Рішення

від 23.01.2009 по справі 09/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/114

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "23" січня 2009 р.                                                                           Справа №  09/114

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Ткаченко Г.В. за довіреністю, відповідача –Поліщук Т.І. за дорученням, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго", с. Березняки Смілянського району Черкаської області  до Об'єднання підприємств громадського харчування Лисянського районного споживчого товариства,  смт. Лисянка Лисянського району Черкаської області  про  стягнення 6827,65 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов, у якому позивач просить  стягнути з відповідача 12083,48 грн., у тому числі 5999,99 грн. боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу від 18 травня 20007 року та 6083,49 грн.  договірної пені.

У заяві про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 6000,00 грн. боргу та 827,65 грн. пені.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

- представник відповідача позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

          Сторони уклали договір купівлі-продажу від 18 травня 2008 року № 103 (далі –Договір), відповідно до умов продавець (позивач у справі) зобов'язався поставити та передати у власність покупцю (відповідачу у справі) борошно вищого гатунку та борошно першого гатунку, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.    

         Ціна борошна вищого та першого гатунку з урахуванням ПДВ 20 %  вказується в накладній на товар (п.2.1 Договору).  Розрахунки за товари між Покупцем і Продавцем здійснюються в Українській національній валюті (п. 5.1 Договору). Термін оплати товару складає: 14 календарних днів з дати відвантаження, що вказується у накладній (п. 5.2 Договору).

          Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.6.1 Договору). За порушення строку оплати за товар Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний прострочений день ( п. 6.2 Договору).

          На виконання умов вказаного договору позивач у період дії договору щомісяця поставляв товар відповідачу, що підтверджується видатковими товарними накладними, не заперечується відповідачем, про що свідчить складений сторонами акт взаєморозрахунків з відображенням всіх партій поставки та платежів за них за період з  01.01.2007 року по  06.11.2008 року.  

          Відповідач в порушення умов договору порушував строки сплати та заборгував 5999,99 грн. (округлено до 6000,00 грн.), що підтверджується вказаним актом взаєморозрахунків за період з 01.01.2007 року по 06.11.2008 року.

Договір купівлі-продажу, укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає  договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГКУ). Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГКУ. Статтею 193 ГКУ передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

           Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦКУ до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.            

            Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України  (далі - ГК України) та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

           Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

           Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, але передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Отже, при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов'язань пріоритет мають норми спеціального Закону, а не положення договору, тому позивач обґрунтовано здійснив перерахунок розміру пені з врахуванням наведених норм,  сума пені відповідає обставинам прострочення грошового зобов'язання, розрахована вірно в сумі 827,65 грн.

          Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення 6000,00 грн. боргу за поставлений товар та 827,65 грн. пені.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 220,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об'єднання підприємств громадського харчування Лисянського районного споживчого товариства, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, ідентифікаційний код 01774100 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго", Черкаська область,  Смілянський район, с. Березняки, ідентифікаційний код 21653350 - 6000, 00 грн. боргу, 827,65 грн. пені, 220 грн.  судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя                                                                                Н.М.Курченко      

          Повний текст рішення підписаний 28 січня 2009 року.