Постанова

від 22.01.2009 по справі 8/103-08-3749

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/103-08-3749

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2009 р. Справа № 8/103-08-3749

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін:

від позивача –Ю.А. Ротнова, Г.П. Самойлюк

від відповідача –О.В. Фурман,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”

на рішення господарського суду Одеської області

від 26.11.2008р.

у справі № 8/103-08-3749

за позовом ПП „МТН”

до ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”

про стягнення 140414,86грн.,

встановив:

ПП „МТН” звернулося до господарського суду з позовом та уточненням до нього про стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” заборгованості за договором № 117 СУПЕР від 28.02.2006р. у сумі 141986,84грн., з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, згідно ст.625 ЦК України.

В процесі розгляду справи в господарському суді відповідач визнав суму основного боргу і заявив клопотання про розстрочення виконання рішення на           6 місяців. (т. 1 а.с.104, 109-111).

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2008р. (суддя Т.О. Атанова) позов на підставі ст.ст. 525,526,625 ЦК України задоволено в повному обсязі з посиланням на те, що ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” розрахувалось за отриманий товар частково, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість за договором № 117 СУПЕР від 28.02.2006р. у сумі 116980,30грн., яка підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 06.02.2008р. та 05.05.2008р., а також на суму заборгованості нараховано 3% річних в сумі 2188,30 грн. та індекс інфляції, що становить 22818,24грн. Виконання рішення відстрочено до 26.12.2008р.

ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом у оскаржуваному рішенні як доказ визнання відповідачем боргу у сумі 116980,30грн. зазначено акти звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 06.02.2008р. та 05.05.2008р. Однак дані акти не є належними доказами, так як підписані з боку ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” головним бухгалтером підприємства, який за своїми посадовими обов'язками не має повноважень на підписання документів про визнання зобов'язань цього підприємства перед іншими особами.

ПП „МТН” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції визнав позов в повному обсязі (відзив № юс1520 від 30.10.2008р.).

Представник ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” в судовому засіданні апеляційної інстанції заявив усне клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, пославшись на хворобу юриста порту, який приймав участь в судовому засіданні першої інстанції.

Судова колегія відхилила вказане клопотання як безпідставне.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

28.02.2006р. ПП „МТН” (продавець) і ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (покупець) уклали договір № 117 СУПЕР та додаткові угоди до нього №1, №2 від 28.02.2006р. та № 4 від 09.01.2007р., за умовами яких продавець зобов'язався у 2006 і 2007 роках поставити, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість продуктів вітчизняних виробників або їх аналоги провідних іноземних фірм, в асортименті (п. 1.1). Покупець здійснює оплату кожної партії товару за фактом поставки впродовж 5 календарних днів після отримання оригіналу рахунку(п. 4.2).

На виконання умов договору ПП „МТН” поставило відповідачу товар на загальну суму 418531,1грн., а саме:

-          11.04.2006р. на суму 74275,40грн., що підтверджено видатковою накладною № 1-00000114 та товарно транспортною накладною № 22                (т. 1а.с. 83, 85);

-          20.04.2006р. на суму 74275,40грн., що підтверджено видатковою накладною № 1-00000129 та товарно транспортною накладною № 29                      (т. 1 а.с. 86, 88);

-          08.06.2006р. на суму 96051,0грн., що підтверджено видатковою накладною № 1-00000205 та товарно транспортною накладною 02ААТ №782872 (т. 1 а.с. 89, 91);

-          26.09.2006р. на суму 59838,10грн., що підтверджено видатковою накладною № Рнк-60 та товарно транспортною накладною 02ААТ                             № 782912 (т. 1 а.с. 92, 94);

-          26.04.2007р. на суму 114091,20грн., що підтверджено товарно транспортною накладною № 2 та видатковою накладною № 5                           (т. 1 а.с. 17, 18).

На виконання умов договору ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” платіжними дорученнями сплатило ПП „МТН” 301550,80грн., а саме: № 3861 від 22.09.2006р. 101550,80грн.; № 1375 від 20.04.2007р. 200000,0грн.                         (т. 1 а.с. 97).

Таким чином, під час розгляду справи в суді сума основного боргу склала 116980,30грн., що також вбачається із підписаних обома сторонами актів звірки взаєморозрахунків між ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”               та ПП „МТН” від 06.02.2008р. і від 05.05.2008р., а також із відзиву на позов            та клопотання про розстрочення виконання судового рішення                                  (т. 1 а.с. 26, 27, 104, 109-111).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 530 вказаного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” не сплатило за поставлений товар за договором № 117 СУПЕР від 28.02.2006р. суму 116980,30грн., а тому місцевий господарський суд правомірно стягнув з нього вказану суму, 3% річних у розмірі 2188,30грн., індекс інфляції у розмірі 22818,24 грн., згідно з чинним законодавством.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову на підставі актів звірки, підписаних головним бухгалтером порту, тоді як Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не містить таких повноважень головного бухгалтера, як визнання боргу перед третіми особами, апеляційна інстанція відхиляє, так як суд приймав рішення на підставі договору на поставку нафтопродуктів, первинних документів, що свідчать про отримання пароплавством нафтопродуктів. Акти звірки лише підтверджують борг відповідача перед позивачем на підставі бухгалтерських документів, а сам борг був визнаний у відзиві на позов № юс1520 від 30.10.2008р., який підписаний уповноваженим представником пароплавства за довіреністю (т.1 а.с. 31), та у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення № юс-1623                      від 20.11.2008р. (т.1 а.с. 109-111).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2008р. у справі № 8/103-08-3749 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко