Рішення

від 13.01.2009 по справі 11/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

13.01.2009                                                             Справа  № 11/122

За позовом   Фізичної особи –підприємця Козаря Петра Антоновича, с.Широке Виноградівського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісовий дар”, с.Бронька Іршавського району

про  стягнення 74998,78грн.

Суддя Л.М. Якимчук

Представники:

від позивача:      не з'явився

від відповідача:  Резуненко О.А. –юрист, довіреність від 03.12.2008

СУТЬ СПОРУ:  Фізична особа –підприємець Козар Петро Антонович звернувся до суду з позовом до ТзОВ „Лісовий дар” про стягнення 74998,78грн. за гриби білі –заморожені, передані відповідачу на відповідальне зберігання згідно договору №6 від 20.11.2007 по накладній №25 від 23.11.2007, які останній продав з його згоди, що передбачено п.4 договору.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву та у доповненні до нього позов не визнає,  посилаючись на те, що при зміні керівництва товариства, попередній керівник не передавав документи, подані позивачем у підтвердження приймання на зберігання грибів заморожених від Козар П.А.

          Договір, підписаний колишнім керівником Дунай-Юрчо, не скріплений печаткою, накладна №25 не підписана бухгалтером, на ній відсутній також відтиск печатки. Відсутня довіреність встановленого зразка на отримання товару.

          Позивачем також не надано акт прийому-передачі, який може бути єдиним доказом отримання ним, відповідачем, грибів відповідно до договору №6 від 20.11.2007. У договорі не вказано строку зберігання, що є істотною умовою при укладенні такого роду договорів, та вартість товару, яка в односторонньому порядку визначена позивачем у рахунку.

          Відповідач звертає увагу на те, що у накладній №25 від 20.10.2007, по якій він передав товариству гриби білі заморожені у кількості 500кг, вартість 1кг.  Складає 19,5грн., а у накладній №25 від 23.11.2007 вартість 1кг –6,5 євро. Загальна вартість товару у накладній від 23.11.2007 вказана 10015 євро, а в рахунку №25 від 23.11.2007 –75005, 60грн., а ціна за 1кг –48,70грн.

          Відповідач зазначає, що за всі гриби, одержані від позивача, він розрахувався повністю, що підтверджується також актом перевірки господарської діяльності ТзОВ „Лісовий дар” Іршавською ДПІ за період з 01.01. по 31.12.2007, в якому зазначено, що  господарські взаємовідносини між товариством та ПП Козар П.А. за період, що перевірявся складали всього на суму 60600грн.

          Колишня головний бухгалтер товариства Комар Н.О. у пояснюючій записці від 29.12.2008 вказала, що у 2007 році було оприбутковано на склад готової продукції від ПП Козар П.А. товар –гриби білі морожені, гриби лисички, ожина морожена по трьох накладних: №25 від 20.10.2007, б/н від 06.12.2007, б/н від 10.12.2007, які повністю оплачені.

          У судовому засіданні оголошувались перерви з 16.12.2008 до 23.12.2008, 12.01.2008, 12.01.2009 та до 13.01.2009.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників  сторін, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

          Між сторонами у спорі 20 листопада 2007 року укладено договір №6 предметом якого є прийняття відповідачем на відповідальне зберігання грибів білих заморожених згідно домовленості на умовах цього договору.

          У пункті 3 договору вказана загальна кількість грибів, що приймаються на зберігання, зокрема: гриби білі заморожені 1-сорт –162кг; гриби білі заморожені кубик ІІ-сорт –35кг; гриби білі заморожені індустрія – 1941кг.

          Пунктом 4 договору передбачено, що товар можна купити або продати третій стороні ТзОВ „Лісовий дар” по усній домовленості з власником товару (ПП Козар П.А.).

          У підтвердження передачі грибів відповідачу, позивач надав суду накладну від 23.11.2007 №25, яку у графі „прийняв” підписав директор ТзОВ „Лісовий дар” Дунай-Юрчо.

          У накладній зазначено, що підставою отримання товару є договір №6 від 20.11.2007  на відповідальне зберігання. Кількість грибів, переданих відповідачу згідно вказаної накладної, відповідає пункту 3 договору.

          Ціна грибів визначена в євро і загальна їх вартість складає                10015 євро.

Крім того, позивач  надав ще одну накладну №25 від 23.11.2007, яку підписав завскладом, в ній вказана така ж кількість грибів, прийнятих на зберігання, як у накладній, підписаній директором та договорі.

Позивач надав суду також рахунок №25 від 23.11.2007 на суму  75005,60грн., який він виписав відповідачу, у зв'язку з тим, як пояснив позивач у судовому засіданні, що між ними було досягнено домовленості про реалізацію цих грибів відповідачем за кордон.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що оскільки йому відомо, що гриби відповідач продав, на досудове попередження від 08.09.2008 вих.№07/п та заяву–претензію від 23.12.2008 вих.№07/п.1, в яких ставилась вимога про повернення грибів або коштів у сумі 74998,78грн., не прореагував, тому  він звернувся в суд про стягнення грошових коштів. Ціну позову визначив, виходячи з курсу євро станом на 23.11.2007, що підтвердив довідкою Виноградівського відділення ЗОД ВАТ РБ „Аваль” від 05.09.2008 №789.

У довідці зазначено, що станом на 23.11.2007 курс Національного банку України по відношенню до євро становить 748,8645грн. за 100євро.

Суд вважає, що позов належить задоволити з огляду на наступне.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною першою ст.937 ЦК України визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

У частині 2 ст.938 ЦК України зазначено, що якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

У частині 4 ст.946 ЦК України вказано, що установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Частиною першою ст.951 ЦК України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Оскільки відповідач не може повернути позивачу гриби білі –заморожені, прийняті ним на зберігання згідно договору від 20.11.2007 №6 по накладній №25 від 23.11.2007 на загальну суму 10015євро, то відповідно до ст.951 ЦК України він зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі їх вартості.

З урахуванням курсу євро до гривні станом на 23.11.2007 року, розмір збитків складає 74998,78грн., тому вказану суму належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, зазначені у відзиві та доповненні до нього, оскільки воно спростовується викладеним вище.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісовий дар” (с.Бронька,152 Іршавського району, код: 32840798) на користь фізичної особи –підприємця Козар Петра Антоновича (с.Широке Виноградівського району, вул.Добровольців,60; ідентифікаційний код: 2318808831) 74998,78грн., а також 749,98грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 118грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Л.М. Якимчук