Рішення

від 15.01.2013 по справі 5015/4938/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.13 Справа№ 5015/4938/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоконтакт», м. Київ

до відповідача1: Державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод»,

с. Сторонибаби, Львівської області

до відповідача2: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», м. Бровари Київської області

про: стягнення 166 536,17 грн. заборгованості за Договором поставки №24/06/10-ф

від 24.06.2010 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

прокурор: Гулий А.А. (довіреність № 12 від 24.12.2012 року)

від відповідача1: Іваничко Р.А. (довіреність № 34/11 від 21.11.2012 року)

від відповідача2: не з'явився

Представникам позивача та відповідача1 роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 15.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоконтакт», м. Київ до Державного підприємтсва «Сторонибабський спиртовий завод», с. Сторонибаби, Львівської області та до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ», м. Бровари Київської області про стягнення 166 536,17 грн. заборгованості за Договором поставки №24/06/10-ф від 24.06.2010 року.

Ухвалою суду від 23.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.12.2012 року. Ухвалою суду від 26.12.2012 року залучено Державне Підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ»до участі у справі в якості відповідача2, розгляд справи відкладено на 15.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем1 умов Договору поставки № 24/06/10-ф від 24.06.2010 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 166 536,17 грн., з яких: 158 536,17 грн. -основний борг, 8 194,83 грн. -3 % річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та поданому в судовому засіданні клопотанні про зменшення суми позовних вимог з 166 536,17 грн. до 158 341,34 грн.

Представник відповідача1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у поданому через канцелярію суду уточненні за вх.№625/13 від 10.01.2013 року до відзиву за вх. № 29026/12 від 19.12.2012 року, в якому, зокрема, просив суд відмовити позивачу в задоволенні нарахованих 3 % річних у сумі 8 194,83 грн.

Відповідач2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 14.01.2013 року на адресу суду надійшов відзив за вх.№841/13 від відповідача2, в якому останній проти задоволення позову заперечив повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача1, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

24 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоконтакт»(Постачальник) та Державним підприємством «Сторонибабський спиртовий завод»(Покупець) укладено договір поставки № 24/06/10-ф (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сполуки органічні з кисневою функціональною групою (ферментні препарати), надалі «Товар», відповідно до письмових замовлень Покупця та тендерної пропозиції Постачальника.

Згідно з п.4.3. Договору товар буде постачатись згідно письмового замовлення у термін 7 календарних днів. Термін постачання починається з моменту направлення покупцем письмової заявки на товар.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що всі розрахунки між Сторонами здійснюються в безготівковому порядку на підставі накладної після поставки товару Покупцю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника виключно в гривнях на протязі 30 календарних днів після фактичного отримання товару.

З 16 листопада 2010 року по 28 грудня 2010 року позивач поставив відповідачу товарів на загальну суму 221 979,84 гривень (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень, 84 коп.), що підтверджується видатковими накладними № ТВВВ-01533 від 16.11.10р., № ТВВВ-01586 від 24.11.10р., № ТВВВ-01686 від 16.12.10р., № ТВВВ-01724 від 23.12.10р., ТВВВ-01753 від 28.12.10р., за які відповідач розрахувався лише частково.

Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача1 становить 158 341,34 грн., що підтверджується долученим до позовної заяви підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 26.05.2011 року.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача1 8 194,83 грн. 3 % річних. Проте, в своєму клопотанні про зменшення суми позовних вимог позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог на суму 3 % річних в розмірі 8 194,83 грн. Відтак, просив суд стягнути з відповідача1 158 536,17 грн. основного боргу за Договором.

Відповідач1 у своєму відзиві на позовну заяву підтвердив факт поставок ферментних препаратів Позивачем в період з 16 листопада по 28 грудня 2010р. у відповідності до договору

№ 24/06/10-ф від 24.06.2010р. на суму 221 979,84 грн., як і підтвердив те, що розрахувався за поставлений товар частково і станом на 18.12.2012р. має заборгованість у розмірі 158 341,34 грн. Також, зазначив, що погашенню заборгованості завадила реорганізація державного підприємства «Сторонибабський спиртзавод», оскільки відповідача1 було приєднано до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ»на підставі постанови Кабінету Міністрів України №672 від 28.07.2010., а 28 січня 2011р. майно та кошти підприємства були передані новоутвореному ДП «Укрспирт», і господарська діяльність відповідача1 припинилась, з того часу і до тепер на ДП «Сторонибабський спиртовий завод»діє лише комісія з реорганізації і виробнича діяльність відповідач1 не проводить. Відповідно до акту передачі незавершеного виробництва, основної сировини №1 від 28.01.2011р. укладеного між ДП «Сторонибабський спиртовий завод»та ДП «УКРСПИРТ»було передано ферментні препарати в тому числі поставлені позивачем, які надійшли на підставі накладних №ТВВВ-01724 від 23 грудня 2010р. та № ТВВВ-01753 від 28 грудня 2010р., зокрема ферменту дуозім - 899,80 кг на суму 48 394,21 грн. та ферменту термаміл SCDS - 266,00 кг на суму 26 303,22 грн. на загальну суму 74 697,43 грн. Враховуючи наведене, ДП «Сторонибабський спиртовий завод»визнав заборгованість у розмірі різниці всієї заборгованості та вартості ферментних препаратів, які були безоплатно передані, а саме: 158 341,34 грн. - 74 697,43 грн. = 83 643,91 грн.

Проте, в уточненні до відзиву ДП «Сторонибабський спиртовий завод»повідомив, що ДП «Укрспирт»не може бути відповідачем у справі, оскільки процедуру приєднання ДП «Сторонибабський спиртовий завод»до ДП «УКРСПИРТ», яка здійснюється у відповідності з постановою КМУ від 28.07.2010р. № 672 не завершена і передавальний акт, який містить положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи стосовно її кредиторів та боржників не підписаний та не затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України, як органом управління ДП «Сторонибабський спиртовий завод». Оскільки передавальний акт не затверджувався, то відповідно і державному реєстратору не передавався для внесення запису до Єдиного державного реєстру у відповідності з ч. 3 ст. 107 Цивільного Кодексу України та ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Керуючись ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Підтвердженням того, що процедура реорганізація не є завершена є наданий суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Просив суд прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні нарахованих 3% річних від простроченої суми у розмірі 8 194,83 грн.

Відповідач2 проти задоволення позову до ДП «Укрспирт»заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»здійснюється реорганізації спиртової галузі шляхом приєднання державних підприємств та об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до ДП «Укрспирт»та шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, і передачі такого майна до ДП «Укрспирт». Прив'язання факту видачі наказу щодо реорганізації шляхом приєднання ДП «Сторонибабський спиртовий завод» з моментом набуття ДП «Укрспирт»усіх прав і обов'язків ДП «Сторонибабський спиртовий завод»є неправомірним, оскільки законодавством України чітко регламентується порядок реорганізації юридичних осіб. На даний час ДП «Сторонибабський спиртовий завод» існує як окрема юридична особа, передавальний акт щодо прав та обов'язків Міністерством аграрної політики та продовольства України як органом управління ДП «Сторонибабський спиртовий завод»не затверджувався і державному реєстратору не передавався. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про припинення юридичної особи ДП «Сторонибабський спиртовий завод», а є лише запис, що підприємство знаходиться в стадії припинення.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В силу ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення змін до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Матеріалами справи підтверджено, що ДП «Сторонибабський спиртовий завод»існує як окрема юридична особа, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про припинення юридичної особи ДП «Сторонибабський спиртовий завод», а є лише запис, що підприємство знаходиться в стадії припинення. Таким чином, у позивача відсутнє право матеріально-правової вимоги до відповідача2, а відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо відповідача2, оскільки відсутній факт ліквідації, злиття тощо.

З урахуванням зазначеного та приймаючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача1 суми основного боргу в розмірі 158 536,17 грн. Разом з тим, клопотання відповідача 1 про зменшення суми боргу на 74 697,43 грн. (на суму вартості поставлених і не оплачених позивачем ферментних препаратів) є необґрунтованим, оскільки виходить за межі розгляду у цій справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сторонибабський спиртовий завод», 80562, Львівська область, Буський район, с. Сторонибаби, вул. Заводська, (р/р 26008244408001 в Буському відділенні ЗГРУ «Приватбанк», МФО 325321, код ЄДРПОУ 00374775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоконтакт», 03058, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28 (п/р 26005693 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 25269200) 158 536, 17 грн. основного боргу та

3 170, 72 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.01.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А