Постанова

від 03.06.2013 по справі 5011-67/17637-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Справа№ 5011-67/17637-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Мальченко А.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився ;

відповідача:Обманюк С.С., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київтранссервіс-ЛВД»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2013

у справі № 5011-67/17637-2012 (суддя: Куркотова Є.Б.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Якимової Марини Ігорівни

до Приватного підприємства «Київтранссервіс-ЛВД»

про стягнення 8553, 79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Якимова Марина Ігорівна звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Київтранссервіс-ЛВД» про стягнення 8553, 79 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2013 у справі № 5011-67/17637-2012 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Київтранссервіс - ЛВД" на користь Фізичної особи-підприємця Якімової Марини Ігорівни суму боргу у розмірі 8 500 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 50 грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 608 грн. 84 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Київтранссервіс-ЛВД» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2013 у справі № 5011-67/17637-2012 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 № 5011-67/17637-2012 у справі № 5011-67/17637-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 прийнято до розгляду справу № 5011-67/17637-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 11.03.2013 об 11:15.

11.03.2013 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

11.03.2013 позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

11.03.2013 представником відповідача в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 продовжено строк вирішення спору по справі № 5011-67/17637-2012. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.04.2013 об 11:45.

Згідно розпорядження в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 враховуючи перебування у відпустці судді Зеленіна В.О., Синиці О.Ф, керуючись ст.ст.4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р., сформовано для розгляду справи № 5011-67/17637-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Буравльов С.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 прийнято до розгляду справу № 5011-67/17637-2012. Розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-67/17637-2012 призначено на 29.04.2013 об 11:45.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 у справі № 5011-67/17637-2012 відкладено на 20.05.2013 об 11:10.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 № 5011-67/17637-2012 у справі № 5011-67/17637-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 прийнято до розгляду справу № 5011-67/17637-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 20.05.2013 об 11:10.

20.05.2013 позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-67/17637-2012 відкладено на 03.06.2013 о 12:20.

03.06.2013 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду була подана заява в якій просив суд рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2013 у справі № 5011-67/17637-2012 залишити без змін та розглянути справу за відсутності представника позивача.

03.06.2013 в судовому засіданні розглянувши заяву представника позивача стосовно розгляду справи за його відсутності, ухвалив задовольнити його вимогу та здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

03.06.2013 представником відповідача в судовому засіданні через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу.

03.06.2013 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

05.07.2012 між позивачем (експедитор 2) та відповідачем (експедитор) було укладено Договір з організації вантажоперевезень №860 (надалі - договір).

З умов договору вбачається, що його предметом є перевезення вантажу, який належить замовнику, по маршруту Росія -Україна, автомобіль державний реєстраційний номер 03025 НР, полу-причеп 03025 НР, дата завантаження 06.07.2012 р., адреса завантаження обумовлена сторонами та вказана в заявці до договору, вид вантажу також вказаний у заявці, вартість, обумовлена сторонами між експедитором 2 та експедитором враховує усі маршрутні витрати та складає 8 500,00 грн. по безготівковому рахунку на протязі 5 днів по наданню оригіналів пакета документів.

Також, 05.07.2012 між сторонами на виконання умов договору було укладено заявку №860, відповідно до якої позивач зобов'язався організувати перевезення вантажу по маршруту м. Рязань (Росія) - м. Київ, м. Ужгород (Україна).

Згідно заявки дата завантаження 06.07.2012 р., вартість перевезення становить 8500,00 грн., яка сплачується на протязі 5 днів після надання оригіналів документів.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання вищезазначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та заявки, позивач надав відповідачу послуги організації перевезення вантажу за маршрутом м. Рязань (Росія) - м. Київ, м. Ужгород (Україна) на суму 8500,00 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0456946 та товарно-транспортною накладною № ТЦ-1160.

06.09.2012 позивачем на адресу відповідача було направлено пакет документів який містив наступні документи, а саме: міжнародну товарно-транспортну накладну СМR (оригінал), товарно-транспортну накладну (оригінал), заявку, рахунок на сплату, акт та договір, що підтверджується описом вкладення в цінний лист №520/с.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6105223045780, відповідач отримав зазначений лист 17.09.2012 р.

Але лист позивача залишився без відповіді та виконання.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Заперечуючи проти позовних вимог скаржник стверджує, що надані позивачем документи не підтверджують виконання ним послуг передбачених договором та на його виконання.

Однак такі твердження скаржника є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Як з договору так і з заявки до нього вбачається, що позивач зобов'язується за замовленням відповідача здійснити перевезення вантажу, який належить замовнику, по маршруту Росія -Україна, автомобіль державний реєстраційний номер 03025 НР, полу-причеп 03025 НР.

З міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №0456946 та товарно-транспортної накладної № ТЦ-1160 вбачається, що позивач здійснив перевезення вантажу, який належить замовнику, по маршруту Росія -Україна, автомобіль державний реєстраційний номер 03025 НР, полу-причеп 03025 НР.

Для здійснення зазначеної перевозки позивачем було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер".

Відповідно до ст. 932 цього ж Кодексу, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер", м. Запоріжжя, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Фізичної особи - підприємця Якимової Марини Ігорівни, м. Харків, та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Центр", м. Київ, 15090 грн. заборгованості та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 05/07 від 05.07.2012 р. не виконав свої зобов'язання щодо оплати послуг перевезення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2012 у справі № 5023/4192/12 стягнуто з Фізичної особи - підприємця Якимової Марини Ігорівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер" 8000 грн. заборгованості, 68,95 грн. пені, 13,77 грн. 3% річних та 1607,88 грн. судового збору.

Зазначеним рішенням було встановлено, що 05 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віннер", м. Запоріжжя, та Фізичною особою - підприємцем Якимовою Мариною Ігорівною, м. Харків, був укладений договір перевезення № 05/07, у відповідності до умов якого позивач приймає на себе зобов'язання виконати визначені цим договором зобов'язання по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні у відповідності до умов заявок експедитора, а експедитор, в свою чергу, оплатити вказані перевезення згідно договору.

На виконання умов вказаного договору Фізична особа - підприємець Якимова Марина Ігорівна звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер" з письмовою заявкою № 1 від 05.07.2012 р. про здійснення перевезення вантажу за маршрутом: завантаження - м. Рязань (Російська Федерація), перевантаження - м. Київ, розвантаження - м. Ужгород.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер" свої зобов'язання виконав належним чином та вантаж був доставлений вантажоодержувачу, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною CMR № 0456946.

Зазначена накладна, що досліджувалась господарським судом Харківської області була направлена скаржнику на підтвердження виконання перевозки на підставі договору та заявки.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факти щодо здійснення позивачем організації перевезення визначеного в договорі для відповідача за заявкою, встановленні рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2012 у справі № 5023/4192/12 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2012 у справі № 5023/4192/12, внаслідок чого в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вважаються встановленим, в зв'язку з чим новому доведенню та встановленню не підлягають.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Згідно ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище суд першої інстанції пришов до обґрунтованого висновку, що з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи заявки та дату отримання документів (17.09.2012 р.) строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з організації перевезення за договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції були зроблені власні перерахунки 3% річних.

Проаналізувавши власні перерахунки 3% річних суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх правильними та обґрунтованими, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних правомірно була задоволена судом першої інстанції лише частково в розмірі 55,30 грн.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського Києва від 18.01.2013 у справі № 5011-67/17637-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київтранссервіс-ЛВД» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Києва від 18.01.2013 у справі № 5011-67/17637-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-67/17637-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Мальченко А.О.