Рішення

від 23.01.2009 по справі 25/143-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/143-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.09р.

Справа № 25/143-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Міськшляхрембуд", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровий комплекс "Княжий Град", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 76637,91 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: Сущенко О.В. - дов. №139 від 29.02.08р.          Кондрашов С.В. - дов. №142 від 29.02.08р.

від відповідача: Чебикін С.В. - дов. № б/н від 12.01.09р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми боргу у розмірі 60 333,60 грн., пені у розмірі 11162,90 грн., штрафу у розмірі 4224,00 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 917,41 грн. за договором № 07-132П від 20.03.2007р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 07-132П від 20.03.2007р., втратою позивачем інтересу до виконання відповідачем умов додаткової угоди до договору та ст.ст. 530, 625, 837,854 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що сторонами був змінений порядок розрахунку за договором № 07-132П від 20.03.2007р. з грошового на надання послуг з оздоровлення працівників позивача, отже позовні вимоги позивача про стягнення коштів є безпідставними, а своє зобов'язання з надання послуг по оздоровленню працівників позивача відповідач не мав иожливості виконати з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                                                 ВСТАНОВИВ:          

У березні 2007 року між ВАТ „Міськшляхрембуд" та ТОВ „Оздоровчий комплекс „Княжий Град" " був укладений Договір № 07-132П від 20.03.2007р. (надалі - Договір), за умовами якого ТОВ „Оздоровчий комплекс „Княжий Град"  як Замовник (надалі - Відповідач) доручив, а Підрядник - ТОВ „Міськшляхрембуд" (надалі - Позивач) зобов'язався виконати роботу по благоустрою території бази відпочинку „Алі паруса", що знаходиться в с. Хащове.

Згідно з п. 1.3 Договору об'єм та характер робіт визначався Відповідачем, вартість робіт - Актом виконаних робіт, що є підставою для здійснення взаємних розрахунків. У відповідності до п. 2.3 Договору роботи передбачалося виконувати з матеріалів Позивача.

Позивач виконав взяті на себе за Договором зобов'язання, що підтверджується актом виконаних робіт, які підписані Відповідачем, а саме, акт № 22 за квітень 2007 р. на суму 60 333,60 грн., що не заперечується відповідачем.

  Внаслідок не виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, передбачених п. 3 договору позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 60 333,60 грн., пені у розмірі 11162,90 грн., штрафу у розмірі 4224,00 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 917,41 грн. за договором № 07-132П від 20.03.2007р.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи 29.03.2007 між Позивачем і Відповідачем була укладена Додаткова угода до Договору, згідно з якою сторони домовилися про викладення п. 3.2 у наступній редакції: "Розрахунок за виконану Підрядником   (Позивачем)   роботу   проводити   шляхом   надання   послуг   щодо оздоровлення працівників Підрядника (Позивача) на протязі 2007-2008 р.р. за кошторисом Замовника (Відповідача)". Тобто, грошовий розрахунок за виконану Позивачем роботу сторонами - скасований. Крім цього, п. 3.2 щодо авасування придбання матеріалів, необхідних при виконанні робіт протирічить п. 2.3 Договору,

у   відповідності   до   якого   роботи   повинні   були   виконуватися   матеріалами Відповідача.

Також сторонами було виключено із Договору п.п. 3.3, 3.9, 3.10 та 6.6, які упорядковували грошовий розрахунок.

Таким чином, згідно із Додатковою угодою до Договору у відповідача відсутне перед позивачем грошове зобов'язання по оплаті виконаних робот, а оплата здійснюється шляхом надання Позивачеві послуг щодо оздоровлення його робітників на базі "Алі паруса".

Згідно із п. 5.5 Договору всі зміни умов Договору оформлюються як доповнення, які є невід'ємною частиною Договору та мають однакову юридичну силу.

Отже в силу вимог ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача грошових коштів в оплату виконаних за договором робот, а у відповідача відсутне відповідне грошове зобов'язання перед позивачем, що є підставою для відмови у позові про стягнення боргу у грошовій формі та здійснених нарахувань на суму грошового зобов'язання.

При цьому суд враховує, що в силу ст. 525 ЦК України у позивача відсутні правові підстави для односторонньої відмови від умов додаткової угоди та зміни обумовленого обома сторонами у цій додатковій угоді зобов'язання, тому його посилання на втрату інтересу до умов додаткової угоди є безпідставним.

До того-ж, як вбачається з матеріалів справи протягом 2007р. позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо надання послуг з оздоровлення працівників, згідно з умовами додаткової угоди, а у 2008р. звернувся до відповідача з такою вимогою лише у липні. Тобто внаслідок відмови відповідачем у виконанні свого зобов'язання щодо надання послуг з оздоровлення працівників позивача останній мав звертатися до відповідача з позовом про виконання зобов'язання в натурі, а не про стягнення заборгованості у вигляді грошових коштів.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та неправомірними, що є підставою для відмови у позові в повному обсягу.   Судові витрати, що сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                    ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано