Рішення

від 15.01.2013 по справі 5019/1935/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5019/1935/12

За позовом публічного акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод»

до приватного підприємства «Ранг»

про стягнення 44 382, 80 грн.

суддя Гудзенко Я.О.

Представники:

від позивача: Веремчук С. Л. (довіреність № 19-дов/2012 від 4 вересня 2012 р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Любомирський вапняно-силікатний завод» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства «Ранг» (далі - Відповідач) про стягнення 44 382, 80 грн.

Ухвалою від 11 грудня 2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 20.12.2012 року.

В судове засідання 20 грудня 2012 р. представники сторін не з'явились, розгляд справи було відкладено на 15.01.2013 р.

11.01.2013 р. Відповідачем було подано відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання було обґрунтовано тим, що Відповідач перебуває у відрядженні, а тому не може брати участь у розгляді справи. Вказані Відповідачем причини відкладення розгляду справи судом не були визнані як поважні, а тому у задоволення даного клопотання було відмовлено.

З поданого Відповідачем відзиву вбачається, що з наявною заборгованістю він погоджується, однак, просить врахувати факт, що заборгованість виникла внаслідок незалежних від нього форс-мажорних обставин, тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 15.01.2013 р. Відповідач не з'явився, Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.01.13 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості між Позивачем та Відповідачем Позивачем було відпущено, а Відповідачем прийнято цеглу силікатну СПР К 1.354 (далі - товар, цегла).

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № ЛЗ-0001729 від 7 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн., № ЛЗ-0001723 від 7 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн., № ЛЗ-0001735 від 8 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн., № ЛЗ-0001740 від 8 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн., № ЛЗ-0001749 від 8 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн., № ЛЗ-0001752 від 9 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн., № ЛЗ-0001759 від 9 серпня 2012 року на суму 6 340, 50 грн.

Таким чином, на підставі довіреності № 143 від 6 серпня 2012 року виданої на ім'я Шинкарука В. Г. Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято цеглу на загальну суму 44 382, 80 грн.

Однак, Відповідачем розрахунків за поставлений товар не було проведено.

Позивачем направлено Відповідачу претензію №245 від 21.11.2012 року з вимогою сплатити 44 382, 80 грн., однак вказана претензія була залишена без відповіді.

Видаткові накладні мають усі необхідні реквізити, містять підписи уповноважених осіб, їх оригінали судом оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

З наведеного вбачається, що сторонами було дотримано вимоги щодо форми правочину.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Під час судового розгляду справи встановлено, що зобов'язання, які виникли на підставі усної домовленості мають характер договору поставки у серпні 2012 р., відповідають волі сторін та були направлені на настання реальних правових наслідків, що передбачені вказаними усними правовідносинами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідачем розрахунків проведено не було.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача суд дійшов висновку про задоволення вимог Позивача.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 609, 50 грн., покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ранг» (33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4А/6А, код ЄДРПОУ 32424281) на користь публічного акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод» (35321, Рівненська область, Рівненський район, с. Нова Любомирка, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 05467240) 44 382 (сорок чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн. 80 коп. боргу, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18.01.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.