Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-14015/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14015/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишина В.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Фаберлік- Україна»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України, в якому просив визнати незаконним та скасування рішення відповідача від 08 серпня 2012 року № 6373/10/39-147 про невизнання податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року № 9045646452 податковою звітністю та зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію датою її фактичного отримання, а саме 02 серпня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 серпня 2012 року позивач засобами електронного зв'язку направив відповідачу податкову декларацію в електронній формі з електронним цифровим підписом, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 2.

Листом від 08 серпня 2012 року № 6373/10/39-147 податковий орган повідомив позивача про те, що податкова декларація не вважається податковою декларацією у зв'язку з тим, що документ складений з порушенням норм ст. 48 Податкового кодексу України, а саме не відповідає вимогам пп. 1 п. 4.5 Наказу ДПА України від 31.12.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»у зв'язку з непроставленням позивачем у полях 4, 6, 7, 9 податкової декларації прочерків.

За результатами оскарження відмови відповідача в адміністративному порядку скаргу позивача 17 серпня 2012 року № 104 було залишено без задоволення.

Вважаючи відмову Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України у визнанні податкової декларації дочірнього підприємства «Фаберлік-Україна»з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року № 9045646452 податковою звітністю протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність прочерків у декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року № 9045646452 не може бути розцінено як подання декларації, що заповнена всупереч приписам ст. 48 Податкового кодексу України, а відтак не є підставою для невизнання такої декларації податковою звітністю.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог законодавства при заповненні та поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок складення податкової декларації визначено ст. 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст. 48 Податкового кодексу передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Причинами відмови визнання податкової декларації в даному спорі, виходячи з позиції відповідача, є відсутність у податковій декларації необхідних реквізитів, а саме: непроставлення прочерків у графах, що не заповнюються.

Обґрунтовуючи наведену позицію, відповідач посилався на п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827, яким встановлено додаткові підстави невизнання податкової звітності, а саме: не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках які не заповнюються; не підписано відповідними посадовими особами; - не скріплено печаткою платника податків; відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження; наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; подання ксерокопій звітних документів.

Як свідчать обставини справи, подана позивачем декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року має всі необхідні реквізити, підписана посадовою особою позивача та скріплена печаткою, отже у податкового органу відсутні підстави для неприйняття такої декларації.

За таких обставин, оскільки Методичні рекомендації, затверджені наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827 не є нормативно-правовим актом та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і за своєю правовою природою носять рекомендаційний характер та втратили чинність на підставі наказу Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», колегія суддів приходить до висновку, що такі рекомендації не можуть змінювати правила, встановлені Законами України, як то встановлювати додаткові вимоги та відповідальність.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя Судді

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.