Постанова

від 15.01.2013 по справі 5009/2554/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5009/2554/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" на постановувід 31.10.2012 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5009/2554/12 господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" простягнення заборгованості та штрафних санкцій ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" про стягнення 163131,81 грн. основного боргу, 4278,87 грн. - пені, 858,12 грн. - річних відсотків.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 року (суддя І.А. Попова) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" 163131,81 грн. основного боргу, 4979,69 грн. пені, 998, 67 грн. річних відсотків, 3382,50 грн. судового збору.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 року переглянуте в апеляційному порядку та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді: Стойка О.В., Шевкова Т.А.) залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Доповідач Волковицька Н.О .

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, статей 514, 638, 639, 654 Цивільного кодексу України, статті 179 господарського кодексу України.

Заявою від 08.01.2013 року відповідач просив затвердити мирову угоду від 21.12.2012 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 5009/2554/12 від 14.11.2012 року, та припинити в зв'язку з цим провадження у справі.

Дана заява не підлягає задоволенню оскільки згідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України правильність застосування попередніми судовим інстанціями норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" був укладений договір поставки №45/12.

За умовами договору (п.1.1, 1.2) постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію у відповідності з додатками до даного договору: двохсторонніми специфікаціями до договору та/або накладними постачальника. Кожний із додатків є невід'ємною частиною даного договору. Номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю визначаються у додатках (специфікаціях, накладних) до даного договору. Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість продукції, поставка якої здійснюється у відповідності з даним договором визначається шляхом приєднання усіх додатків за якими здійснюється поставка на протязі всього строку дії даного договору. Постачальник приймає на себе зобов'язання здійснити поставку продукцію партіями, на протязі строку, узгодженого сторонами у специфікаціях до даного договору. Постачальник має право на дострокову поставку продукції (п. 3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата продукції і тари здійснюється покупцем банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати протягом 3 календарних днів з моменту відвантаження продукції, якщо сторонами не обумовлено іншого порядку оплати в специфікаціях.

Договір вважається діючим після його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2012 року, а в частині оплати отриманої продукції -до повного виконання зобов'язань (п.10.1 договору). До договору № 45/12 від 10.04.2012 року була підписана специфікація та скріплена печатками обох підприємств.

Позивачем за видатковими накладними № 2637 та 2673 від 11.04.2012 року на виконання умов договору та специфікації, відповідачу був поставлений товар на загальну суму 193142,28 грн., який отримано відповідачем без зауважень, але сплачено частково в сумі 30000,00 грн.

За приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( стаття 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

Додатково касаційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що як вбачається з мирової угоди від 21.12.2012 року вона укладена на стадії виконання наказу господарського суду Запорізької області у даній справі.

Відповідно до частини 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України така мирова угода подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року у справі № 5009/2554/12 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовагрополюс" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач