Рішення

від 29.01.2009 по справі 8/196/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/196/33

  29.01.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                                                                               тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                                                                     тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

             29 січня 2009 року                                                                        Справа №8/196/33

За позовом: Приватного підприємства "Фірма "Термолекс",  вул. Горького, 2, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "ПМК-82", вул. Дачна, 2, с.Жавинка, Чернігівський район, Чернігівська область, 14014

про стягнення 171962грн.34 коп.

                                                                                                                                     Суддя  Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

від позивача: Мірошниченко О.А. –представник, довіреність № 1 від 09.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

          За згодою сторони у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 140978грн.07коп. боргу за товар, отриманий по видатковим накладним №007/03 від 31.03.2008р. та №008/03 від 31.03.2008р. на підставі договору поставки №27/-2008 від 12.02.2008р., 27438грн.58коп. пені, нарахованої за період з 01.03.2008р. по 01.01.2009р. та 3545грн.69коп. процентів річних, нарахованих за період з 27.02.2008р. по 31.12.2008р за неналежне виконання зобов'язання.

          Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог на 23607грн.04коп., відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 30126грн.82коп. пені, нарахованої за період з 01.03.2008р. по 29.01.2009р., 3920грн.45коп. процентів річних, нарахованих за період з 27.02.2008р. по 29.01.2009р. та 20582грн.77коп. інфляційних нарахувань, нарахованих за період з березня по грудень 2008 року. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, така заява позивача не суперечить діючому законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог і  спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив. До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням голови правління на лікарняному.

          Вказане клопотання судом відхиляється з наступних підстав.

          В силу ст.28 Господарського процесуального кодексу України інтереси сторони в господарському процесі крім керівників підприємств та організацій, інших осіб, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, мають право представляти також особи, які діють від її імені на підставі довіреності.

          Тобто, відсутність керівника підприємства не позбавляє можливості з'явитися в судове засідання уповноваженому представнику. Доказів неможливості явки в судове засідання уповноваженого представника суду не надано.

          Крім того, до клопотання не подано доказів, які підтверджують викладені у ньому обставини.

          Неодноразове надіслання відповідачем до суду клопотань про відкладення розгляду справи, ненадання ним витребуваних судом документів, розцінюється судом як навмисне затягування процесу та зловживання стороною своїми процесуальними правами.

          Оскільки, явка представника відповідача в засідання господарського суду обв”язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності останнього.

                    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

                    12 лютого 2008 року між Приватним підприємством „Фірма „Термолекс” (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством „ПМК-82” (відповідач у справі) укладено договір поставки №27/2008 (далі - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар згідно специфікації, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Характеристика товару, що буде постачатися по даному договору, вказується сторонами у специфікації №1 –Додаток №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

                    В розділі 3 договору поставки сторони домовилися, що товар поставляється по належним чином оформленій накладній у м.Чернігів і має бути поставлений покупцю не пізніше ніж через вісім тижнів з моменту 100% передоплати. Постачальник має право на дострокове постачання товару з обов'язковим повідомленням покупця про це в 3-х денний термін з моменту його відвантаження. Доставка товару здійснюється силами та за кошт продавця.

                    Відповідно до п.2.2. договору поставки сторони домовилися, що загальна ціна договору складає 705574грн.07коп.

                    В розділі 2 договору поставки сторони встановили умови та порядок оплати вартості товару. Зокрема, оплата товару проводиться шляхом перерахування передплати у розмірі 100% від вартості договору протягом десяти банківських днів після підписання цього договору.  

                    Таким чином між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.  

          За змістом ст.265 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується поставити у зумовлені строки другій  стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується  прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Факт виконання позивачем зобов'язань по договору поставки в повному обсязі підтверджується копією видаткової накладної №007/03 від 31.03.2008р., відповідно до якої відповідачу було поставлено товар на загальну суму 610905грн.07коп. (а.с. 28-29), копією видаткової накладної  №008/03 від 31.03.2008р., відповідно до якої відповідачу було поставлено товар на загальну суму 94669грн. (а.с.30) та копією довіреності серії ЯПА №926913 від 26.03.2008р., виданої відповідачем уповноваженому представнику Гребельному І.Ф. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

          Про отримання відповідачем товару свідчать підписи його уповноваженого представника Гребельного І.Ф. та відбитки печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних.

В свою чергу, відповідач належним чином прийнятті на себе зобов'язання за договором поставки не виконав. Відповідачем в рахунок оплати вартості отриманого товару 15.02.2008р. перераховано позивачу  грошові кошти у сумі 469927грн. та 29.02.2008р. –94669грн., що підтверджується копією банківської виписки про рух коштів на рахунку позивача (а.с.32-33). Отже, всього відповідачем до отримання товару було перераховано 564596грн.  Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість за отриманий товар становила 140978грн.07коп.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналіз договору поставки №27/-2008 від 12.02.2009р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Згідно  із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як встановлено судом вище, відповідач зобов'язувався оплатити повну вартість товару, встановлену договором та Специфікацією №1, протягом 10 банківських днів після підписання договору до його передання позивачем, тобто сторонами встановлена умова щодо попередньої оплати. Таким чином останній день оплати вартості отриманого товару за договором поставки припадає на 26.02.2008р.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

          За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару у встановлений договором строк, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 140978грн.07коп. боргу.

Відповідно до п.6.4. договору поставки при порушенні покупцем своїх зобов'язань по оплаті товару згідно із п.3.1. договору він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки з розрахунку суми несплати.

З урахуванням вказаної умови договору поставки позивач просив стягнути з відповідача 30126грн.82коп. пені, нарахованої за період з 01.03.2008р. по 29.01.2009р.

          Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.

          Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А в силу ч.3 вищевказаної статті пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Проте, ст.616 Цивільного кодексу України, надано суду право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

          Згідно із абз.2 ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у  зобов'язанні  свого обов'язку  або за наявності очевидних підстав вважати,  що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або  виконає його  не  в  повному  обсязі,  друга  сторона  має  право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

          Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства, свідчить, що позивач у разі невиконання відповідачем обов'язку  щодо попередньої оплати товару, або за наявності очевидних підстав вважати,  що він не виконає свого обов'язку у встановлений строк або  виконає його  не  в  повному  обсязі мав право зупинити виконання свого обов'язку щодо поставки товару, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що передавши відповідачу товар на всю суму договору без здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 100%, як передбачено договором, позивач тим самим сприяв порушенню зобов'язання відповідачем,  що призвело до збільшення розміру неустойки.

          Оскільки матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені є правомірною, однак суд вважає за необхідне на підставі ст.616 Цивільного кодексу України зменшити розмір пені, який вимагається позивачем до стягнення, до 24101грн.46коп.         

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних нарахувань обчислені позивачем із застосуванням встановлених індексів інфляції за період з березня по грудень 2008 року і становить 20582грн.77коп.           Оскільки інший розмір не передбачений договором поставки, три проценти річних обчислені позивачем за весь період прострочення виконання зобов'язання по договору поставки, починаючи з 27.02.2008р. по 29.01.2009р. і становить 3920грн.45коп.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, з нього має бути стягнуто 3920грн.45коп. процентів річних, нарахованих за період з 27.02.2008р. по 29.01.2009р. та 20582грн.77коп. інфляційних нарахувань, нарахованих за період з березня по грудень 2008 року.

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 140978грн.07коп. боргу, 24101грн.46коп. пені, 3920грн.45коп. процентів річних та 20582грн.77коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 538, 549, 611, 616, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.28, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ПМК-82", вул. Дачна, 2, с.Жавинка, Чернігівський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 14243385, р/р 26006010394001 у ЗАТ „Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346) на користь Приватного підприємства "Фірма "Термолекс",  вул. Горького, 2, м. Чернігів (ідентифікаційний код 30294657, р/р 26007003775601 в ВАТ „СВЕДБАНК” м.Київ, МФО 300164) 140978грн.07коп. боргу, 24101грн.46коп. пені, 3920грн.45коп. процентів річних, 20582грн.77коп. інфляційних нарахувань, 1895грн.83коп. державного мита, 114грн.37коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  рішенням законної сили.

          В решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                       Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 02 лютого 2009 року.            

                         Суддя                                                                       Т.Г.Оленич