Рішення

від 15.01.2009 по справі 2/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.09                                                                                           Справа№ 2/114

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Турчина Я.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Будівельне управління-62”, м. Новий Розділ до Приватного підприємства “Преміум БУС Україна”, м. Львів про стягнення 42000 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Будівельне управління-62”, м. Новий Розділ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Преміум БУС Україна”, м. Львів про стягнення 42000 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.11.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 04.12.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 16.12.2008р., 15.01.2009р.

Представник позивача в судові засідання з'явився, позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач перерахував відповідачу як аванс за екскаватор 40000 грн., однак екскаватор позивачу не був поставлений, кошти в сумі 40000 грн. на вимогу позивача не були повернуті. У зв'язку з цим просить стягнути суму боргу в сумі 40000 грн. та інфляційні втрати в сумі 2000 грн.

Представникові сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання 04.12.2008р., 16.12.2008р. та 15.01.2009р. явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 19.11.2008р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві, по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

4 вересня 2007р. позивач відповідно до платіжного доручення №4238 від 04.09.2007р. через установу банку перерахував відповідачу 40000 грн. 00 коп. як попередню оплату (аванс) за екскаватор “Атлас 16.04”.

Як пояснив представник позивача, незважаючи на усні домовленості, які були досягнуті сторонами, відповідач обумовлений екскаватор позивачу не передав.

За вихідним №357 від 27 серпня 2008р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав перерахувати йому 40000 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дану претензію залишив без розгляду, екскаватор не поставив, попередню оплату не повернув.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 40000 грн. 00 коп., яка на дату розгляду справи не була оплачена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.   

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач зобов'язувався здійснити попередню оплату за товар, а відповідач поставити такий товар після проведення попередньої оплати.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, позивач здійснив попередню оплату, однак відповідач обумовлений товар не поставив.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченного товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, враховуючи, що протягом більше року з дня проведення попередньої оплати, товар відповідачем не був поставлений, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) про повернення попередньої оплати, яка залишена останнім  без відповіді  та задоволення.

Стаття 598 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до вимог цієї статті, позивачем нараховано та заявлено до стягнення  втрати від інфляції за період з вересня 2008р. по листопад 2008р. в сумі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 40000 грн. 00 коп. основного боргу та 2000 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 218, 509, 526, 530, 598, 610, 625, 626, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Преміум БУС Україна”, м. Львів, проспект Свободи, будинок 24, квартира 14 (ідентифікаційний код 34368266) на користь Закритого акціонерного товариства “Будівельне управління-62”, м. Новий Розділ, вулиця Шевченка, будинок 6, Львівська область (ідентифікаційний код 01272427) 40000 грн. 00 коп. основного боргу, 2000 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 420 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.