Рішення

від 19.01.2009 по справі 12/187/21 (14/171)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/187/21 (14/171)

19.01.09  

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

15 січня   2009 року                                                              Справа № 12/187/21 (14/171)

Позивач:          Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон",  юридична адреса: вул. Леніна, 16, кв. 82, с.Музичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08125, поштова адреса: 03191 м.Київ, а/с 50

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Піаст Агро-Ніжин",  вул. Набережна, 1-А, с.Григоро-Іванівка,Ніжинський район,  16600

Предмет спору: про стягнення 253792,44 грн.

Суддя    Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Черніговцев О.О., довіреність № 14/0128/01 від 14.01.2009 року, представник, не був допущений до участі у справі, у зв'язку з закінченням  строку дії довіреності.

відповідач: Кліментьєва І.Л., довіреність № 2 від 12.01.2009 року, представник.

СУТЬ  СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення  з відповідача  заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 224132,54 грн. ( інфляція нарахована згідно розрахунку  за період з 01.05.07р. по 01.09.07р), річні за прострочення виконання грошового зобов"язання в сумі 8832,81 грн. За період 17.04.08р. по 02.09.08р. та пеню в сумі 20827 грн. 09 коп. за період з 17.04.08р. по 09.09.08р., згідно Договору поставки № 520/08/54 від 04.04.2008 року та Додатку № 520/08/54-1 МД від 04.04.2008 року.

01.12.2008  року розпорядженням  голови господарського суду Чернігівської області у зв"язку з перебуванням судді Книш Н.Ю. на лікарняному  справу №  14/171 було передано на розгляд судді Лавриненко Л.М. Вказана справа прийнята суддею Лавриненко Л.М. до свого провадження з присвоєнням № 12/187 (14/171).

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але позивач повноважного представника в судове засідання не направив. Черніговцев О.О. не був допущений до участі у справі, оскільки надана ним довіреність № 14/01 від 14.01.2009 року дійсна лише  до 14.01.2009 року.

До початку судового засідання від позивача надійшло  письмове клопотання, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України,  в якій він вказує про те, що в результаті часткового розрахунку, шляхом повернення позивачу продукції згідно накладних № 25 від 18.12.2008 року та  № 26 від 19.12.2008 року, сума  основного боргу зменшилась  і становить 76020 грн. 24 коп.

В судовому засіданні суд за відсутності представника позивача зачитав позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Представник відповідача проти позовних вимог частково заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу  України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного  кодексу  України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.04.2008 року  між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Піаст Агро-Ніжин” було укладено договір поставки   № 520/08/54.

Стаття 629 Цивільного кодексу  України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу  України за  договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець - прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Розділом другим Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна продукції, загальна сума Договору, визначаються у Додатках та вказуються у накладних, рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до Додатку № 520/08/54-1МД від 04.04.2008 року до Договору поставки № 520/08/54 від 04.04.2008 року поставці підлягають мінеральні добрива –нітроамофоска 16-16-16 у кількості 128т, ціною 3016,67 грн. за тону на суму 386133,76 грн, ПДВ (20%) –77226,75 грн., всього на 463 360 грн. 51 коп. (п.1.1. Додатку).

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного  кодексу  України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру сторін, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 54 Цивільного  кодексу  України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору поставки № 520/08/54 від 04.04.2008 року умови оплати визначаються в Додатках, що є невід'ємною частиною Договору. Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі „Призначення платежу”) повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі, за ту, що поставлена в минулі періоди.

Відповідно до п. 2.1. Додатку № 520/08/54-1МД від 04.04.2008 року до Договору поставки № 520/08/54 від 04.04.2008 року покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати  100% вартості товару, зазначеної в п. 1.1. Додатку  та рахунках-фактурах шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 17.04.2008 року.

Пунктом 3.4. Додатку сторони також передбачили, що поставка товару здійснюється в строки, вказані в п. 1.1. Додатку, але не пізніше 20.04.2008 року за умови надходження всіх 100% його вартості, згідно Додатку.

У відповідності до п. 4.1 додатку , у випадку затримки попередньої оплати продукції на строк, який не перевищує 10 днів, строк поставки  переноситься на кількість днів  затримки оплати. При простроченні оплати  на строк, що перевищує  10 календарних днів, сторони погоджують  нові строки поставки.

Як вбачається із матеріалів справи , відповідач   в порушення . 2.1. Додатку № 520/08/54-1МД від 04.04.2008 року до Договору поставки № 520/08/54 від 04.04.2008 року попередню оплату   в строк до 17.04.08р. не здійснив. Лише 22.04.08р. та 23.04.08р.  відповідач перерахував  позивачеві  відповідно 80000 грн та 151680 грн 26 коп з призначенням платежу „оплата за нітроамофоску  згідно  рахунку № 32398 від 04.04.08р.

Згідно видаткової накладної  № 33223 від 29.05.2008 року позивачем було відпущено відповідачу товар  на загальну суму 452500 грн. 50 коп.

Факт отримання відповідачем  товару підтверджується довіреністю серії ЯОЧ № 192557 від 29.05.2008 року, на ім'я Гевелюк Миколи Миколайовича, копія якої знаходиться  в матеріалах справи, та  підписом уповноваженої особи у видатковій накладній про отримання   товару.

Частиною 1  ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, сторони своїми діями, а саме  позивач здійснивши  поставку товару без отримання  всієї суми попередньої оплати , та відповідач відповідно прийнявши товар, здійснили зміну  зобов”язань щодо  оплати товару  після  його отримання.

Згідно ст.. 530 Цивільного  кодексу України  якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).     Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 статті 692 Цивільного кодексу  України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу  України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Направлення  відповідачеві  копії позовної заяви,  суд розцінює як пред”явлення вимог на оплату отриманого  товару.

Як встановлено судом , відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 231680 грн 26 коп, заборгованість на дату звернення до суду  становила 220820 грн 24 коп.

Після порушення провадження у справі  відповідачем було частково здійснено розрахунок з позивачем, шляхом повернення позивачу товару (нітроамофоска 16-16-16), згідно накладних: № 25 від 18.12.2008 року на суму 72400 грн. 08 коп. та № 26 від 19.12.2008 року на суму 72400 грн. 08 коп., копії яких додані до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість за отриманий товар становить  76020 грн. 08 коп.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем було здійснено частковий розрахунок з позивачем на суму 144 800 грн. 16 коп., суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 144 800 грн. 16 коп. основного боргу врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в цій часині підлягає припиненню.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочку оплати  отриманого товару інфляційні втрати в сумі 3312 грн 30 коп. за період 01.05.07р. по 01.09.07р. ( як зазначено  у розрахунку), пеню в сумі 20827 грн. 09 коп. за період з 17.04.2008 року по 09.09.2008 року,  розраховану  відповідно до п. 7.1.1. Договору  та річні в сумі 8832,81 грн. за період з 17.04.2008 року по 09.09.2008 року, розраховані відповідно до п. 7.5. Договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.1.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити  три відсотки  річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений  договором або законом.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що  у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% річних, якщо інший розмір штрафу не встановлено відповідним Додатком до Договору. Штраф нараховується на всю суму грошових коштів, на яку покупцю було надано відстрочку в оплаті вартості товару.

Відповідно до п. 7.6. Договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, відсотків) за даним Договором відповідно до п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Приймаючи до уваги, що  позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені, річних та інфляційних втрат щодо прострочки оплати саме отриманого   товару , а судом встановлено , що сторони своїми діями, а саме  позивач здійснивши  поставку товару без отримання  всієї суми попередньої оплати , та відповідач відповідно прийнявши товар, здійснили зміну  зобов”язань щодо  оплати товару  після  його отримання,  і умовами договору не визначено кінцевий строк оплати  після факту отримання товару , та вимога щодо оплати була направлена лише  09.09.08р. , суд доходить висновку , що   відсутня прострочка оплати саме товару за період з 17.04.08р. по 09.09.08р. , та  за період 01.05.07р. по 01.09.07р. ( як зазначено  у розрахунку інфляційних втрат).

За таких обставин , позовні вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 3312 грн 30 коп. за період 01.05.07р. по 01.09.07р. ( як зазначено  у розрахунку), пені в сумі 20827 грн. 09 коп. за період з 17.04.2008 року по 09.09.2008 року,  річних в сумі 8832,81 грн. за період з 17.04.2008 року по 09.09.2008 року, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 76 020 грн. 08 коп. основного боргу,  в частині стягнення боргу в сумі 144800,16 грн. припинити, в решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь  позивача 2 208 грн. 20 коп. держмита та 102 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Керуючись ст.ст. 202, 525, 526, 546, 549, 625,626,629,655, 692,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232, Господарського кодексу України,  ст.ст. 22, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 144 800 грн. 16 коп. основного боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити  частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піаст Агро-Ніжин",  вул. Набережна, 1-а, с. Григоро-Іванівка, Ніжинський район, 16600, (р/р 26002092298001 в філіі №3 ВАТ АКБ „Капітал”, МФО 380407, код ЄДРПОУ 35195229) на користь Малого  приватного підприємства Фірма "Ерідон",  юридична адреса: вул. Леніна, 16, кв.82, с.Музичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08125, поштова адреса: 03191 м. Київ, а/с 50 (р/р 26009012714230 в філії ВАТ „Укрексімбанк”  м. Київ, МФО 380333, код ЄДРПОУ 19420704)  76 020 грн. 08 коп. боргу, 2 208 грн. 20 коп. держмита та 102 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                  Л.М.Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального  кодексу України та підписано 19.01.2009 року.

Суддя                                                  Л.М.Лавриненко