Рішення

від 15.01.2013 по справі 10/5007/1237/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2013 р. Справа № 10/5007/1237/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Пасічник О.М. - довір. №р-5-22/656 від 12.06.2012;

від позивача-2: Войтович І.П. - довір. №432 від 15.11.2012;

від позивача-3: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

прокурор: Тітова М.В. - служб. посвідч. №00885 від 12.10.2012

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (м.Житомир), Черняхівської районної ради (смт. Черняхів), Пекарщинської сільської ради (с.Пекарщина, Черняхівський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (с.Пекарщина, Черняхівський район, Житомирська область)

про стягнення 122520,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

Прокурор подав до суду позов, згідно якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" на користь Житомирської обласної ради - 25% або 30 630 тис. грн., Черняхівської районної ради - 15% або 18 378 тис. грн., Пекарщинської сільської ради - 60% або 73 512 тис. грн. нарахованих втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву про зменшення позовних вимог №43вих-13 від 11.01.2013 (а.с.11-15 т.2), повідомив, що при підготовці позовної заяви невірно зазначено суми коштів, які необхідно стягнути з ТОВ "Граніт-Резерв", а тому відповідною заявою було усунуто розбіжності у вимогах, що містяться в прохальній частині позовної заяви, відповідно до визначеної ціни позову.

Відповідно до ст.22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог була направлена сторонам лише 15.01.2013, а також те, що 21.01.2013 закінчується передбачений ч.3 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, суд не приймає вищевказану заяву прокурора №43вих-13 від 11.01.2013 до розгляду. Спір вирішується в межах первісно заявлених позовних вимог.

Представник позивача-1 - Житомирської обласної ради в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві; вказав, що станом на дату розгляду справи сума заборгованості відповідача по відшкодуванню втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва зменшилася на 20000,00грн., надав копію довідки з ГУ ДКС у Житомирській області №06.1-09/44-349 від 11.01.2013 (а.с.18 т.2), зі змісту якої вбачається, що за період з 06.12.2012 по 11.01.2013 на розподільчий рахунок 33214848700623, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 21110000 "Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва" від ТОВ "Граніт-Резерв" кошти не надходили.

Представник позивача-2 - Черняхівської районної ради позовні вимоги підтримав на суму 15378,00грн.; на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2012, надав отримані в порядку ст.38 ГПК України від Відділу Держземагентства у Черняхівському районі копії матеріалів проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Граніт-Резерв" земельної ділянки площею 25,700га, яка розмішена на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.19-102 т.2).

Представник позивача-3 - Пекарщинської сільської ради в судове засідання не з'явився. 14.01.2013 на адресу господарського суду надійшло клопотання, згідно якого Пекарщинська сільська рада повідомила суд, що станом на 10.01.2013 до бюджету сільської ради надійшли кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва в розмірі 44587,80грн., що підтверджується копіями виписок по рахунку №33214848700623; повідомила, що у питанні вирішення клопотання про відстрочку виконання рішення суду покладається на розсуд суду, та просить розглядати справу за відсутності представника сільської ради (а.с.3-8 т.2).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить розписка суду від 11.12.2012, підписана представником відповідача, а також копія Реєстру Ф103 на відправку простої кореспонденції за 13.12.2012 (а.с.120 т.1, а.с. 103-104 т.2).

В судовому засіданні 11.12.2012 представник відповідача проти наявності заборгованості по відшкодуванню втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва не заперечив та пояснив тим, що ТОВ "Граніт-Резерв" є молодим підприємством з видобування гранітного каменю; власного щебеневого заводу з переробки гранітного каменю на щебінь відповідної фракції не має, а тому добуває камінь та передає на кінцеву переробку іншим підприємствам, зокрема, ТОВ "Ресурс Трейдінг Україна", з яким відповідач уклав договір на купівлю-продаж гранітного каменю для кінцевої обробки до фракції щебеню. У зв'язку з налаштуванням нового обладнання та через погодні умови ТОВ "Ресурс Трейдінг Україна" законсервувало щебеневий завод та наразі не замовляє сировинну базу (камінь) з заводу ТОВ "Граніт-Резерв", тому підприємство відповідача тимчасово не працює і є збитковим. За вказаних обставин, представником відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 було заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення по сплаті 102520,00 грн. вартості втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь, до 01.05.2013. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 також заявив клопотання про розстрочку виконання рішення по сплаті 102520,00 грн. вартості втрат сільськогосподарського виробництва.

Прокурор та представники позивачів-1,2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення вищевказаних клопотань.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

На підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №345 від 17.10.2008 ТОВ "Граніт-Резерв" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для промислової розробки Пекарщинського родовища граніту, виділеної за рахунок земель запасу Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.15-16 т.1).

У 2010 році Приватним підприємством "Терра Центр і К" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" на підставі договору №49 від 27.08.2010 (а.с.22-23 т.2), розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди, яка розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Згідно вказаного проекту, розрахунку вартості втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням сільськогосподарських угідь на земельній ділянці, яка перебуває у запасі в межах Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області і намічена для передачі в оренду ТОВ "Граніт-Резерв" (а.с.25 т.1), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року №1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню", до сплати у двомісячний термін після затвердження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" нараховано втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 172520,00грн.

Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №26 від 30.01.2012, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 25,7000га із земель сільськогосподарського призначення та земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають у запасі в межах Пекарщинської сільської ради Черняхівського району, наданої в оренду строком до 17.12.2027 під промислову розробку Пекарщинського родовища граніту для виробництва бутового каменю та щебеню. Крім того, вказаним розпорядженням ТОВ "Граніт-Резерв" зобов'язано відшкодувати втрати сільськогосподарського призначення (а.с.13-14 т.1).

24.02.2012 між Черняхівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (орендар) укладено договір оренди землі ((далі - договір (а.с.17-19 т.1)), за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі в межах Пекарщинської сільської ради Черняхівського району - згідно розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації №76 від 21.02.2012 (а.с.12 т.1).

За цим договором в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,8103га, в тому числі: пасовища - 2,1472га, кам'янисті місця - 3,6631га. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна (п.п.2,3 договору).

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1568200,00грн.

Згідно п.8 договору, останній укладено строком до 17.12.2027.

Пунктом 15 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду із земель сільськогосподарського призначення.

Умовами використання земельної ділянки сторони визначили, що цільове призначення земельної ділянки під промислову розробку Пекарщинського родовища граніту для виробництва бутового каменю та щебеню (п.16 договору).

У відповідності до п.п.18,19 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється за проектом її відведення. Інші умови передачі земельної ділянки відсутні.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її примання-передачі (п.20 договору).

Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Черняхівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.03.2012 за №182560004001267.

Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 16.03.2012 (а.с.20 т.1) свідчить про те, що орендовану за договором від 24.02.2012 земельну ділянку передано відповідачу з 16.03.2012.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Частинами 1, 2 і 5 ст. 207 Земельного кодексу України (в редакції від 22.12.2011) передбачено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997р. №1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню", відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання. Вказане положення також відповідає п.4 розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації №26 від 30.01.2012 "Про надання в оренду земельних ділянок, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки, продаж земельних ділянок та поновлення договорів оренди землі".

Відповідно до ч.1 ст.209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

За змістом п.4 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів та зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період з 26.04.2012 по 01.11.2012 (дату подачі позову) здійснив лише часткову оплату відшкодування витрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 50000,00грн. (а.с.30,98-100 т.1).

Таким чином, станом на дату звернення прокурора до суду, зобов'язання відповідача по оплаті нарахованих втрат сільськогосподарського виробництва склали 122520,00 грн. (172520,00грн. - 50000,00грн.), що підтверджується розрахунком вартості втрат сільськогосподарського виробництва (а.с.25 т.1), довідкою з Управління ДКС України у Черняхівському районі №02-08.1/170 від 30.10.2012 (а.с.26 т.1), виписками по рахунку (а.с.27-29 т.1), платіжними дорученнями №101 від 26.04.2012, №106 від 10.05.2012, №119 від 07.06.2012 (а.с.98-100 т.1), інформацією з Відділу Держземагентства у Черняхівському районі Житомирської області №1991/01/01-15 від 10.12.2012 про заборгованість відповідача по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва (а.с.61 т.1) та іншими матеріалами справи.

Водночас, судом встановлено, що під час розгляду справи, 07.11.2012 в рахунок часткової сплати втрат відповідачем було оплачено частину заявленої до стягнення суми в розмірі 20000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №237 від 07.11.2012, виписка з рахунку (а.с.101 т.1, а.с.4 т.2) та довідка від 19.11.2012 №201, видана Фінансовим управлінням Черняхівської райдержадміністрації (а.с.46 т.1).

Таким чином, на момент вирішення спору, залишок невідшкодованих втрат сільськогосподарського виробництва складає 102520,00грн. (122520,00грн. - 20000,00грн.).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Вимоги ухвали суду від 11.12.2012 про надання доказів проведення розрахунку відповідачем не виконані, доказів сплати втрат сільськогосподарського виробництва у повному обсязі відповідачем не надано, а наведені ним в клопотаннях від 10.12.2012 доводи щодо неможливості своєчасного погашення заборгованості через складне матеріальне становище підприємства, не спростовують обґрунтованості заявлених прокурором вимог у справі.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи, тому підлягає частковому задоволенню на суму 102520,00грн. втрат сільськогосподарського виробництва, з яких з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" підлягають стягненню на користь Житомирської обласної ради 25630,00 грн., на користь Черняхівської районної ради 15378,00 грн. та на користь Пекарщинської сільської ради 61512,00 грн. Провадження у справі в частині стягнення 20000,00грн. підлягає припиненню відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позовних вимог слід відмовити.

Розглядаючи заявлені представником відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 клопотання від 10.12.2012 про розстрочку виконання рішення по сплаті 102520,00грн. вартості втрат сільськогосподарського виробництва рівними частинами по 10252,00грн. терміном на десять місяців, про відстрочку виконання рішення суду до 01.05.2012 (а.с.90-93,103-105 т.1), суд враховує наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з вищевикладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання відстрочки є не тільки підтверджені належними доказами обставини щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин.

Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Натомість, надані відповідачем докази суд не розцінює як такі, що вказують на існування вищезазначених обставин.

Тяжке фінансове становище підприємства відповідача не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер.

Крім того, при вирішенні питання щодо можливості та необхідності відстрочки або розстрочки виконання рішення судом враховуються інтереси обох сторін, а також наявність тривалого зволікання з боку відповідача в проведенні розрахунків, що твердження відповідача про щомісячну сплату певної частини втрат сільськогосподарського виробництва не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.90 т.2, а.с.98-101 т.1).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведені відповідачем підстави для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, наявність яких є підставою для розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, а тому суд відмовляє в задоволенні вищевказаних клопотань відповідача.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32,33,49,80,82-85, ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (12330, Житомирська область, Черняхівський район, с.Пекарщина, вул. Петровського, буд. 2, ідент. код. 33076878)

на користь Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, Корольовський район, майдан ім.С.П.Корольова, буд.1, ідент. код 13576948) - 25630,00грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (12330, Житомирська область, Черняхівський район, с.Пекарщина, вул. Петровського, буд. 2, ідент. код. 33076878)

на користь Черняхівської районної ради (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, майдан Рад, буд.1, ідент. код 13577190) - 15378,00грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (12330, Житомирська область, Черняхівський район, с.Пекарщина, вул. Петровського, буд. 2, ідент. код. 33076878)

на користь Пекарщинської сільської ради (12331, Житомирська область, Черняхівський район, с.Пекарщина, вул. Петровського, буд.3, ідент. код 04344297) - 61512,00грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (12330, Житомирська область, Черняхівський район, с.Пекарщина, вул. Петровського, буд. 2, ідент. код. 33076878) в дохід Державного бюджету України - 2050,40грн. судового збору.

6. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20000,00грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

7. В решті позову відмовити.

8. В задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" про розстрочку та відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.01.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - Пекарщинській сільській раді - рек. з повід.

3 - відповідачу - рек. з повід.

4 - прокуратурі м. Житомира (наручно)

5 - прокуратурі Черняхівського району Житомирської області - рек. з повід.