Рішення

від 27.01.2009 по справі 19/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 р.   Справа № 19/133   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання:  Гринюк О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»

                            02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські ліки»

                            78200, м. Коломия, вул. Івана Франка, 14

про:                     стягнення з відповідача 15551 грн. 89 коп.

За участі представників сторін:                                                                                                          

представники сторін: не з»явилися;  

          Суть спору: ТзОВ «Аптека Біокон» заявлено вимогу про стягнення з відповідача                                          15 551 грн. 89 коп., з яких: 12183 грн. 77 коп. - основний борг, 282 грн. 20 коп. - пеня,                               341 грн. 15 коп. - інфляційні нарахування, 1218 грн. 38 коп. - штраф, 35 грн. 28 коп. - 3% річних, 141 грн. 11 коп. - % за користування чужими коштами, 1350 грн. - збитки, понесені позивачем у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права.          

          Представник позивача в судове засідання не з»явився, але надіслав суду клопотання             № 1577 від 20.01.09. (вх. № 412 від 23.01.09.) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

          Крім того, 23.12.08. позивач надіслав суду клопотання про зменшення позовних вимог                   № 1549 від 19.12.08. (вх. № 13187) та просить суд стягнути з відповідача 10351 грн. 88 коп., а саме: 6983 грн. 76 коп. - основного боргу, 282 грн. 20 коп. –пені, 341 грн. 15 коп. - інфляційних нарахувань, 1218 грн. 38 коп. - штрафу, 35 грн. 28 коп. - 3% річних, 141 грн. 11 коп. - % за користування чужими коштами, 1350 грн. - збитків, понесених позивачем у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

          Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому клопотання позивача  № 1549 від 19.12.08. (вх. № 13187) прийнято судом.

          23.01.09. позивач надіслав суду клопотання про уточнення позовних вимог № 1577 від 20.01.09. (вх. № 412 ), мотивоване погашенням відповідачем основної заборгованості в сумі позову та просить суд стягнути з відповідача 3368 грн. 12 коп., а саме:  282 грн. 20 коп. –пені,               341 грн. 15 коп. - інфляційних нарахувань, 1218 грн. 38 коп. - штрафу,  35 грн. 28 коп. - 3% річних, 141 грн. 11 коп. - % за користування чужими коштами, 1350 грн. - збитків, понесених позивачем у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права.          

          Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд розглядає позов згідно надісланого позивачем клопотання.          

          Представник відповідача двічі в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 15.12.08. (вих. № 18325) та від 25.12.08. (вих. № 19486), про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.          

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд,  враховуючи  те, що відповідач  належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за  наявними  в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами даного спору 22.05.07. укладено договір поставки товару                          № 0433/07, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов»язався поставити та передати у власність (повне господарське володіння) покупцю (відповідачу) лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), а ТзОВ «Українські ліки», в свою чергу, зобов'язалося прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1).

          Внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язань, станом на 26.11.08., виникла заборгованість в сумі 12183 грн. 77 коп., що підтверджується накладними: № 2532985 від 10.09.08., № 2538694 від 17.09.08., № 2538695 від 17.09.08., № 2544126 від 24.09.08., № 2549565 від 01.10.08. та іншими матеріалами справи.

          Як вбачається з клопотання позивача про уточнення позовних вимог № 1577 від 20.01.09. (вх. № 412 ), після порушення провадження у даній справі  відповідачем  погашено основний борг в сумі 12183 грн. 77 коп., що був предметом даного спору. Вказана обставина підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.01.09. та відповідно до                    п.1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі в цій частині вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору.

          За таких обставин та приймаючи до уваги факт порушення грошового зобов'язання в сумі 12183 грн. 77 коп., який визнано відповідачем, передбачені ст. 526 ЦК  України загальні умови виконання зобов'язання, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також передбачені цивільним законодавством (ст.625 ЦК України) правові наслідки порушення грошового зобов'язання, що полягають в  обов'язку боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на  вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, - суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період прострочення в сумі 341 грн. 15 коп. та 35 грн. 28 коп.- 3% річних (розрахунок наведений в додатку 1, долученому до матеріалів справи (а.с. 10).

          Відповідно до п. 7.3 договору, за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу.  Таким чином, обґрунтованими є також вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 282 грн. 20 коп. за період прострочення оплати зазначеної вище суми боргу.            

          Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару. З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 1218 грн. 38 коп. є обгрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.           

          Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення 141 грн. 11 коп. -  % за користування чужими коштами, виходячи з наступного.

          Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Правилами ст. 536 ЦК України визначено, що розмір процентів встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

          Договором поставки товару № 0433/07 від 22.05.07., укладеним між сторонами спору не встановлений розмір і порядок обчислення процентів у разі несвоєчасної оплати товару.

          Суд не вважає обгрунтованими посилання позивача на ч.1 ст. 8 ЦК України та                                   ч. 1 ст. 1048 ЦК України, оскільки аналогія закону може мати місце лише тоді, коли цивільні відносини не врегульовані ні законодавством, ні договором. Так як відносини поставки врегульовані главою 54 Цивільного кодексу України та договором поставки товару № 0433/07 від 22.05.07., його сторони не можуть та й не мають необхідності вдаватися до аналогії закону.

          Для отримання правового захисту ТзОВ «Аптека Біокон» уклало договори про надання юридичних послуг № 6/11-1 від 01.11.08.  та № 6/11-2 від 10.11.08. з ПП «Юридична фірма «ЕВІДЕНС», згідно з якими позивач сплатив  1350 грн. за юридичні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 589 від 11 листопада 2008 року та № 686 від 18 листопада 2008 року.

          Суд не може погодитись, що витрати на консультаційні та юридичні послуги є заподіяні з вини відповідача збитки, оскільки вказані витрати не мають обов"язкового характеру та факт наявності цих витрат не знаходиться у необхідному зв"язку із заборгованістю, яку просить стягнути позивач.

          Витрати на оплату юридичної допомоги у суді не мають необхідних ознак шкоди ( її грошового вираження у формі збитків) відповідно до вимог чинного законодавства. Збитки, пов"язані із сплатою юридичних послуг, наданих стороні у справі не адвокатами не можна розцінювати, як збитки у розумінні ст.ст. 611, 623 ЦК України.

          Правилами ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість  додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

          Згідно ч.1 ст .623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.                                                                                                                                         В силу ч.2 ст.22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

          Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

          Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

          При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

          Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 1350 грн., витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої юридичної особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором.

          Таким чином, віднесення позивачем до збитків його  витрат  на правове обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України.

          Об"єктом правопорушення не є зобов"язальні правовідносини, а витрати не мають обов"язкового характеру (позадоговірні зобов"язання). Подібні витрати на юридичну допомогу не знаходяться у причинному зв"язку із предметом  основного позову.

          Судом встановлена відсутність необхідних  елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення: вина, протиправність поведінки, причинний зв"язок.                    

          З огляду на викладене та наведених правових норм,  вимоги  в частині стягнення збитків, понесених позивачем у зв»язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 1350 грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.                         

          Судові витрати слід покласти на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.                                                          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 59, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 525, 526, 536, 623, 625, 692 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

          позов задоволити частково.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські ліки»,                             78200, м. Коломия, вул. Івана Франка, 14 (код 32643842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон», 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29 (код 30263519) –                        1877 грн. 01 коп., 140 грн. 60 коп. судових витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          В частині стягнення  12183 грн. 77 коп. основної заборгованості - провадження припинити.

          В решті позову -  відмовити.                                       

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                                           Максимів Т.В.

          Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  29.01.09.

          Виготовлено в АС «Діловодство суду»

          помічник судді Кузишин У.Б.