Постанова

від 26.12.2012 по справі 2а/1770/3548/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3548/2012

26 грудня 2012 року 12год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Захарчук П.М.

відповідача: представник Ситай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Володимирецьке споживче товариство до Кузнецовська об`єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Володимирецьке споживче товариство звернувся до суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340, № 0000632340 повністю і з моменту їх прийняття.

З врахуванням поданих заяви про збільшення позовних вимог та заяви про зменшення позовних вимог Володимирецьке споживче товариство просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 12019,00 грн., в тому числі 12019,00 грн. - за основним платежем; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000632340 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10009,00 грн., в тому числі 10008,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0006801740 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10250,71 грн., в тому числі 8528,18 грн. - за основним платежем та 1722,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги полягають у наступному.

Позивач вказує на те, що податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині базуються на безпідставних висновках акту про результати планової виїзної перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року.

Зазначає про хибність висновків Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби з приводу того, що Володимирецьким споживчим товариством було завищено витрати, що формують собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року на суму 52256 грн., що обґрунтовує тим, що податковим органом під час прийняття рішення не враховано Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 відповідно до якого витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Також позивач стверджує, що ним правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ в березні 2011 р. в сумі 5701,87 грн та в червні 2011 року в сумі 4306,27 грн, оскільки воно сплачене в ціні придбання товарно-матеріальних цінностей та підтверджується належними податковими накладними, що були наявними в підприємства під час перевірки та були надані для перевірки. Правомірність формування податкового кредиту в сумі 10008 грн. підтверджує податковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками про оплату товарно-матеріальних цінностей, актом звірки взаєморозрахунків по бухгалтерському обліку, товарно-транспортними накладними, накладними, товарно-грошовими звітами про оприбуткування товарів на складі та їх відпуск для послідуючого продажу.

Вказує на хибність висновків податкового органу щодо не утримання і не перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року в сумі 8528,18 грн. Зазначає що заробітну плату в розмірах, які вказуються в акті перевірки позивач не нараховував і не виплачував, доказів проведення нарахування чи виплати такого доходу в акті перевірки не наведено. В підтвердження обставин того що працівники працювали на умовах не повного робочого дня та на 0,5 ставки посилається на заяви працівників, штатні розписи, розпорядження голови правління споживчого товариства, табелі обліку робочого часу.

Вказує на неправомірність визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за непрямими методами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення та пояснив суду з приводу оспорюваної частини податкових повідомлень-рішень, що при проведенні планової виїзної перевірки Володимирецького споживчого товариства податковим органом було встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку (Дт. рахунку 791 - «Результат основної діяльності» з Кт 902 -«Собівартість реалізованої продукції»), та даними поданих декларацій з податку на прибуток, а саме відповідно до даних бухгалтерського обліку собівартість реалізованої продукції за 4 квартал 2011 року склала 639774,00 грн; відповідно до поданих декларацій з податку на прибуток (рядок 05.1 СВ Декларації - собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року склала 692030,00 грн. Що свідчить про завищення витрат, що формують собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року на загальну суму 52256,00 грн. Також перевіркою встановлено, що Володимирецьким споживчим товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаних товарах на загальну суму 60048,81 грн. в т.ч. ПДВ 10008,14 грн., а саме в березні 2011 р. в сумі 34211,19 грн., в т.ч. ПДВ 5701,87 грн та в червні 2011 року в сумі 25837,62 грн, в т.ч ПДВ 4306,27 грн, що не підтверджені податковими накладними.

Також за перевіряємий період встановлено, що у Володимирецькому споживчому товаристві працювало 26 працівників на 0,5 ставки; по вказаних працівниках було занижено загальний місячний оподатковуваний дохід на загальну суму 163008,25 грн. внаслідок не забезпечення виплати заробітної плати на рівні, не меншому законодавчо встановленого мінімального, що призвело до неутримання податку на доходи фізичних осіб на суму 8528,18 грн.

По змісту заперечення на позовну заяву аналогічні обставинам викладеним в акті перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року. Просив у задоволенні позову позивачу відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Володимирецьке споживче товариство зареєстроване розпорядженням Представника президента України за № 47 від 11.04.1996 року, код ЄДРПОУ 01765176, взяте на податковий облік у Володимирецькому відділенні Кузнецовської ОДПІ 10.07.1990 р. за № 60, зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтво № 24472600, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 017651917022, види діяльності за КВЕД: 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 51.31.0 - оптова торгівля фруктами та овочами, 51.57.0 - оптова торгівля відходами та брухтом, 51.32.0 - оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами.

Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби в період з 11.06.2012р. по 22.06.2012р. проведено планову виїзну перевірку Володимирецького споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2012р. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року (том 1. а.с.17-41).

На основі вищевказаного акту перевірки Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення податкове форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 12019,00 грн., в тому числі 12019,00 грн. - за основним платежем та 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000632340 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39299,00 грн., в тому числі 38079,00 грн. - за основним платежем та 1220,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0006801740 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 11782,40 грн., в тому числі 9345,53 грн. - за основним платежем та 2436,87 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (том 1 а.с.5.6. 56).

Які позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог оскаржує частково, повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 12019,00 грн. - за основним платежем; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000632340 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10008,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0006801740 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8528,18 грн. - за основним платежем та 1722,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340, згідно з актом перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року визначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року встановлено їх завищення за IV квартал 2011 року на суму 52256 грн.

У рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» показників за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року в сумі 2498235 грн. встановлено, що суб'єктом господарювання було відображено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), в тому числі: прямі матеріальні витрати (р.05.1.1) в сумі 2498235 грн.

Перевіркою відображених у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» показників за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року в сумі 2498235 грн встановлено їх завищення на 52256 грн.

Відповідач вказує, що в порушення п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового Кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями Володимирецьким СТ завищено суму витрат, що формують собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року на загальну суму 52256 грн. так як в ході проведення перевірки встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку (Дт. рахунку 791 - «Результат основної діяльності» з Кт 902 -«Собівартість реалізованої продукції»), та даними поданих декларацій з податку на прибуток. А саме відповідно до даних бухгалтерського обліку собівартість реалізованої продукції за 4 квартал 2011 року склала 639774 грн., а відповідно до поданих декларацій з податку на прибуток (рядок 05.1 СВ Декларації - собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року склала 692030 грн. Розбіжність в сумі 52256,00 грн. як вважає податковий орган свідчить про завищення витрат, що формують собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року.

Однак з такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами такого звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Структуру витрат та порядок формування собівартості товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському обліку визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318.

Відповідно до п. 7 Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 визначено, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Підтвердження показників рядка 05.1 СВ Декларації - собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року первинними документами з врахуванням вимог вищевказаного Положення Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби не здійснювалось.

Як визначено Порядком складання декларації про прибуток підприємства дані наведені у декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відтак, при донарахуванні податкових зобов'язань з податку на прибуток використання лише даних регістрів бухгалтерського обліку не є достатнім. Такі дані, в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені первинними документами.

Слід зазначити, що згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані саме первинних документів (які фіксують та підтверджують факти їх здійснення), а регістри бухгалтерського обліку призначені для узагальнення та систематизації такої інформації, необхідною умовою використання їх даних (для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності) можливе лише в разі, коли дані записів по бухгалтерським регістрам відповідають даним первинним документів на підставі яких такі записи були здійснені; в облікових регістрах за певний звітний період знайшли своє відображення всі первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій за відповідний період; відсутні факти повторного включення даних одних і тих самих первинних документів до таких облікових регістрів, або ж включення даних первинних документів за інші звітні періоди; дані первинних документів відображені по відповідних рахунках (субрахунках) обліку, тобто, щоб при перенесенні даних із первинних документів до облікових регістрів були дотримані вимоги щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, передбачені положеннями однойменної Інструкції.

Відтак, лише за умови дотримання всіх (перерахованих вище) вимог данні регістрів бухгалтерського обліку можна вважати такими, що базуються на даних первинних документів та відображають реальні результати фінансово-господарської діяльності певного суб'єкта господарювання.

В акті перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року на підтвердження висновку про завищення в IV квартал 2011 року витрат, що формують собівартість реалізованої продукції на загальну суму 52256 грн. наявне лише посилання на дані регістрів бухгалтерського обліку (Дт. 791 та Кт 902), які не можуть слугувати достатньою підставою понесення витрат, що формують собівартість реалізованої продукції без врахування п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 318 від 31.12.1999 р.

У п.6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за №984, від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У п.п.5.2 п.2 Розділу ІІ Порядку № 984 передбачене що, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначених норм Порядку № 984, відповідачем первинні документи про понесення витрат, що формують собівартість реалізованої продукції за IV квартал 2011 року під час перевірки не досліджувались, а отже висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток товариства не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, відповідачем не було доведено правомірність визначення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток у той час як Позивачем таке донарахування спростоване.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340 про збільшення Володимирецькому споживчому товариству суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 12019,00 грн., в тому числі - 12019,00 грн. за основним платежем.

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000632340, згідно з актом перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року визначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року встановлено його завищення в сумі 10008 грн., а саме Володимирецьким СТ включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаних товарах на загальну суму 60048,81 грн., в т.ч. ПДВ 10008,14 грн., а саме в березні 2011 р. в сумі 34211,19 грн., в т.ч. ПДВ 5701,87 грн. та в червні 2011 року в сумі 25837,62грн , в т.ч ПДВ 4306,27 грн., що не підтверджені податковими накладними, які включені до податкового кредиту з порушенням вимог пункту 201.10, 201.14 статті 201, пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755 від 02.12.2010 р.

Судом досліджені податкові накладні КП «ГРО ОСС» № 1180 від 14.03.2011 р. на суму 19791,77 грн. в т.ч. ПДВ - 3298,63 грн., № 599 від 07.03.2011 р. на суму 6900,04 грн. в т.ч. ПДВ - 1150,01 грн., № 1650 від 17.03.2011 р. на суму 7519,38 грн. в т.ч. ПДВ - 1253,23 грн., та ПСК «Укооппромторг» № 58369 від 15.06.2011 р. на суму 10699,88 грн. в т.ч. ПДВ - 1783,31 грн., № 57103 від 07.06.2011 р. на суму 15137,74 грн. в т.ч. ПДВ - 2522,96 грн., які свідчать про отримання Володимирецьким споживчим товариством податкового кредиту з ПДВ в сумі 10008 грн., в т.ч. в березні 2011 р. в сумі 5701,87 грн. та в червні 2011 року в сумі 4306,27грн.

Згідно пояснень представника позивача вищевказані податкові накладні під час планової виїзної перевірки були наявності в підприємства та були представлені для перевірки, при цьому актом перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року перевіряючими визначено їх відсутніми.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вказаними нормами чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Досліджені судом реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень та червень 2011 року, самі податкові накладні, платіжні доручення та банківські виписками про оплату товарно-матеріальних цінностей вказаних в податкових накладних № 1180 від 14.03.2011 р. № 599 від 07.03.2011 р., № 1650 від 17.03.2011 р., № 58369 від 15.06.2011 р., № 57103 від 07.06.2011 р., акт звірки взаєморозрахунків по бухгалтерському обліку, товарно-транспортні накладні, видаткові та прибуткові накладні, товарно-грошові звіти про оприбуткування товарів на складі та їх відпуск для послідуючого продажу, свідчать, що товарно-матеріальні цінності використані споживчим товариством в господарській діяльності, ПДВ сплачене в ціні придбання, а отже податковий кредит в сумі 10008 грн. сформований Володимирецьким споживчим товариством підприємством правомірно з дотриманням пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10, 201.14 статті 201 ПК України.

Правомірність формування сум податкового кредиту 10008 грн., який виник у березні та червні місяці 2011р. підтверджується видатковими та податковими накладними на придбання товарно-матеріальних цінностей.

В акті перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року податковий орган, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано підприємством оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів та послуг.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000632340 в частині збільшення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10009,00 грн., в тому числі 10008,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо донарахування 28071,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 1220 грн. штрафної (фінансової) санкції за податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000632340, позивач вказані обставини не оспорює, про що в матеріалах справи наявна відповідна заява про зменшення позовних вимог, а тому обставини донарахування вказаного грошового зобов'язання за актом перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року судом не досліджувались. Також, щодо донарахування 817,35 грн. основного платежу з податку на доходи фізичних осіб та 714,34 грн. штрафної (фінансової) санкції за податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0006801740, позивач вказані обставини не оспорює, про що в матеріалах справи наявна відповідна заява про зменшення позовних вимог, а тому обставини донарахування вказаного грошового зобов'язання за актом перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року судом не досліджувались.

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0006801740 згідно з актом перевірки № 466/23-01765176 від 03.07.2012 року визначено, що Володимирецьким споживчим товариством порушено п.1.2 , пп.. «д» п.1.3 п.1.6 п.1.15 п.1.17 ст.1 п.2.1. ст..2 п.4.1 пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 . п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст.,16 п.17.2 ст.17 пп. «а» п.19.2 ст. 19, пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 , пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 п.167.1 ст.167, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.171.2 ст. 171 абз."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб) у періоді з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року в сумі 8528,18 грн. у випадку, коли підприємством було занижено суми загального місячного оподатковуваного доходу по працівникам, які фактично відпрацювали повний робочий місяць, а згідно з штатним розписом та табелями робочого часу працювали на 0,5 ставки.

Відповідач під час визначення загального місячного оподатковуваного доходу по працівникам позивача виходив з того що підприємством в порушення ст. 3 Закону України «Про оплату праці» не виплачувався дохід на рівні мінімальної заробітної плати.

До рівня мінімальної заробітної плати за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року податковим органом донараховано доходу на загальну суму 163008,25 грн.

Відповідно до вищесказаного відповідач вважає, що позивачу необхідно оподаткувати доходи по працівниках ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 на загальну суму 163008,25 грн. в порядку визначеному Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" за ставкою визначеною п.7.1 ст.7 даного Закону та відповідно у порядку, визначеному Податковим кодексом України за ставкою, визначеною пп. 167.1 ст.167 ПК України.

Відповідно до абз. 3 п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно п.164.2.1. ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору

Відповідачем не наведено в акті перевірки первинних документів, що підтверджують наявність зазначених фактів, а отже висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8528,18 грн. у періоді з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

До суду представником відповідача не надано жодних доказів того що позивачем нараховано чи працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 одержано загальний місячний оподатковуваний дохід на загальну суму 163008,25 грн., а отже такі висновки є необґрунтованими і будуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих.

Зазначені податковим органом в акті перевірки посилання на те, що згідно з графіками роботи торгових точок, даними контрольних стрічок РРО та показників денних Z- звітів з обнулень реєстраторів розрахункових операцій, працівники відпрацювали повний робочий місяць і повинні отримати дохід не менше мінімальної заробітної плати не містять інформацію щодо предмету доказування, а саме щодо того, що дохід в сумі 163008,25 грн. нарахований або одержаний працівниками і з нього не утриманий податок на доходи фізичних осіб.

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Податковий кодекс України не містить норми про те, що незалежно від нарахованого чи одержаного працівниками щомісячного доходу податок з доходів фізичних осіб має сплачуватись з доходу не меншого як мінімальна заробітна плата.

Донарахування податковим органом податкових зобов'язань допустиме лише у випадку підтвердження факту заниження суб'єктом господарювання суми зобов'язань, який, в свою чергу, підтверджено документально.

Оскільки твердження про необхідність нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб ґрунтуються на тому, що підприємством занижено базу оподаткування таким доходом, то податковий орган мав право зробити такі висновки лише маючи в своєму розпорядженні документи, які б підтверджували факт настання такої події, як нарахування або одержання працівниками доходу в сумі 163008,25 грн.

Втім, на момент перевірки, жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що підприємством у охопленому перевіркою періоді нарахований або одержаний працівниками дохід в сумі 163008,25 грн. Відповідач в своєму розпорядженні не має, а це лише суб'єктивні припущення перевіряючих які не мають за собою підтверджуючих доказів.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак форма і зміст акту перевірки, що був складений Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби, в ході перевірки позивача, свідчить про порушення посадовими особами вимог вказаного Порядку, позаяк в акті, в якості встановленого перевіркою факту, наведені твердження, які не підтверджені документально, зокрема щодо того, що підприємством у охопленому перевіркою періоді нарахований або одержаний працівниками дохід в сумі 163008,25 грн.

Досліджені судом штатні розписи Володимирецького споживчого товариства, заяви працівників про прийняття на роботу на 0,5 тарифної ставки та про переведення на 0,5 тарифної ставки, про прийом на роботу на умовах не повного робочого дня, виписки з розпоряджень голови правління споживчого товариства, табелі обліку робочого часу за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року спростовують вказану позицію податкового органу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, відповідачем не було доведено правомірність визначення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8528,18 грн. за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, у той час як Позивачем таке донарахування спростоване належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1, 21.1.4, п. 21.1, ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

За наведених обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0006801740 в частині збільшення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10250,71 грн., в тому числі 8528,18 грн. - за основним платежем та 1722,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000622340 в частині збільшення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 12019,00 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної Податкової служби форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0000632340 в частині збільшення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10009,00 грн., в тому числі 10008,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 11 липня 2012 р. № 0006801740 в частині збільшення Володимирецькому споживчому товариству грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10250,71 грн., в тому числі 8528,18 грн. - за основним платежем та 1722,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Присудити на користь позивача Володимирецьке споживче товариство із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 514 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.