ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
УХВАЛА
іменем України
"25" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/1353/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Самченко В.М. ,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західспецпостач" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західспецпостач» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2012 року №0000872342 та №0000882342.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є неправомірними у зв'язку з безпідставним зменшенням відповідачем валових витрат та податкового кредиту позивача за рахунок відсторування понесених витрат та сум ПДВ по операціям позивача з ПП "МКМ-Сервіс».
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 0000872342 від 24.02.2012 року, № 0000882342 від 24.02.2012 року.
Крім того, присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західспецпостач" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1070,48грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необгрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача і відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ревізорами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ „Західспецпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «МКМ-Сервіс» місцезнаходження якого є м.Львів (код ЄДРПОУ 35383180) за період з 01.04.2008 р. по 16.06.2011р. За результатами якої складено акт №179/23-100/36978979 від 14.02.2012 року.
На підставі висновків названого акту перевірки про безтоварність операцій позивача та ПП «МКМ-Сервіс»відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000872342 від 24.02.2012 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 59470,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1,00 грн., а всього на загальну суму 59471,00 грн.;
- №0000882342 від 24.02.2012 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 47575,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1,00 грн., а всього на загальну суму 47576,77 грн..
Судом встановлено, що 03.01.2011року позивачем та ПП «МКМ-Сервіс»укладено договір підряду. Предметом договору підряду є виготовлення деталей (продукції) як з матеріалів позивача так і з власних матеріалів. Крім обумовленого договору, позивачем 03.01.2011року також укладено з названим контрагентом договір поставки металопродукції.
За результатами виконання названих договорів підряду та поставки від 03.01.2011року позивачем та ПП «МКМ-Сервіс»складено акти здачі -приймання робіт (наданих послуг) (а.с.43,-47), видаткові накладні (а.с.48-49), податкові накладні (а.с. 51-58) за переліком, відображеним на сторінці 5 акту перевірки позивача від14.02.2012року. Копії названих документів долучено до матеріалів справи та досліджено в ході розгляду даної справи.
З акту перевірки позивача (стор. 6) вбачається, що розрахунки за названими угодами позивачем та ПП «МКМ-Сервіс»здійснені в безготовіковій формі, кредиторська заборгованість у позивача (станом на кінець періоду, що перевірявся) з ПП «МКМ-Сервіс»відсутня.
На підставі обумовленого переліку документів, позивачем віднесено до складу валових витрат 1кв. 2011року суму 237 879грн, а до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі: 17714,37грн. в січні 2011року; 29 861,40грн. в лютому 2011року.
Окрім обумовленого переліку документів, на підтвердження обставин щодо товарності названих операцій позивачем надано: свідоцтва про реєстрацію ПП «МКМ-Сервіс», як юридичної особи, платника податків; акти приймання - передачі сировини (металопрокату) від позивача до ПП «МКМ-Сервіс»; довідка підприємця ОСОБА_4 від 23.04.2012року, рахунки фактури та акти про надання позивачу послуг з перевезення металопрокату та металовиробів за маршрутами Львів -Рівне, Рівне -Львів підприємцем ОСОБА_4; ліцензію підприємця ОСОБА_4 з надання послуг з перевезення вантажів; оборотно-сальдові відомості про оприбуткування виготовлених та придбаних металовиробів по рахунку 281 за січень, лютий 2011року за обумовленими вище первинними документами; договори поставки та підряду від 01.03.2010року між позивачем та ТОВ "РЗВА -Електрик", предметом яких є постачання та виготовлення металовиробів для ТОВ "РЗВА -Електрик"; накладні на тимчасовий вивіз позивачем ТМЦ (сировини) на кооперацію (виготовлення металопродукції) від ТОВ "РЗВА -Електрик"; накладні на придбання металопрокату у ТОВ "РЗВА -Електрик" та ТОВ "Медаллан", акти здачі приймання -робіт позивачем для ТОВ "РЗВА -Електрик", видаткові та податкові накладні на поставку позивачем металовиробів для ТОВ "РЗВА -Електрик" (а.с.39-42,50, 61-75, 80-82, 104-109, 118-119, 121-125, 133, 137-177).
Таким чином, дослідженими у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання (транспортування, передача, оприбуткування), названих господарських операцій позивача з ПП «МКМ-Сервіс».
За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7. цієї статті.
Відповідно до ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Валові витрати, понесені ТОВ «Західспецпостач»при здійсненні господарських операцій з ПП «МКМ-Сервіс», підтверджуються господарськими договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями, документами на перевезення вантажів. Вказані первинні бухгалтерські документи були надані позивачем відповідачу під час проведення перевірки.
Отримана від ПП «МКМ-Сервіс»продукція була використана позивачем у своїй господарській діяльності, шляхом їх продажу ТОВ «РЗВА-Електрик», що підтверджується видатковими накладними.
Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна, на підставі якої позивач відніс до складу податкового кредиту спірну суму податку на додану вартість, містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 Податкового Кодексу України. Акти приймання - передачі, видаткові накладні, транспортні документи розкривають зміст господарських операцій, містять всі передбачені реквізити що дає можливість ідентифікувати вид операцій, обставини щодо фактичного їх виконання та зв'язку з господарською діяльністю позивача.
Зважаючи на встановлені судом обставини, позивач відповідно правомірно відніс до складу валових витрат 1кв. 2011року суму 237 879грн, а до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі: 17714,37грн. в січні 2011року; 29 861,40грн. в лютому 2011року.
Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Натомість, акт перевірки на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містить лише припущення та не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленим контрагентом.
Що ж до доводів відповідача про те, що правочини позивача з названим контрагентом направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.
З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.
Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.
Доводи та висновки відповідача, викладені у названому вище акті перевірки щодо ймовірної безтоварності господарської операції позивача та згаданого контрагента є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.
Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч зазначеного, відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Західспецпостач" вул.Соборна,276, кв.7,м.Рівне,33000
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2012 |
Оприлюднено | 16.01.2013 |
Номер документу | 28621083 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Майор Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні