Постанова

від 21.01.2009 по справі 3/463-32/313

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/463-32/313

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.01.2009                                                                                           № 3/463-32/313

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача:          Горіна В.В. – дов. б/н від 20.02.2008р.;

відповідача:          Левченко О.Є. – дов. №193/10 від 26.12.2008р.;

третьої особи:          1) Пономарьов Ю.О. – дов. №26/2008 від 31.12.2008р.;

             Тарасенко К.В. – дов. №32/2008 від 31.12.2008р.;

          2) Масюра А.Ю. – дов. б/н від 19.09.2008р.;

          3) не з'явились;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.10.2008

 у справі № 3/463-32/313 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               ВАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз"

 до                                                   ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 третя особа відповідача           Міністерство палива та енергетики України

          Фонд державного майна України

          Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

 про                                                   внесення змін до договору № 04/01-825 від 28.12.2001

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до п.10.1 договору №04/01-825 від 28.12.2001р., виклавши його в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з 01 січня 2002 року і діє до 20 квітня 2010 року. У випадку, якщо Національною комісією регулювання електроенергетики України або іншим уповноваженим відповідно до чинного законодавства органом ліцензування буде видано Відкритому акціонерному товариству з газопостачання та газифікації «Криворіжгаз» нову ліцензію на здійснення господарської діяльності розподілу природного нафтового газу, то строк дії цього договору вважається продовженим на термін дії нової ліцензії».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснення позивачем господарської діяльності з розподілу природного газу на певній території та протягом певного строку є об'єктивно обмежено строком дії відповідної ліцензії. Здійснення господарської діяльності без ліцензії є підставою для притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної та кримінальної відповідальності та застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єкта господарювання. Після закінчення строку дії ліцензії є неможливою і одностороння відмова позивачем від виконання прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором. На думку позивача, строк дії Договору №04/01-825 від 28.12.2001р. знаходиться в прямій залежності від строку дії ліцензії. 03.09.2007р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору №04/01-825 від 28.12.2001р. в частині строку дії останнього. Однак, у встановлений двадцятиденний строк відповідач відповіді на пропозицію позивача про внесення змін до умов Договору не надав.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про безпідставність та необґрунтованість твердження позивача щодо залежності строку дії договору від строку дії ліцензії позивача.

Треті особи заперечували проти позову, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання укладати господарський договір, безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю, на провадження якої отримано ліцензію, виключно на строк, протягом якого діє ця ліцензія, тому підстави для внесення змін до п.10.1 договору №04/01-825 від 28.12.2001р. в редакції, запропонованій позивачем, відсутні. До того ж, між сторонами за вказаним договором було досягнуто згоди щодо строків його дії шляхом підписання додаткової угоди №2 договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. у справі №3/463-32/313 Відкритому акціонерному товариству з газопостачання та газифікації „Криворіжгаз” в позові було відмовлено повністю.  

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. у справі №3/463-32/313 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.12.2008р.

24.12.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що на даний час між сторонами у справі ведуться переговори про можливість вирішення спору шляхом укладення мирової угоди, наслідком чого може стати подальша відмова від апеляційної скарги.

Представники відповідача та третіх осіб не заперечували проти клопотання позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.01.2009р.

В судовому засіданні 21.01.2009р. представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. у справі №3/463-32/313 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в її задоволенні і залишити оскаржуване Рішення суду без змін як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник третьої особи-3 у судове засідання 21.01.2009р. не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представника третьої особи-3 про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника третьої особи-3 за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи-1 та третьої особи-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28 грудня 2001 року між Дочірньою компанією „Газ України” Національної компанії „Нафтогаз України” (далі – Компанія, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації „Криворіжгаз” (далі – Користувач, позивач), з метою забезпечення ефективності користування державним майном, його збереження, відновлення, реконструкції та розвитку, було укладено договір про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, №04/01-825 (далі – Договір).

Згідно з умовами Договору (п.1.1, п.1.2) Компанія надає, а Користувач приймає у тимчасове користування на умовах, визначених цим договором, державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення транспортування та розподілу природного газу, а саме розподільні газопроводи, споруди на них та транспортні засоби спеціального призначення, які передані Національній акціонерній компанії „Нафтогаз України” у користування згідно з Переліком. Майно передається з метою забезпечення транспортування, зберігання та розподілу природного газу.

У відповідності до п.10.1 Договору останній набирає чинності з 01.01.2002р. і діє до 31.12.2002р. У разі, якщо жодна із сторін письмово не заявить про бажання щодо його припинення за місяць до закінчення календарного року, договір вважається продовженим на наступний рік на тих же умовах.

В п.10.3 Договору визначено, що умови цього договору можуть бути змінені шляхом укладання додаткових договорів у випадку прийняття нових нормативних актів, які змінюють призначення переданого за цим договором майна, та за згодою сторін.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-14. Згідно з п.4 Перехідних положень якого до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, його положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити строк дії договору.

Таким чином, з вищенаведеного випливає, що строк дії є обов'язковою умовою господарського договору.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

03.09.2007р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про укладання додаткової угоди до Договору, яка стосується внесення змін до п.10.1 Договору шляхом викладення його у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з 01 січня 2002 року і діє до 20 квітня 2010 року.

У випадку, якщо Національною комісією регулювання електроенергетики України або іншим уповноваженим відповідно до чинного законодавства органом ліцензування буде видано Відкритому акціонерному товариству з газопостачання та газифікації „Криворіжгаз” буде видано нову ліцензію на здійснення господарської діяльності розподілу природного нафтового газу, то строк дії цього договору вважається продовженим на термін дії нової ліцензії”.

Тобто, фактично, ініціюючи внесення змін до Договору та спонукуючи відповідача укласти договір на новий більш тривалий строк, строк дії договору позивач ставив в залежність від строку дії наявної у нього ліцензії.

Однак, відповідач відповіді на отриману від позивача пропозицію щодо внесення змін до п.10.1 Договору №04/01-825 від 28.12.2001р. у встановлений ст. 188 Господарським кодексом України двадцятиденний строк не надав. Натомість, 26.11.2007р. між сторонами була укладена додаткова угода №2 до спірного Договору, в п.10.1, п.10.3 якої визначено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання повноваженими представниками, скріплення печатками Сторін та оформленням передачі Компанією Майна Користувачу і діє до 31 грудня 2007 року. У разі якщо жодна із сторін письмово не заявила про бажання щодо його припинення за 45 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору. Договір вважається продовженим на наступні 12 місяців на тих же умовах. Умови цього Договору можуть бути змінені шляхом укладання додаткових угод: а) у випадку змін в законодавстві України, в т.ч. стосовно правового статусу Майна, податкового законодавства тощо; б) з інших причин, узгоджених Сторонами (Додаткової угоди № 2)”.

Отже, уклавши додаткову угоду №2 до Договору №04/01-825 від 28.12.2001р., сторони погодили новий строк його дії.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що виникнення необхідності погодження строку дії спірного Договору викликане зміною законодавства щодо обов'язкового погодження сторонами строків дії господарських договорів, що є істотною зміною обставин і, як наслідок, підставою для внесення змін до спірного договору.

Однак суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

Згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В п.7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

У відповідності до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін, на який укладається договір оренди, віднесено до істотних умов договору оренди державного та комунального майна.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця   після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється (ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

В ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

В ст. 179 Господарського кодексу України визначені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання. Зокрема, згідно з п.7 вказаної статті, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що визначення строку дії договору належить до повноважень сторін договору, а зміна умов останнього в судовому порядку можлива лише у випадках, визначених законодавством, зокрема ст. 652 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

           В ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів наявності істотних порушень спірного договору відповідачем, істотної зміни обставин чи настання іншого випадку, з якими законодавство чи Договір №04/01-825 від 28.12.2001р. пов'язує можливість зміни договору у судовому порядку, позивачем надано не було.

Окрім того, виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, вбачається, що законодавець не зобов'язує контрагента суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, укладати господарські договори на строк не менший, ніж строк дії самої ліцензії, оскільки за своєю суттю ліцензування є засобом державного регулювання у сфері господарювання, спрямованим на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

У відповідності до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав встановлювати більший, ніж погоджено з контрагентом, строк дії спірного Договору,

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши докази, наявні у справі, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. у справі №3/463-32/313 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Криворіжгаз” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. у справі №3/463-32/313 – без змін.

2. Матеріали справи №3/463-32/313 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 26.01.09 (відправлено)