Постанова

від 04.01.2013 по справі 2а/0470/14606/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА Іменем України

04 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14606/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача Толкачова С.П.

Дмитренко А.М.

представника відповідача Гордієнка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Антарес Лан» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Антарес Лан» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.11.2012 р. №№ 0000272220, 0000262220.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Фермерське господарство «Антарес Лан» зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємством обробляється 100 % сільськогосподарських угідь для вирощування сільськогосподарської продукції. Для цього у підприємства наявні техніка, працівники, обладнання. З травня 2006 р. підприємство орендує земельні ділянки. У зв'язку з закінченням терміну дії частини договорів оренди позивачем здійснені заходи, спрямовані на продовження терміну дії цих договорів. На момент проведення перевірки частина договорів оренди земельних ділянок не була зареєстрована Відділом Держкомзему у Верхньодніпровському районі. В зв'язку з зазначеним, податковим органом в акті перевірки було зроблено неправомірний висновок про те, що вироблена на даних земельних ділянках продукція не є продукцією власного виробництва і частка товаровиробництва є меншою за 75 %, що позбавляє позивача статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. Порушення органами Держкомзему строку реєстрації договорів не має наслідком припинення попередньо укладених договорів та не є підставою позбавлення позивача статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. Враховуючи зазначене, податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.11.2012 р. №№ 0000272220, 0000262220 є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Перевіркою Фермерського господарства «Антарес Лан» було встановлено, що підприємство протягом 2011-2012 р.р. займається вирощуванням зернових та технічних культур. Станом на 01.01.2011 р. Фермерське господарство «Антарес Лан» мало у користуванні 850,8 га, з них зареєстровано в органах Держкомзему 96 договорів на земельні ділянки площею 583,04 га, або 68,53 %. 24.05.2011 р. закінчився термін дії 39 договорів на площу 263,28 га, нові договори здані на реєстрацію. Крім того, станом на 01.01.2011 р. 29 договорів оренди земельних ділянок на 267,76 га знаходяться на реєстрації в органах Держкомзему. Відповідно до даних державного земельного кадастру в 2012 р. Фермерське господарство «Антарес Лан» орендує у фізичних осіб ріллю (земельні паї) загальною площею 871,6 га. Згідно інформації відділу Держкомзему від 11.10.2012 р. до бази даних Дніпропетровської області занесені дані про 89 договорів оренди загальною площею 539,1612 га, або 61,86 % від загальної площі. Відповідно до вимог чинного законодавства, платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 %. За умов відсутності 75 % виробництва на власних або орендованих потужностях позивач не може мати статусу сільськогосподарського виробника та знаходитись на спеціальному режимі оподаткування. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Фермерське господарство «Антарес Лан» зареєстроване 20.04.2006 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 34148760 та перебуває на обліку в Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (Т. 1 а.с. 11).

Відповідно до пп. 3.2.1. п. 3.2. розділу 3 Статуту Фермерського господарства «Антарес Лан» предметом діяльності господарства є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур (Т. 1 а.с. 15).

30.10.2012 р. Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку Фермерського господарства «Антарес Лан» щодо дослідження правомірності здійснення операцій з продажу товарів у березні-червні 2012 р. та відповідного походження реалізованих товарів у зазначеному періоді.

За результатами перевірки складено акт № 232/222-34148760 від 02.11.2012 р. (Т. 1 а.с. 50-74).

Відповідно до зазначеного акту та листа Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 785/10/15-3-13 від 09.02.2012 р. Фермерське господарство «Антарес Лан» у періоді, що перевірявся, було платником фіксованого сільськогосподарського податку (Т. 1 а.с. 51, 53, 75).

Перевіркою встановлено здійснення підприємством виду діяльності вирощування зернових та технічних культур, наявність працівників та залучення найманих працівників, наявність власного транспорту, обладнання, використання залученого транспорту, використання орендованих офісного та складських приміщень, наявність договорів оренди земельних ділянок (Т. 1 а.с. 52-61).

Перевіркою встановлено порушення Фермерським господарством «Антарес Лан»:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме, Фермерським господарством «Антарес Лан» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по загальній декларації за березень-червень 2012 р. в сумі 459 770,00 грн.. в тому числі: березень 2012 р. - 350 000,00 грн., квітень 2012 р. - 62 168,00 грн., травень 2012 р. - 30 916,00 грн., червень 2012 р. - 16 686,00 грн.;

- пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України - до складу валового доходу 2012 р. Фермерське господарство «Антарес Лан» не включило суму реалізації зернових культур в розмірі 2 298 850,16 грн., в тому числі: 1 квартал 2012 р. - 1 750 000,00 грн. та 2 квартал 2012 р. - 548 850,16 грн.;

- п. 49.1, 49.2, 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме, Фермерським господарством «Антарес Лан» не подано податкові декларації по податку на прибуток до податкового органу за 1 квартал 2012 р. та 1 півріччя 2012 р. (Т. 1 а.с. 74).

Наявність порушення законодавства позивачем обґрунтовано в акті перевірки тим, що в 2012 р. у користуванні Фермерського господарства «Антарес Лан» знаходиться 871,6 га землі, при цьому в органах Держкомзему станом на 11.10.2012 р. зареєстровано 89 договорів оренди землі на земельні ділянки загальною площею 539,1612 га, або 61,86 % від загальної площі орендованої землі. Інші договори передані на реєстрацію, проте не зареєстровані з причин, незалежних від підприємства (Т. 1 а.с. 57, 60).

На підставі акту № 232/222-34148760 від 02.11.2012 р. Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення від 21.11.2012 р. №№ 0000272220, 0000262220, якими збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 574 712,50 грн. та суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 603 808,16 грн. (Т. 1 а.с. 27-30).

Представниками позивача на підтвердження вчинення дій, спрямованих на реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, надано наступні документи: запити, відповіді на запити, протоколи проведення перевірки документації з землеустрою та обмінних файлів, договори оренди земельних ділянок, додаткові угоди до договорів, відомість на видачу плати за паї, акти прийому-передачі земельних ділянок, інформацію про земельні ділянки, які занесені до бази даних Дніпропетровської області (Т. 1 а.с. 76-251, Т. 2 а.с. 1-54, 79-211).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 209.1-209.2 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пп. 209.17.1. п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

Згідно до ст. 302 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 307.1 ст. 307 Податкового кодексу України платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів: а) податку на прибуток підприємств; б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); в) збору за спеціальне використання води; г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у Фермерського господарства «Антарес Лан» наявні основні фонди, офісне та складські приміщення, працівники, обладнання, транспортні засоби для здійснення господарської діяльності.

Земельні ділянки, на яких позивачем вирощується сільськогосподарська продукція, були передані Фермерському господарству «Антарес Лан» в строкове платне користування за договорами оренди, ці ділянки були фактично передані підприємству за актами прийому-передачі, позивач сплачував орендну плату щодо усіх земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинені всі залежні від підприємства дії щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, реєстрація не проведена з причин, не залежних від підприємства.

Таким чином врожай, вирощений на цих земельних ділянках, є власністю підприємства та поставляючи його контрагентам позивач здійснював постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва.

З огляду на наведене, доводи відповідача про те, що сільськогосподарська продукція, вирощена на земельних ділянках, договори оренди яких не зареєстровані в установленому порядку, свідчить про невідповідність позивача критеріям, необхідним для застосування щодо нього спеціального режиму оподаткування не приймаються судом до уваги, оскільки не здійснення реєстрації частини договорів оренди земельних ділянок не спростовують факту виробництва на них позивачем власної сільськогосподарської продукції, що є підставою для застосування спеціального режиму оподаткування.

Встановлена у законодавчих нормах вимога щодо виробництва сільськогосподарських товарів на власних або орендованих виробничих потужностях передбачає фактичне використання платником таких потужностей для виготовлення сільськогосподарської продукції та має на меті виключити з кола суб'єктів вказаного режиму оподаткування осіб, які не є безпосередніми виробниками сільськогосподарської продукції. Однак, наведене положення Закону не дає підстави для висновку про запровадження законодавцем такої додаткової умови перебування на спеціальному режимі, як дотримання платником порядку оформлення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.11.2012 р. №№ 0000272220, 0000262220 не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Фермерського господарства «Антарес Лан» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Антарес Лан».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Антарес Лан» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.11.2012 р. №№ 0000272220, 0000262220.

Судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Антарес Лан».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 09.01.2012 р.

Суддя О.С. Рябчук