Ухвала

від 17.01.2013 по справі 915/124/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

17.01.13 р. № 915/124/13

м. Миколаїв

Суддя Адаховська В.С. , розглянувши матеріали

за заявою кредитора: Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Революції, 36, ідентифікаційний код 37822160)

до боржника: Кредитної спілки "Агропромкооперація" (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Енгельса, 37, ідентифікаційний код 26445455)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

14.01.2013 р. на адресу господарського суду надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області № 409/08 від 11.01.2013 р. про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Кредитної спілки "Агропромкооперація" за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість в сумі 639, 15 грн. та не подає більше року податкової звітності.

Вивчивши матеріали заяви суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду на підставі наступного.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Ініціюючим кредитором додано до заяви про порушення справи про банкрутство довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.12.2012 р., згідно якої в Реєстрі записів про проведення реєстраційних дій не знайдено. На підтвердження факту відсутності боржника за юридичною адресою кредитор посилається на Акт УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі № 365 від 25.12.2012 р., який не є належним доказом відсутності боржника з огляду на вимоги ст. 34 ГПК України.

Як вбачається з поданих матеріалів, заява Пенсійного фонду про порушення справи про банкрутство кредитної спілки обґрунтована також і тим, що боржником більше року не надавалася податкова звітність (лист-відповідь Первомайської об'єднаної ДПІ № 2339/10/17100 від 21.02.2012 р.).

Так, згідно ст. 52 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором, зокрема, у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України від 09.12.2009 р. по справі № 2-4/5629-2007 порушуючи провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону з підстав незвітування до податкових органів більше року, суд повинен з'ясувати наявність таких фактів, як проведення податковою інспекцією позапланової перевірки платника податків, а також документи, що їх підтверджують, наявність рішення керівника податкового органу та наказ, на підставі яких проводиться перевірка щодо встановлення факту ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності.

За наявності обставин, зокрема, коли платником податків не подані в установлений строк податкові декларації, органи державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства повинні провести позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлюються актом із встановленням певних фактів, і який має бути поданий до господарського суду разом із заявою про порушення справи про банкрутство боржника у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в якості належного доказу.

З врахуванням вищенаведеного, господарський суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та статті 19-1 Податкового кодексу України, встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій, відноситься до виключної компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.

При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 50/74 від 22.09.09 р.).

За таких обставин, у суду відсутні підстави для порушення справи про банкрутство відносно боржника за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому заяву слід повернути заявнику, керуючись ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву та додані до неї документи повернути кредитору без розгляду.

СуддяВ.С.Адаховська