Постанова

від 20.01.2009 по справі 11/133-08-3514

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/133-08-3514

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" січня 2009 р. Справа № 11/133-08-3514

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді –А.М. Жукової,

суддів: Т.А Величко, Л.І. Бойко,

при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від 1 відповідача: Клочко Н.В.

від 2 відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2008р.

у справі №11/133-08-3514

за позовом  ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”, м. Херсон

до Одеської залізниці, м. Одеса; ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат”, Донецька обл., м. Торез

про стягнення 2906,99 грн.

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 12.11.08р. яке підписано 17.11.08р. (суддя Власова С.Г.) позов задоволено, вартість недостачі  вантажу стягнуто порівну з перевізника Одеської залізниці та відправника ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат”.

          Рішення суду вмотивовано матеріалами справи, нормами матеріального права (ст.27,31,32,110,114,115 Статуту залізниць України; ст.924 ЦКУ) та зазначено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У разі, коли під завантаження подано несправний вагон - відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо цього не зроблено, то відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу покладається на відправника. На  підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що при завантаженні відправником не дотримано положень  Статуту залізниць України та Правил перевезення у вагонах відкритого типу. Разом з тим, перевізником також не доведено відсутність його вини у виявленій недостачі вугілля. За таких підстав відповідачі мають нести відповідальність пропорційно вини кожного.

          ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат”, не погодившись із висновком місцевого суду щодо своєї вини у виявленій недостачі вугілля, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив повністю скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.11.08р., прийняти нове рішення яким відмовити у позовних вимогах до ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат”. На обґрунтування своїх доводів, скаржник послався на неповне з'ясування судом обставин справи, дослідження доказів було необ'єктивним та неповним. Зокрема, судом не прийнято до уваги положення ст.115 СЗУ. Розрахунок  позивача не містить відомостей про застосування показників вологості та якості при визначені маси та вартості недостачі; не надано специфікації з визначенням, ціни вугілля з урахуванням  показників якості.

          Крім того, комерційний акт не містить відомостей в якому місці знаходився полувагон та яким чином було здійснено його перевантаження. Акти  загальної форми від 27.06.08р. №260 та про технічний стан вагона №3 від 29.06.08р. не відображають обставин, що засвідчують висновки, підписані  Овчаровим, Рибалко, Порубльовою та невідомою особою. Документально  не підтверджено повноважень цих осіб, а тому ці акти не можуть бути доказами у справі.

          Представник Одеської залізниці, заперечуючи доводи скаржника, просить залишити рішення господарського суду без змін, як таке, що прийнято відповідно до чинного законодавства.

          Судова колегія зазначає, що апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

          Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, встановлено таке.

          Між ЗАТ „Херсоноблпаливо” та ТОВ "Поліпромінвест" укладено договір поставки на вугільну продукцію №6 від 6.01.06р. та узгоджено специфікацію - рознарядку до цього договору. Зокрема, за специфікацією - рознарядкою, постачальник  зобов'язався поставити вугілля АМ 13-25 по ціні 850 грн./тн. в т.ч. ПДВ в загальній  кількості 1380 тн. на паливні склади ЗАТ „Херсоноблпаливо”.

          По накладній №50504878 від 5.06.08р. відправником ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат” в п/вагоні №63898035 відвантажено ЗАТ  „Херсоноблпаливо” на Серогозький паливний склад вугілля АМ (концентрат) масою нетто 64 тн.

          Згідно комерційного акту БО №610842/3 від 29.06.2008р. складеного в доповнення акту загальної форми №260 від 27.06.08р. ст. Апостолово  Придніпровської залізниці, комісійним переваженням п/в №63898035 на 150 тн. вагонних вагах ст. Каховка (повірка 15.06.08р.) встановлено фактичну кількість вугілля масою нетто 59,3 тн.; завантаження рівномірне, нижче бортів на 40 см., марковане вапном. Над 5 і 6 люками зліва по ходу наявне поглиблення довжиною 250 см., шириною 200 см., глибиною 100 см. Під 5 люком між хребетною балкою та люком - щілина довжиною 40 см., шириною 5 см. закладена паклею. По прибуттю витоку вантажу не було. Решта люків та двері щільно закриті.

          Актом про технічний стан вагона №3 від 29.06.08р. (а.с.33) встановлено, що щілина під 5 люком 400 мм довжиною та 50 мм шириною виникла у процесі експлуатації старого походження, яку вантажовідправник міг бачити. За висновками комісії: втрата вантажу можлива.

          На підставі цих обставин ЗАТ „Херсоноблпаливо”, визначивши шкоду заподіяну  при перевезенні вугілля, правомірно звернувся за захистом своїх порушених прав.

          Слід зазначити, що відповідно до  ч.5 ст.306 ГКУ - правовідносини, що виникли при перевезенні вантажів залізницею, регулюються Статутом залізниць України, який визначає  обов'язки, права і відповідальність залізниці, підприємств та організацій, які  користуються залізничним транспортом.

          Відповідно до ст.22 СЗУ - за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй  вантажовідправником вантаж у пункт призначення і видати його одержувачу, а відправник  зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

          Для виконання договору перевезення, залізниця зобов'язана надавати під завантаження  справні, пригодні для перевезення вагони, а відправник, згідно ст.31 ч.5 СЗУ, п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу визначає придатність рухомого складу для перевезення вантажу  в комерційному відношенні; при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції має усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а  також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

          Згідно накладної №50504878 п/вагон 63898035 завантажений засобами відправника і закріплено згідно  з параграфом Розділу 2 § 3-5 ТУ додаток 14. СМГС гл-1, п.3,4,8 правильно, марковано вапном полосами. Проте, на станції Апостолово Придніпровської залізниці виявлено поглиблення  довжиною 2,5 м.,  шириною 2м., глибиною 1 м. Крім того, виявлено щілину 40 см. х5 см., яка була усунена силами працівників цієї станції.

          Відповідно до ст. 129 Статуту ЗУ - обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, одержувача під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються на станції залізниць. Крім того,  згідно Правил складання актів, у разі несправності вагону також складається акт про технічний стан вагону.

          З урахуванням приписів ст.33,34 43 ГПК України зазначені комерційний акт, акт загальної форми та акт  про технічний стан вагону є належними доказами для покладення  відповідальності на перевізника та відправника за недостачу вугілля.

          Так, залізниця, відповідно до ст.110 Статуту ЗУ несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

          Комерційним актом підтверджено несправне перевезення з ознаками виїмки вугілля.

          Акт загальної форми та акт про технічний стан вагону виступають самостійно підставою для матеріальної відповідальності відправника, який допустився завантаження  несправного вагону.

          Відповідачі належним чином згідно ст.614 ЦКУ, не довели відсутності  своєї вини в недостачі вантажу.

          Доводи скаржника щодо відсутності доказів правомірності підписання  особами акту загальної форми та акту про технічний стан вагона є безпідставними, оскільки Статутом  залізниць України не передбачено надання таких доказів, а порядок  складання актів та їх підписання визначено Правилами (див. ст.129 ч.9 СЗУ).

          Згідно ст.113, 114 СЗУ за незбереження вантажу, прийнятого до перевезення залізниці несуть відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, а саме - у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує його кількість і вартість відправленого вантажу.

          За вугілля, відправлене в п/вагоні 63898035 по накладній 50504878 позивачем сплачено  58216,94 грн. у т.ч. ПДВ 9702,82 грн. Визначаючи кількість недостачі вугілля, згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених МТУ наказом №644 від 21.11.00р. зареєстрованим МЮУ 24.11.00р. за №862/5083, позивачем застосовано  норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто - 2% (64тн. х 2% = 1280 тн. ; 64000-1280-59300=3420 кг.) та визначено фактичну шкоду в сумі 2906,99 грн., що відповідає приписам ст.924 п.2 ЦКУ та спростовує доводи скаржника  про необгрунтованість розрахунку.

          З урахуванням викладеного,          

керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України,

суд постановив:

          Рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2008р. у справі №11/133-08-3514 - залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до ВГСУ в місячний термін.

          Головуючий суддя                                                            А.М. Жукова

          судді                                                                                          Т.А. Величко

                                                                                                    Л.І. Бойко