив, доказів сплати до суду не надав.

16 серпня 2012 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №45 з повідомленням про заборгованість і необхідність оплату боргу згідно з укладеним договором №1 від 22 травня 2012 року (а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не виконав своє зобов'язання щодо оплати наданих послуг Позивачем у повному обсязі. Основний борг Відповідача перед Позивачем за спірним договором у розмірі 6480,00 гривень до цього часу не погашен.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем основного боргу в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 6480,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 52,73 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодаства, а тому підлягає стягненню у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 530, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр Естейт Менеджмент" (61045, м. Харків, вул. Тобольська, 42 код ЄДРПОУ 37999848) на користь Приватного підприємства "Токо Паритет" (50086, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 10; р/р №26000019405644 у філії АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849 ЄДРПОУ 13857564, код за ЄДРПОУ 36607719) 6480,00 гривень суми основного боргу, 131,82 гривень пені, 52,73 гривень суми 3% річних та 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 січня 2013 року.

Суддя Калантай М.В.

Справа №5023/5248/12