Рішення

від 22.01.2009 по справі 2/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09                                                                                           Справа№ 2/125

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Гісема Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Плосківський завод мінеральних вод”, с. Плоске до Приватного підприємства “Яромар”, м. Львів про стягнення  47887 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Плосківський завод мінеральних вод”, с. Плоске звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Яромар”, м. Львів про стягнення  47887 грн. 76 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 05.12.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 23.12.2008р. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 22.01.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 47887 грн. 76 коп.

В судове засідання 23.12.2008р. з'явився представник відповідача, позов визнав повністю.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

1 березня 2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №78/05.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався продати, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити товар на умовах, вказаних у договорі, згідно наданих покупцем заявок на поставку мінеральної води.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 61913 грн. 22 коп., що підтверджується накладними №0002768 від 27.08.2008р., №0002769 від 27.08.2008р., №0002988 від 11.09.2008р., №0002989 від 11.09.2008р., №0003188 від 01.10.2008р., №0003189 від 01.10.2008р., №0000п76 від 01.10.2008р. та довіреностями, що є в матеріалах справи.

Пунктом 4 договору №78/05 від 01.03.2005р. передбачено, що оплата за відвантажений товар проводиться на протязі 15 банківських днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату судового засідання основний борг відповідача перед позивачем становить 47887 грн. 76 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 47887 грн. 76 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Яромар”, м. Львів, вулиця Озерна, б. 39, кв. 13 (ідентифікаційний код 20841747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Плосківський завод мінеральних вод”, с. Плоске, 267, Свалявський район, Закарпатська область (ідентифікаційний код 01730673) 47887 грн. 76 коп. основного боргу, 478 грн. 88 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.