Постанова

від 14.01.2013 по справі 5011-72/9518-2012-16/069-12/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа№ 5011-72/9518-2012-16/069-12/21

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 12.11.2012 року № 12/11/2012 Приватного підприємства «Т - Фрут» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2012 року

у справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 ( суддя - Ярема В. А.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база»

до Приватного підприємства «Т - Фрут»

про стягнення 194 810, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сопов В.М. - доручення № 1-1/13 від 01.01.2013 р.,

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Т - Фрут» про стягнення 194 810,00 грн. - боргу по оплаті орендних платежів за договорами оренди, а саме, за договором оренди № 69 від 01.10.2011року, за договором оренди № 70 від 01.10.2011 року, за договором оренди № 26 від 01.02.2012 року, за договором оренди № 27 від 01.02.2012 року (а.с.8-10).

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2012 року по справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Т-Фрут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» 194 810 грн. 00 коп. заборгованості та 3 896 грн. 20 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Приватне підприємство «Т - Фрут», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Т - Фрут» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2012 року у справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2013 року заперечив доводи апелянта, просить рішення суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.

Апелянт не скористався правом присутності при розгляду спору, не направив свого представника в судове засідання. Представник апелянта (за довіреністю) подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 09-11/311 від 14.01.2013 року) у зв'язку з хворобою.

Представник позивача заперечив зазначене клопотання, стверджує, що строк вирішення апеляційної скарги спливає і не погодився на продовження даного процесуального строку.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 102 ГПК України, двомісячний строк розгляду апеляційної скарги спливає 26.01.2013 року, заявником не подано клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, колегія суддів, приймаючи до уваги приписи ст.ст. 22, 28 ГПК України відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.10.2011 року між сторонами по справі укладено договір оренди № 69, згідно якого (п.1.1.) орендодавець (позивач у справі) зобов'язався передати в оренду, а орендар (відповідач у справі) прийняти у тимчасове платне користування приміщення площею 255 кв.м., яке розташовано на 1-му поверсі, літера «З» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64. Цільове призначення приміщення -складське (а.с. 21).

01.10.2011 року між сторонами по справі укладено договір оренди № 70, згідно якого (п.1.1.) орендодавець (позивач у справі) зобов'язався передати в оренду, а орендар (відповідач у справі) прийняти у тимчасове платне користування приміщення площею 70 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64. Цільове призначення приміщення -офісне (а.с.26).

01.02.2012 року між сторонами по справі укладено договір оренди № 26, згідно якого (п.1.1.) орендодавець (позивач у справі) зобов'язався передати в оренду, а орендар (відповідач у справі) прийняти у тимчасове платне користування приміщення площею 135 кв.м., яке розташовано на 1-му поверсі, літера «З» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64. Цільове призначення приміщення -офісне (а.с.11).

01.02.2012 року між сторонами по справі укладено договір оренди № 27, згідно якого (п.1.1.) орендодавець (позивач у справі) зобов'язався передати в оренду, а орендар (відповідач у справі) прийняти у тимчасове платне користування приміщення площею 190 кв.м., яке розташовано на 1-му поверсі, літера «З» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64. Цільове призначення приміщення - складське (а.с.16).

Вказаними договорами сторони передбачили, що орендар вступає в користування приміщенням у день підписання акту прийому передачі приміщення, який підписується протягом трьох календарних днів з моменту підписання цього договору ( п. 2.1. договорів 69,70,26,27).

Вищезазначеними договорами сторони передбачили розмір орендної плати та порядок її оплати. Так, відповідно до п. 3.2. договору № 69 орендар протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення сплачує орендну плату в розмірі 37 995,00 грн. (за період з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року).

Згідно п. 3.2. договору № 70 орендар протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення сплачує орендну плату в розмірі 10 850,00 грн. (за період з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року).

Пунктом 3.2. договору № 26 сторони передбачили, що орендар протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення сплачує орендну плату в розмірі 20 250,00 грн. (за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року).

Пунктом 3.2. договору № 27 сторони встановили, що орендар протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення сплачує орендну плату в розмірі 28 310,00 грн. (за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки по відношенню до іншої сторони.

Як вбачається із актів прийому-передачі приміщення в оренду від 01.10.2011 року та 01.02.2012 року, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64, площею відповідно 135 м.кв. (договір № 26, а.с.15), 190 м. кв.( договір № 27, а.с.20), 255 м.кв.( договір № 69, а.с.25),70 м. кв.( договір № 70, а.с.30).

Листом від 10.05.2012 року № 5 відповідач звернувся до позивача з проханням розірвати з 01.06.2012 року договори оренди №№ 26, 27 від 01.02.2012 року та договори оренди №№ 69, 70 від 01.10.2011 року (а.с.103). Вказаний лист позивач отримав 16.05.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 105).

Позивач погодився на дострокове розірвання договорів оренди, але за умови виконання орендарем п. 2.4 договорів.

Пунктами 2.4. договорів встановлено, що у випадку припинення дії цього договору, орендар зобов'язаний в 3-денний строк повернути орендодавцю приміщення в стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, для чого орендар зобов'язаний здійснити ремонтні роботи для приведення приміщення в належний стан, а орендодавець, в свою чергу, повинен прийняти вказане приміщення по акту прийому-передачі приміщення. Приміщення вважається поверненим з моменту підписання такого акту сторонами. Орендна плата за приміщення нараховується до дати повернення приміщення (підписання акту прийому-передачі), включаючи зазначену дату та сплачується орендарем у встановлений цим договором порядку).

19.06.2012 року позивач звернувся до відповідача із претензією (а.с.46), в якій просив відремонтувати всі звільнені приміщення, передати всі звільнені приміщення по актам прийому-передачі, вважати дану претензію належним повідомленням про необхідність ліквідувати завдані 4-5 червня 2012 року пошкодження орендованим приміщенням, або компенсувати збитки орендодавця згідно даного розрахунку. Дану претензію відповідач отримав 27.06.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

26.06.2012 року позивач направив на адресу відповідача лист № 132 (а.с.48), в якому просив привести всі орендовані приміщення в належний стан та передати їх по акту позивачу.

Листом від 13.07.2012 року № 95 (а.с.49) відповідач повідомив про безпідставність претензії, оскільки він користувався приміщеннями до 01.06.2012 року, однак здати приміщення по акту прийому-передачі не мав можливості, оскільки позивач відмовлявся прийняти майно.

В підтвердження вищевказаного відповідач представив акти приймання -передачі від 31.05.2012 року (а.с.95-98) та акти відмови підписання актів приймання-передачі до договорів оренди (а.с. 99-102).

Позивач стверджує, що пропозиція орендаря щодо підписання актів передачі майна була передчасною, оскільки приміщення не були приведені в належний стан та орендарем не звільнені повністю, про що орендар сам зазначає у листі від 13.07.2012 року.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Нормами ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Місцевий господарський суд правомірно посилаючись на норми ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зазначив, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує позивач, орендар припинив сплату орендної плати з червня 2012 року, хоча договори оренди не було розірвано, відтак за червень -липень 2012 року його заборгованість по сплаті орендної плати становить 194810 грн.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції правомірно відхилено твердження відповідача про відсутність в останнього обов'язку по сплаті орендної плати за червень-липень 2012 року, оскільки листом № 5 від 10.05.2012 року він просив розірвати спірні договори оренди з 01.06.2012 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Нормами ст. 784 ЦК України передбачено, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відтак, на думку колегії суддів, відповідачем не дотримано порядку дострокового розірвання договору у порядку та спосіб встановлений чинним законодавством України.

Враховуючи наведене колегія апеляційного господарського суду визнає правомірним висновок місцевого господарського суду, що відповідач не виконав зобов'язання за договорами оренди по оплаті орендних платежів належним чином, і його заборгованість перед позивачем за червень-липень 2012 року, відповідно до представленого в матеріалах справи розрахунку, становить 194 810,00 грн.

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати заборгованості за договорами оренди, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 194 810,00 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За данних обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року у справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу від 12.11.2012 року № 12/11/2012 Приватного підприємства «Т - Фрут» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2012 року у справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2012 року у справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 залишити без змін.

3. Справу № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.