Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2-а-6947/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 р.Справа № 2-а-6947/10/1570

Категорія: 5.8 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шевчук О.А.

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Руслана Володимировича, третя особа ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування припису від 28 травня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області, правонаступником якого є Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області, подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постановою від 10 січня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, визнав незаконним та скасував припис головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Руслана Володимировича від 28 травня 2010 року.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки позапланова перевірка позивача проведена на підставі направлення на проведення перевірки, за згодою Держспоживстандарту України, згідно звернення третьої особи. Перевірка проведена за відсутності позивача, але за присутності та за участю представника позивача за довіреністю ОСОБА_4, який ознайомлений із заявою третьої особи та розпорядчими документами на право проведення перевірки, про що в журналі перевірок контролюючих органів зроблено запис № 5. Представник позивача ознайомлений з актом перевірки від 28 травня 2010 року № ОЗ-00015639 під підпис.

Апелянт посилається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»та п. 31 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Мінекономіки від 19 квітня 2007 року № 104, оскільки позивач не розглянула скаргу третьої особи від 26 березня 2010 року в частині організації та проведення експертизи вікон полівінілхлоридних.

Також апелянт посилається на те, що позивач порушила умови п. 5.1 Договору б/н від 08 листопада 2007 року, укладеного між позивачем та третьою особою, в частині безкоштовної заміни товару внаслідок виникнення несправності, що визначено у вимогах заяви споживача від 26 березня 2010 року, чим порушила п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Апелянт посилається на правомірність винесення оскарженого припису про усунення порушень, що відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів».

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, третя особа в справі ОСОБА_3 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 23 червня 2006 року за №2 556 000 0000 044571 (а.с.10).

08 листопада 2007 року між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ОСОБА_3 (Замовник) укладено договір про виготовлення, передачу та встановлення в АДРЕСА_1, металопластикових вікон (а.с.8), згідно п. 5.1 якого Замовник надає гарантію на товар строком на 5 (п'ять) років з моменту підписання акта приймання-передачі.

30 листопада 2007 року умови договору виконані, товар та роботи по його установці прийняті ОСОБА_3 без зауважень, що підтверджено підписаною сторонами договору видатковою накладною №11/024 від 30.11.2007р. (а.с.9) та відповідає п. 3.3. договору.

26 березня 2010р. на ім'я ФОП ОСОБА_1 надійшла заява від ОСОБА_3 про проведення незалежної експертизи вікон з метою виявлення причин повторного виникнення суттєвих дефектів, заміни виробів або повернення їх повної вартості.

Суд першої інстанції встановив, що в зазначеній заяві заявник вказав, що згідно гарантійних зобов'язань ПП «Грамі»18 березня 2009 р. йому було здійснено демонтаж вікон, які після спливу дев'яти місяців також виявились з дефектами (а.с. 11).

ФОП ОСОБА_1 29 березня 2010 р. за вих. №29/03-1 на звернення ОСОБА_3 надала відповідь, в якій зазначила, що після демонтажу та установки нових вікон, які відбулися, 18 березня 2009р., споживачем порушено умови договору, тому відсутні підстави для проведення експертизи замінених невідомими особами вікон та установки за рахунок позивача нових, оскільки про виявлені дефекти вікон, встановлених за Договором від 08.11.2007р. третя особа не повідомляла позивача.

Суд першої інстанції встановив, що 28 травня 2010 р. головним спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміним Русланом Володимировичем на підставі наказу №331-ОД про проведення позапланової перевірки від 28.05.2010р. та направлення на проведення перевірки № 00000808 від 28.05.2010р. був проведений позаплановий захід з державного контролю з дотримання позивачем вимог законодавства України про захист прав споживачів при реалізації продукції та наданні послуг, за адресою: АДРЕСА_2.

За наслідками перевірки складений акт № ОЗ-00015639 від 28.05.2010 р.,відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги п.3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»та приписом про зобов'язання задовольнити законні вимоги споживача ОСОБА_3: зобов'язано позивача доповісти Управлінню у справах захисту прав споживачів в Одеській області про усунення порушень в термін до 28.06.2010 р.

02.06.2010р. позивач подав скаргу та заперечення на акт, які залишені без задоволення.

Не погоджуючись з приписом від 28.05.2010р., позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати припис.

Суд першої інстанції встановив, що оскарженим приписом від 28 червня 2010 року, яким позивача зобов'язано задовольнити законні вимоги споживача та прибути до управляння для підписання протоколу, неможливо встановити які саме вимоги споживача ФОП ОСОБА_1 необхідно виконати, у зв'язку з чим припис винесено з порушенням порядку його оформлення, оскільки він саме не містить конкретних вимог, що суперечить п. 3.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06р. № 311.

Суд першої інстанції встановив, та це підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, не заперечувалось сторонами, що встановлені ФОП ОСОБА_1 30 листопада 2007 р. вікна були замінені ПП «Грамі»18 березня 2009 р на нові.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження третьої особи стосовно того, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у виставочному комплексі ПП «Грамі»за однією адресою, у зв'язку з чим демонтаж та встановлення нових вікон відбувалося одним Виконавцем, оскільки документального підтвердження та доказів звернення до ФОП ОСОБА_1 третьою особою не надано.

Суд першої інстанції встановив, що споживач -ОСОБА_3 втратив право вимагати усунення недоліків або заміну товару (вікон), встановлених за договором від 08 листопада 2007 р., укладеним між останнім та ФОП ОСОБА_1, оскільки споживач, в інтересах якого винесено оскаржений припис, не звертався до виконавця послуг за договором від 08.11.2007р. із заявою про усунення недоліків, а демонтаж і встановлення вікон, заміна вікон була здійснена іншим підприємством.

Суд першої інстанції встановив, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування припису головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Р.В. від 28 травня 2010 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача, третю особу та його представника, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 08 листопада 2007 року між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір про виготовлення, передачу та встановлення в АДРЕСА_1, металопластикових вікон (а.с.8), згідно п. 5.1 якого Замовник надає гарантію на товар строком на 5 (п'ять) років з моменту підписання акта приймання-передачі.

30 листопада 2007 року умови договору виконані, товар та роботи по його установці прийняті ОСОБА_3 без зауважень, що підтверджено підписаною сторонами договору видатковою накладною №11/024 від 30.11.2007р. (а.с.9) та відповідає п. 3.3. договору.

26 березня 2010 р. на ім'я ФОП ОСОБА_1 надійшла заява від ОСОБА_3 про проведення незалежної експертизи вікон з метою виявлення причин повторного виникнення суттєвих дефектів, заміни виробів або повернення їх повної вартості.

В заяві ОСОБА_3 вказав, що згідно гарантійних зобов'язань ПП «Грамі»18 березня 2009 р. здійснено демонтаж вікон, які після спливу дев'яти місяців також виявились з дефектами (а.с. 11).

29 березня 2010 р. за вих. №29/03-1 ФОП ОСОБА_1 надала відповідь на звернення ОСОБА_3, в якій зазначила, що після демонтажу та установки нових вікон, які відбулися, 18 березня 2009р., споживачем порушено умови договору, тому відсутні підстави для проведення експертизи замінених невідомими особами вікон та установки за рахунок позивача нових, оскільки про виявлені дефекти вікон, встановлених за Договором від 08.11.2007 р. ОСОБА_3 не повідомляв ФОП ОСОБА_1

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженого припису, оскільки ним фактично зобов'язано відповідача провести заміну вікон, які позивач не встановлювала.

З урахуванням положень ст. 1, ч. 4 ст. 1-2, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 3 ст. 678, ч. 2 ст. 679 ЦК України, п. 3.1, п. 3.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06р. № 311, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КАС України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування припису головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Р.В. від 28 травня 2010 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 14 січня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя О.А.Шевчук