Рішення

від 10.01.2013 по справі 18/2109/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013 року Справа №18/2109/12

за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Форум", б-р Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс", вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 24, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Мантров В'ячеслав Михайлович, вул. Красіна, 78, кв. 25, м. Кременчук, Полтавська область, 39600;

2. Мантров Олександр Михайлович, вул. Марусі Чурай, 25, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 248 313,52 грн.

Суддя Білоусов С. М.

Представники:

від позивача: Корнієнко Н.Ю., дов. №10/06-12 від 30.05.2012 р.;

від відповідача: Федосєєв Д.О., дов. від 27.11.2012 р.;

від третіх осіб: не з'явились.

В судовому засіданні 10.01.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України та повідомив про дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 248 313,52 грн. - заборгованості за Генеральним кредитним договором №0015/07/19-КLI від 07.09.2007 р. (з подальшими змінами і доповненнями), з яких: 202 510,45 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів, 29 104,31 грн. - заборгованість по нарахованим процентам та 16 698,76 грн. - пеня за простроченим кредитом та процентами шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечними договорами від 07.09.2007 року та від 29.09.2010 року та додатковими договорами до них: №1 від 04.09.2009 року, №2 від 03.09.2010 року, а також на предмет застави згідно з договором застави від 01.10.2007 року та додаткових угод до нього: №1 від 05.11.2007 року, №2 від 05.09.2008 року, №3 від 04.09.2009 року, №4 від 01.10.2007 року.

Позивач у судове засідання 10.01.2013 року подав заяву року про залишення без розгляду позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави (вх. №375д від 10.01.2013 року).

Суд подану заяву розцінює як зміну предмету позову.

Відповідно до абзаців 4,5 пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, предметом даного спору є стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 248 313,52 грн. - заборгованості за Генеральним кредитним договором № 0015/07/19-КLI від 07.09.2007 р. (з подальшими змінами і доповненнями), з яких: 202 510,45 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів, 29 104,31 грн. - заборгованість по нарахованим процентам та 16 698,76 грн. - пеня за простроченим кредитом та процентами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача визнав частково. В частині стягнення 202 510,45 грн. - заборгованості по поверненню кредиту, 29 104,31 грн. - заборгованості по нарахованим відсоткам позов визнав повністю. В частині стягнення пені в сумі 16 698,76 грн. - за простроченим кредитом та процентами ( в т.ч. 14 780,78 грн. - пені за прострочення кредиту та 1 917,99 грн. - пені, нарахованої за прострочення сплати процентів) визнав частково на суму 7 572,47 грн. (в т.ч. 5 761,84 грн. - пені за прострочення кредиту та 1 810,63 грн. - пені, нарахованої за прострочення сплати процентів), зазначивши порушення позивачем норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено шестимісячний термін нарахування пені та частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, якою передбачено термін позовної давності по нарахуванню неустойки (штрафу, пені).

Треті особи письмових заперечень чи пояснень стосовно предмету спору не надали, в судове засідання не з'явились. До суду 09.01.2013 року від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мангрова В.М. та Мангрова О.М. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки їх представників у судове засідання.

Суд заявлені клопотання відхилив, оскільки ухвалою від 25.12.2012 року явка третіх осіб визнавалась не обов'язковою.

Представник відповідача подав клопотання про призначення судової економічної експертизи для встановлення розміру заборгованості за кредитним договором №0015/07/19-KLI від 07.09.2007 року.

Згідно з частиною 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд подане клопотання відхилив, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Матеріали справи не свідчать про те, що при вирішенні даного господарського спору виникла потреба у роз'ясненні ряду питань, які потребують спеціальних знань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

07 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текс", м. Кременчук (далі - відповідач, позичальник) було укладено Генеральний кредитний договір № 0015/07/19-KLI (з подальшими змінами і доповненнями).

У відповідності до п. 1.1. Генерального кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у формі кредиту та/або відновлювальної кредитної лінії в розмірі, що не перевищує максимальний ліміт кредитування, зазначений в Графі І Розділу І цього договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов'язується прийняти і належним чином використати і повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти (транші), а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно з умовами цього договору та додаткових договорів.

При цьому, розмір кредитних коштів (траншів), що надаються позичальнику в межах максимального ліміту кредитування, порядок та умови надання кредитних коштів (траншів), строк користування ними та цільове використання кредитних коштів (траншів), а також плата (проценти) за користування кредитними коштами (траншами), та інші умови за згодою сторін визначаються сторонами у відповідних додаткових договорах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 1 додаткових договорів №1 від 07.09.2007 р., №3 від 05.09.2008 р., №5 від 04.09.2009 р., №6 від 22.07.2010 р., №7 від 03.09.2010 р. до Генерального кредитного договору банк на умовах Генерального кредитного договору та цього додаткового договору надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії, що відновлюється, в межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в Графі І Розділу І Генерального кредитного договору, в розмірі 3 500 000,00 грн. 00 коп.

В подальшому, пунктом 1 додаткового договору №10 від 19.04.2011 року до Генерального кредитного договору (а.с. 27, том І) сторони погодили, що банк на умовах Генерального кредитного договору та цього договору надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії, що не відновлюється, в межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в Графі І Розділу І Генерального кредитного договору.

Позивач на виконання умов кредитного договору надав відповідачу (позичальнику) кредитні кошти, що підтверджується виписками по особовому рахунку №20626300000014 за період із 01.09.2007 р. по 13.03.2008 р. (а.с. 43-52, том І) на загальну суму 3 470 892 гривень.

Відповідно до пункту 2 додаткового договору №7 від 03.09.2010 року до Генерального кредитного договору строк користування кредитними коштами, зазначеними в п. 1 цього договору, встановлюється до 03 вересня 2011 р. (а.с.24, том І).

Згідно з пунктом 1.4.1.1. Генерального кредитного договору проценти за користування кредитними коштами (траншами), наданими позичальнику в межах максимального ліміту кредитування, розраховуються на основі процентної ставки, визначеної у відповідному додатковому договорі.

Пунктом 3 додаткового договору №7 від 03.09.2010 року до Генерального кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами, зазначеними в п.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 20,0% (двадцять) процентів річних.

Відповідно до п. 3 додаткового договору №8 від 25.11.2010 року (а.с.25, том І) до Генерального кредитного договору, позичальник здійснює повернення кредитних коштів на рахунок, відкритий йому для погашення кредиту та процентів № 29099301114122 в Кременчуцькій дирекції ПАТ "БАНК ФОРУМ", код Банку 322948 ідентифікаційний код позичальника 30205022 (ТОВ "ТЕКС").

Якщо останній день строку погашення припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем платежу вважається перший банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів. Датою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами вважається дата зарахування коштів на рахунок № 29099301114122, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час.

Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує в валюті кредиту самостійно на рахунок погашення кредиту та процентів № 29099301114122 в Кременчуцькій дирекції ПАТ "БАНК ФОРУМ", код Банку 322948, ідентифікаційний код позичальника 30205022 (ТОВ "ТЕКС"), за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами заперіод з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього дня поточного місяця.

Якщо останній день місяця, в якому клієнт має сплатити проценти, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів.

Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

Відповідач згідно з пунктом 2.3.2. Генерального кредитного договору зобов'язувався у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором та/або додатковим договорами, в повному обсязі повернути банку суму кредитних коштів (траншів), наданих у межах максимального ліміту кредитування, сплачувати проценти за користування кредитними коштами (траншами).

Як вказує позивач, відповідач взятих на себе зобов'язань у встановлені кредитним договором строки не виконав, а саме: не повернув кредитні кошти та проценти за його користування в строк, визначений умовами Генерального кредитного договору та додатковими договорами до нього.

Згідно з пунктом 4.1 Генерального кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів (траншів) та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчисляється з суми неповернутих (несвоєчасно повернутих) кредитних коштів та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Як вказує позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, 21 травня 2012 року він направив відповідачу вимоги №2878-1/4.1.2. та №2879-2/4.1.2. (а.с. 53,54 том І) про повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені, а також повідомив про розміри суми заборгованості, строк погашення кредиту таким, що настав та у разі непогашення відповідачем заборгованості позивач ініціюватиме примусове стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна.

Відповідач вказані вимоги позивача не виконав, в зв'язку з чим останній просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів - 202 510,45 гривень; прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 29 104,31 гривень, пеню за простроченим кредитом та процентами - 16 698,76 гривень ( в т.ч. 14 780,78 грн. пені за неповернення кредиту та 1 917,99 грн. пені за несплату процентів).

Згідно зі статтею11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у Кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статей 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття.551 ЦК України).

З огляду на приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 14 780,78 грн. пені за неповернення кредиту та 1 917,99 грн. пені за несплату процентів, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 7 572,47 грн., в тому числі: 5 761,84 грн. - пеня за простроченим кредитом та 1 810,63 грн. - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів. (розрахунок суми інфляційних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Закон Еліт 9.1.3").

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33-34,43,49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс", 39622, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 24 (п/р 26000304114122 у відділенні №2000 Кременчуцької дирекції ПАТ "Банк Форум" МФО 322948 ідентифікаційний код 30205022) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", 02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7 (п/р 29090920000003 в ПАТ "Банк Форум", м. Київ МФО 322948 ідентифікаційний код 21574573) заборгованість по поверненню кредитних коштів - 202 510,45 грн., заборгованість по нарахованим процентам - 29 104,31 грн., пеню за простроченим кредитом - 5 761,84 грн., пеню за несвоєчасне повернення нарахованих процентів - 1 810,63 грн., витрати по сплаті судового збору - 4 783,74 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.01.2013 року

Суддя Білоусов С. М.