Рішення

від 18.01.2013 по справі 5011-67/17637-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/17637-2012 18.01.13

За позовомФізичної особи-підприємця Якімової Марини Ігорівни ДоПриватного підприємства «Київтранссервіс - ЛВД» Простягнення 8 553,79 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаЯкімова М.І. Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Якімова Марина Ігорівна (надалі -Позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Київтранссервіс - ЛВД»(надалі -Відповідач) про стягнення 8 553,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору з організації вантажоперевезень №860 від 05.07.2012 р. позивач надав послуги з організації перевезення вантажу, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 8 500,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 53,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено до 18.01.2013 р.

В судове засідання позивач з'явилася, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0313404532403, яке отримане останнім 13.12.2012 р. та відмітками на звороті ухвал суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2012 р. між позивачем (експедитор 2) та відповідачем (експедитор) укладено Договір з організації вантажоперевезень №860 (надалі -"Договір"), предметом якого є перевезення вантажу, що належить замовнику, по маршруту Росія -Україна, автомобіль державний реєстраційний номер 03025 НР, полу-причеп 03025 НР, дата завантаження 06.07.2012 р., адреса завантаження обумовлена сторонами та вказана в заявці до Договору, вид вантажу також вказаний у заявці, вартість, обумовлена сторонами між експедитором 2 та експедитором враховує усі маршрутні витрати та складає 8 500,00 грн. по безготівковому рахунку на протязі 5 днів по наданню оригіналів пакета документів.

На підставі Договору між сторонами також було укладено заявку №860, відповідно до якої позивач зобов'язався організувати перевезення вантажу по маршруту м. Рязань (Росія) -м. Київ, м. Ужгород (Україна).

Згідно заявки дата завантаження 06.07.2012 р., вартість перевезення становить 8 500,00 грн., яка сплачується на протязі 5 днів після наданння оригіналів документів.

На виконання умов Договору та Заявки, позивач надав відповідачу послуги організації перевезення вантажу за маршрутом м. Рязань (Росія) -м. Київ, м. Ужгород (Україна) на суму 8 500,00 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0456946 та товарно-транспортною накладною №ТЦ-1160.

06.09.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено оригінали наступних документів, а саме: міжнародну товарно-транспортну накладну СМR, товарно-транспортну накладну, заявку, рахунок на сплату, акт та Договір, що підтверджується описом вкладення в цінний лист №520/с.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором та Заявкою, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 8 500,00 грн. та підстави нарахування 3% річних у розмірі 53,79 грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Договору та Заявки підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0456946 та товарно-транспортною накладною №ТЦ-1160. (в т.ч. відтисками печаток та підписами вантажоодержувачів).

Згідно заявки вартість перевезення становить 8 500,00 грн.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Змістом Заявки визначено, що оплата здійснюється на протязі 5 днів після наданння оригіналів документів.

Позивачем 06.09.2012 р. на адресу відповідача було розрахунковий пакет документів, що підтверджується описом вкладення в цінний лист №520/с, який згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №6105223045780, було отримано останнім 17.09.2012 р.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи Заявки та дату отримання оригіналів документів (17.09.2012 р.) строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з організації перевезення за Договором на момент розгляду справи настав.

Положеннями п. 4.9 Договору визначено, що рахунки-реєстри за надані транспортні та інші послуги мають оплачуватись замовником на протязі 3 банківських днів з дня їх отримання.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.9, фактичного отримання відповідачем рахунків на сплату послуг, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 8 500,00 грн. на підставі Договору та Заявки за надані послуги по організації перевезення вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 53,79 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості послуг з організації перевезення у період з 25.09.2012 р. по 10.12.2012 р., про те суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду , а тому правомірним є стягнення 3% річних за період з 25.09.2012 р. по 05.12.2012 р. (дата звернення із позовом до суду), при цьому матеріали справи заяви про збільшення розміру позовних вимог не містять.

Таким чином, з урахуванням встановленого судом правомірного періоду нарахування штрафних санкцій, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 50,30 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 3,49 грн. необхідно відмовити оскільки вони обраховані невірно (за більший період).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 8 500,00 грн. та 3% річних у розмірі 50,30 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Київтранссервіс - ЛВД»(03022, м. Київ, пров. Охтирський, буд. 3; ідентифікаційний номер 35838844) на користь Фізичної особи-підприємця Якімової Марини Ігорівни (61019, м. Харків, вул. Катаєва, буд. 9, кв. 58; ідентифікаційний номер 3190905406) суму боргу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 84 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 18.01.2013 р.