Постанова

від 27.01.2009 по справі 19/67-08-4362

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/67-08-4362

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання:Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Шишкін Є.В., довір. б/н від 23.09.08 р.

від відповідача: Громадський О.В., довір. б/н від 26.12.08 р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” (далі то тексту ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА”)

на рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2008 р.

по справі № 19/67-08-4362

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕКСІМ Д” (далі по тексту ТОВ “ПРЕКСІМ Д”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА”

про стягнення 169379,29 грн.

                                                       В С Т А Н О В И В:

14.10.08 р. ТОВ “ПРЕКСІМ Д” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” про стягнення з останнього 146592,6 грн. основного боргу, а також 8127,09 грн. пені за період з 24.06.08 р. по 15.09.08 р., 14659,26 штрафу за прострочення оплати товару поставленого відповідачу за договором купівлі-продажу товару № 01/01-07 від 01.01.07 р. Загалом позивач помилково визначив суму позову 169379,29 грн., однак фактично сума позову загалом складає 169378,95 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.08 р. (суддя Петренко Н.Д.) позов ТОВ “ПРЕКСІМ Д” задоволено, з відповідача стягнуто загалом 169378,95 грн., у тому числі 146592,6 грн. основного боргу, 8127,09 грн. пені, а також 14659,26 штрафу за прострочення оплати товару поставленого відповідачу з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу обумовленого сторонами товару та факт несплати останнім вартості цього товару в строк,  передбачений договором купівлі-продажу товару № 01/01-07 від 01.01.07 р.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.12.08 р. , позов ТОВ “ПРЕКСІМ Д” задовольнити частково у сумі 10223 грн., так як вказане рішення прийнято місцевим господарським судом із порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд не повідомив його про час і місце розгляду справи та розглянув її без його представника, що є порушенням процесуального закону і підставою для скасування оскарженого рішення.

Крім того, на думку скаржника місцевий господарський суд не дослідив всі обставини справи, а саме той факт, що позивач поставив йому товар вартістю не на  146592,6 грн., а на суму 57816 грн., в підтвердження чого надав накладну № 2896 від 04.06.08 р. на отримання плазмової панелі та телевізору, рахунок № 2819 від 04.06.08 р. на суму 57816 грн., податкову накладну № 2608 від 04.06.08 р. на зазначену суму, а також витяг з рахунку про часткову оплату зазначеного товару у розмірі 47593 грн.

Таким чином, ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” вважає, що його борг за поставлений товар складає 10223 грн., а відповідно із цим штрафні санкції за несвоєчасну оплату товару повинні бути меншими ніж стягнуто судом 1 інстанції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

01.01.2007р. між ТОВ “ПРЕКСІМ Д” (Постачальник) та ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу № 01/01-07 (договір).

Згідно пункту 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.07 р., якщо сторони за два тижні до закінчення стоку дії договору не заявлять про свій намір щодо його розірвання, даний договір автоматично пролонгується  сторонами на 1 календарний рік.

В матеріалах справи будь-які заяви сторін щодо розірвання договору відсутні, а тому даний договір є чинним.

За умовами п. 1.1 договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар (комп'ютерну і офісну техніку, комплектуючі до них) згідно заявок, а Покупець - прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.3 договору найменування (асортимент) та ціна кожної партії товару встановлюється сторонами у відповідних заявках, а також оформлених на їх основі накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін. Вказані доповнення є невід'ємною частиною даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “ПРЕКСІМ Д” поставило відповідачу товар –Monitor TFT 940N 19 LS19HAAKSB вартістю 146592,6 грн., що підтверджується накладною № 2896 від 04.06.08 р., яка підписана представниками сторін, в тому числі з боку ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” - директором Панченко Д.А., який діяв на підставі довіреності ЯПЖ 791453 від 04.06.08 р..

Того ж дня позивач виставив відповідачу рахунок № 2819 на зазначену вище суму.

Згідно п. 4.3 договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар в продовж 14 банківських днів з дати поставки, тобто останнім днем оплати товару за вищезазначеною накладною є 23.06.08 р.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення грошових коштів до каси постачальника.

А ні в суді 1 інстанції, а ні в апеляційному суді відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав доказів сплати товару за вищезазначеною накладною.

В судовому засіданні апеляційного суду представник скаржника крім доводів апеляційної скарги додатково пояснив, що накладна, представлена позивачем, дійсно була підписана директором ТОВ “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” Панченко Д.О., однак підстав для оплати зазначеного в ній товару не має, так як він не був отриманий у зв'язку із його відсутністю на складі, а вказана накладна не була знищена. Вказані додаткові пояснення судова колегія до уваги не приймає, оскільки вони є голослівними, підпис отримувача товару в накладний ставиться тільки після отримання товару.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із вимогами ст.ст. 525,526 ЦК України стягнув з відповідача основний борг.

Судова колегія не приймає до уваги надані скаржником накладну № 2819 від 04.06.08 р. на отримання товару на суму 57816 грн., рахунок № 2819 від 04.06.08 р. на оплату вказаного товару та податкову накладну від 04.06.08 р., оскільки за цією накладною і рахунком позивач поставив відповідачу зовсім інший товар –плазмову панель та телевізор, який згідно із наданими скаржником банківськими витягами з його рахунку частково сплачений на суму 47593 грн. і борг за наведену партію товару не є предметом розгляду даної справи. Як зазначалося вище позивач просив стягнути борг за іншу партію товару, тому господарський суд 1 інстанції розглядав саме ці вимоги.  

Згідно із п. 6.2 договору сторони встановили, що при простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Крім того, за умовами п.6.3 договору Покупець у випадку прострочення оплати поставленого товару більше 20 банківських днів сплачує Постачальнику крім пені також і штраф в розмірі 10% від суми боргу.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив оплату поставленого товару Monitor TFT 940N 19 LS19HAAKSB вартістю 146592,6 грн. більше 20 банківських днів, тому місцевий господарський суд обґрунтовано у відповідності із умовами договору та вимогами ст.549 ЦК України, ст.ст.230,231 ГК України стягнув з відповідача пені і штраф, які згідно із розрахунком позивача складають відповідно 8127,09 грн. та 14659,26 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд не повідомляв його про час і місце судового засідання, з наступних підстав.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с15-17) юридичною адресою ТОВ „ФАФ ІМАДЖЕС Україна” є м. Одеса, провулок Світлий,14, кв.40., цю адресу зазначив в апеляційній скарзі і скаржник, за цією ж адресою, як він зазначає, отримав копію рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд направляв відповідачу ухвали про призначення справи до розгляду і відкладення розгляду справи за адресою м. Одеса, провулок Світлий,14, кв.40. Однак, поштові відправлення з ухвалами суду тричі поверталися із позначкою пошти „повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання”. Вказане свідчить про те, що поштові відправлення не вручалися у зв'язку із відсутністю адресата і зберігалися у поштовому відділенні, однак відповідач своєчасно не з'являвся для одержання поштових відправлень. Посилання скаржника на те, що поштове відділення не повідомляло його про необхідність з'явитися на пошту для отримання поштового відправлення останнім всупереч вимогам ст.33 ГПК України нічим не підтверджені і є голослівними. До того ж слід зазначити, що рішення суду 1 інстанції та ухвала Одеського апеляційного господарського суду направлялися відповідачу за тією ж адресою, що і ухвали місцевого господарського суду про призначення справи до розгляду і відкладення розгляду справи, однак відповідач ці документи отримував вчасно.

Таким чином скаржник не отримав ухвали господарського суду 1 інстанції про відкладення розгляду справи в результаті власної недбалості, тому дана справа правомірно розглянута місцевим господарським судом за відсутністю представника відповідача, оскільки до повноважень господарських судів, а також позивача не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123).

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

         П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАФ ІМАДЖЕС УКРАЇНА” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 12.12.08 р. –без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                             М.С. Петров

                        Суддя                                                                    Г.П.  Разюк                                     

                         Суддя                                                                   С.І. Колоколов