Рішення

від 22.01.2009 по справі 3/6-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/6-75

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2009 р.Справа № 3/6-75

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Турецького І.М.             

Розглянув справу

за позовом: Прокурора Козівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, вул. Суворова, 9, кім. 166, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14 а (код ЄДРПОУ 14033150)

до відповідача: Фермерського господарства „БМВ”, с. Козівка, Козівського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 34038660)

про стягнення заборгованості в сумі 4000 грн.

За участю представників сторін:

позивача:          не з‘явився

відповідача:          не з‘явився

за участю  прокурора   Стадник  В.О. -  посвідчення №55

Суть справи:

          До господарського суду  Тернопільської  області  поступила позовна заява Прокурора Козівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, вул. Суворова, 9, кім. 166, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14 а   до Фермерського господарства „БМВ”, с. Козівка, Козівського району, Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 4000 грн. 00 коп.  згідно договору  №21  про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 02 листопада 2006 року.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не  скористався. Явку в судове засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому спір вирішено в порядку ст.. 75 ГПК України, по наявних у справі документах.

В розпочатому судовому засіданні прокурору , роз'яснено його права  та обов'язки ,  передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу   , в порядку ст.. 81-1 ГПК України не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи , вислухавши думку прокурора,  суд встановив наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки селянських  (фермерських) господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки фермерських господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

02 листопада 2006 року  між Тернопільським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "БМВ" укладено договір № 21 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого та згідно "Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1102, позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "БМВ" в сумі 12000 грн., а відповідач –використати її за цільовим призначенням та повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.

Для забезпечення виконання даного зобов'язання між сторонами у справі було укладено договір застави від 10.11.2006р., який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2351.

Тернопільське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств свої зобов'язання щодо надання кредиту виконало, про що свідчить платіжне доручення №236 від 13.11.2006р., яким на рахунок ФГ "БМВ" перераховано 12000 грн.

Згідно з п. 3.4.2. договору № 21 від 02.11.2006р. , фермерське господарство "БМВ" зобов'язувалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Тернопільському відділенню Укрдержфонду згідно з графіком: до 01.12.2007р. в сумі 3000 (три тисячі) гривень, до 01.12.2008р. в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, до 01.12.2009р. в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково повернувши отриману фінансову допомогу в сумі 3000 грн. , а тому станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 4000,00 грн..

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання щодо надання державним фондом підтримки фермерських господарств поворотної фінансової допомоги та зобов'язання фермерського господарства повернути фонду суму отриманої позички в строк, визначений договором.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ст.509 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської  області  прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення  заборгованості в сумі  4000 грн. 00 коп.,  документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Крім того, одночасно з поданням позовної заяви, позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на  майно (грошові кошти),    що  належать відповідачу .

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський  суд  за  заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/611 від 23.08.1994р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Розглянувши подане клопотання, оцінивши доводи, наведені на його обґрунтування, суд прийшов до висновку, що  у клопотанні позивача слід відмовити  за безпідставністю, оскільки , позивачем не обґрунтовано жодним чином необхідність та доцільність вжиття заходів до забезпечення позову .

Судові витрати  , в порядку ст.. 49 ГПК України , покласти на відповідача .

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 68 , 82-85 ГПК України,  ст.. ст.. 67, 193 ГК України,  ст. ст. 509, 510, 525, 526, 530, 1049  ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В клопотанні позивача  щодо  забезпечення  позову  , відмовити.

2. Позов  задовольнити.

3. Стягнути з Фермерського господарства "БМВ", с. Козівка  Козівського району Тернопільської області ( код  ЄДРПОУ  34038660) :

- на користь Тернопільського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14а ,  м. Тернопіль (код  ЄДРПОУ 14033150)  –4000 грн. 00 коп.  заборгованості,

- в дохід Державного бюджету України 102 грн.  00 коп.  державного мита,

- в дохід Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: УДК у м. Тернополі – 118 грн.  00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення   23 січня 2009  року, через місцевий господарський суд.

5.  Рішення направити сторонам по справі та прокурору.

Суддя                                                                                          І.М. Турецький