Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2-а-1413/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2013 р. м. Київ К-3189/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Здолбунівського районного військового комісаріату на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року по справі №2-а-1413/08 (№22а-8112/08/9104) за позовом Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Здолбунівського районного військового комісаріату до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.03.2008 року, позовні вимоги Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Здолбунівського районного військового комісаріату до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000472340/3 від 10.04.2007.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як установа Збройних Сил України, звільняється від оподаткування на підставі ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», положення якого на підставі п.п. 4.4.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»мають пріоритет при вирішенні даного спору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова -про відмову у позові. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Закон України «Про Збройні Сили України»не є актом податкового законодавства, а тому встановлені ним пільги не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Здолбунівський районний військовий комісаріат 12.01.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 22.01.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року, залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.03.2008 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 14 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», п.п. 4.4.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №214/2340/09997741 від 29.09.2006, складеного за результатом виїзної перевірки Здолбунівського районного військового комісаріату з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та за результатом апеляційного узгодження, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472340/3 від 10.04.2007 про визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 3405,51грн.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок обчисленні і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища п латниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Аналіз змісту зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що, оскільки платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, при відсутності законодавчо встановленого виключення державних установ (в тому числі установ Збройних Сил України) із числа платника збору та за умови чіткого визначення у ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , п.2.1 Інструкції про порядок обчисленні і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища кола осіб, які належать до платників збору, позивач зобов'язаний сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно п.14 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього природного середовища є загальнодержавним податком і стягується на всій території України.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Цей Закон є спеціальним законом про оподаткування. В той же час, як випливає з преамбули Закону України «Про Збройні Сили України», останній не є законом про оподаткування.

Згідно ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно з законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Оскільки Закон України «Про Збройні Сили України»не є законом про оподаткування, то відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»позивач не звільнений від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), платником яких він є в силу відповідних законів про оподаткування, зокрема тих, з приводу стягнення заборгованості за якими виник спір, що є предметом судового розгляду по даній справі.

Враховуючи, що Закон України «Про систему оподаткування»є спеціальним законом про оподаткування, виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної правових норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

З огляду на зазначене, рішення суду апеляційної інстанції є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Здолбунівського районного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв