Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а-7967/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7967/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року за адміністративним позовом заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Сервіс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Сервіс»на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, в сумі 12414,84 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою № 10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.07 № 42, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 33 особи.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.

Отже, відповідно до зазначеної статті норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2011 році становить 1 особа. Згідно поданих списків працюючих інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність становить 0 осіб.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Отже, відповідач, всупереч вимогам Закону, не виконав нормативи по створенню робочих місць для інвалідів.

Відповідно до вищевказаного звіту, середня заробітна плата на підприємстві у 2011 році становила 12333,33 грн.

Таким чином, сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у ТОВ «Віст Сервіс»становить 12333,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена вище сума штрафних санкцій відповідачем не сплачена.

Законом також визначено, що за кожен день прострочення з виплат штрафних санкцій рахується пеня у розмірі 0,03% від суми заборгованості. Таким чином, розмір пені, яку необхідно сплатити відповідачу, за період існування боргу складає 81,51 грн.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, в розмірі 12414,84 грн. підлягають задоволенню.

З таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Сервіс»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року -без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.