Постанова

від 20.01.2009 по справі 5020-7/132-11/257

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-7/132-11/257

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 5020-7/132-11/257  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. –головуючого,Данилової Т.Б.,Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФонду комунального майна Севастопольської міської ради

на постановувід 23.09.2008 року Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 5020-7/132-11/257 господарського суду міста Севастополя

за позовомФонду комунального майна

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро комутаційної апаратури"

третя особаКомунальне підприємство "Ремонтно - експлуатаційне підприємство № 1"

про зобов'язання відповідача внести зміни до договору оренди комунального майна № 286-06 від 31.10.2006 року шляхом укладення угоди до нього в редакції позивача

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро комутаційної апаратури" про зобов'язання внести зміни до договору оренди комунального майна № 286-06 від 31.10.2006 року шляхом укладення додаткової угоди до нього в редакції позивача.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.07.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

За апеляційною скаргою Фонду комунального майна Севастопольської міської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року залишено без змін.

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 01.07.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вважає вищезазначені рішення та постанову такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника суд першої інстанції зробив безпідставні висновки, що не відповідають обставинам справи.

Так, скаржник посилається на статтю 118 Закону України "Про Державний бюджет України", якою передбачено, що в 2007 році передача в оренду державного та комунального майна відбувається виключно на конкурсній основі. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається згідно його ринковій вартості та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також Кабінету Міністрів України надано право затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, що передається в оренду в містах обласного значення містах, Києві та Севастополі.

Тому заявник вважає безпідставними висновки про те, що перегляд орендної плати  можливо лише при умові затвердження індикативних орендних ставок, а не просто ставки орендної плати.

Також посилаючись на пункт 2 статті 19 Закону України" Про оренду державного та комунального майна" та пункт 5 статті 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" скаржник вважає, що право визначати розмір орендної плати відноситься виключно до компетенції Севастопольської міської ради.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є внесення змін до договору оренди комунального майна.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 31.10.2006 року між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро комутаційної апаратури" було укладено договір оренди комунального майна № 286-06.

Згідно з пунктом 3.2 договору річна орендна плата складає 848,23 грн. без врахування податку на додану вартість та перераховується не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 3.4 договору оренди передбачено, що орендна плата переглядається за вимогою однієї з сторін у випадку зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Строк дії договору сторони визначили до 21.04.2011 року.

Відповідно до рішення Севастопольської міської ради ХХІV скликання ХХІ сесії від 31.01.2006 року № 4657 повноваження щодо управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, який є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.

Листом від 06.02.2008 року №395 (а.с.12) Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди.

Судами встановлено, що відповідач отримав вказаний лист.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року N 2269-ХІІ (з подальшими змінами та доповненнями) розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

З 01 січня 2007 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489- V.

Відповідно до статті 118 вказаного Закону у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", на яку посилається позивач, затверджені зміни до вищезгаданої Методики, у тому числі щодо розміру орендних ставок.

Суди дійшли висновку, що Методика розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, із внесеними до неї змінами постановою № 1846, встановлює порядок розрахунку плати за оренду тільки державного майна та не розповсюджується на правовідносини, що пов'язані з орендою комунального майна.

Касаційна інстанція не може погодитися із такими висновками, оскільки їх здійснено без дослідження обставин справи та доказів, необхідних для вирішення даного спору по суті.

Особливості найму окремих видів майна встановлюється Цивільним кодексом України або іншим Законом (пункт  3 статті 760 Кодексу).

Таким законом по відношенню до спірного договору оренди  є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 р.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

За приписами частини 2 статті 21 вказаного Закону розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Статтею 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 118 вказаного Закону передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 301-р від 23.05.2007 року відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" рекомендувано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N 786, під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі.

За приписами частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. 

Як вбачається зі змісту пункту 3.1 договору оренди № 400 від 30.06.2006 року сторони передбачили, що розмір орендної плати визначається згідно із Методикою, затвердженою рішенням міської ради № 344 від 13.11.2002 року.

Рішенням Севастопольської міської ради V скликання № 1617 від 18.03.2007 року "Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя та пропорціях визначення плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади" було, зокрема, вирішено, що розрахунок розміру орендної плати здійснюється згідно Методики розрахунку орендної плати, визначеної для розрахунку розміру орендної плати за використання державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року зі змінами та доповненнями.

Проте, здійснюючи розгляд даної справи суди як першої так і апеляційної інстанції зазначені обставини та приписи діючого законодавства залишили поза увагою.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду міста Севастополя від 01.07.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року у справі № 5020-7/132-11/257 господарського суду міста Севастополя скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити частково.

Головуючий суддя                                        Н. Волковицька

С у д д і          Т. Данилова

Л. Рогач