Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а/1770/2016/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.,

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"16" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/2016/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2012 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2012 року у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2012р. №0000271745 та від 15.05.2012р. №0001221745 відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з"ясування обставин справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони своїх представників в засідання суду не направили; про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

З матеріалів справи суд вбачає, що підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012р. №0000271745 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 40567,77грн. (у т.ч.: 32454,22грн. - за основним платежем, 8113,55гн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин.

Під час судового розгляду позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою ФОП ОСОБА_4 додатково просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0001221745 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 38647,44грн. (у т.ч.: 32454,22грн. - за основним платежем, 6193,22грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м. Рівне з 27.01.2012р. по 30.01.2012р. проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «РМА-ГРУП» (код ЄДРПОУ 33493581) та ТОВ «АМБРОЗИСС» (код ЄДРПОУ 37480749) за жовтень 2010 року - грудень 2010 року, квітень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 30.01.2012р. №18/1745/НОМЕР_1 (а.а.с.91-96).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) - безпідставно віднесено до податкового кредиту за жовтень-грудень 2010 року по безтоварним операціям з ТОВ «РМА-ГРУП» податок на додану вартість в сумі 24768,88грн. та за квітень 2011 року по безтоварним операціям з ТОВ «АМБРОЗИСС» податок на додану вартість в сумі 7685,34грн.

На підставі акта перевірки від 30.01.2012р. №18/1745/НОМЕР_1 ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012р. №0000271745 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 40567,77грн. (у т.ч.: 32454,22грн. - за основним платежем, 8113,55гн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ФОП ОСОБА_4 в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 19.04.2012р. №5831/10-210/4041 скаргу позивача задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012р. №0000271745 скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 1920,33грн.(а.а.с.10-11).

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0001221745 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 38647,44грн. (у т.ч.: 32454.22гн. - за основним платежем, 6193,22грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.86).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень доказана повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до п.п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.а) п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають місту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем для дослідження факту здійснення господарських операцій з ТОВ "РМА-ГРУП" акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), заявки, рахунки-фактури не відповідають приписам Закону N996-XIV

Так, у вказаних документах не зазначено посад та прізвищ осіб, що їх складали чи підписали, місця складання, осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, одиниці виміру господарської операції. Крім того, з актів виконаних робіт не можливо встановити зміст та обсяг послуг, які надавалися контрагентами, період надання таких послуг.

Пунктом 3.1 договору від 18.10.2010р. №1810-01 передбачено, що ціна робіт визначається за одну людино-годину, виходячи з об'єму робіт, виконаних упродовж календарного місяця, проте жодних документів, які б підтверджували ведення обліку таких людино-годин та об'єму робіт, виконаних для ФОП ОСОБА_4 ТОВ «РМА-ГРУП», позивачем суду не надано.

Згідно з п.1.2 договору від 18.10.2010р. №1810-01 Виконавець (ТОВ «РМА-ГРУП») виконує для Замовника (ФОП ОСОБА_4.) роботи на території приміщень замовника, що розташовані у межах м. Києва, проте жодних доказів розміщення власних чи орендованих приміщень у м. Києві позивачем суду не надано, попри те, що офіційно зареєстрованим місцем знаходження підприємця є м. Рівне.

Відповідно до п.1.3 договору від 18.10.2010р. №1810-01 Виконавець здійснює консультації персоналу Замовника по телефону, незалежно від факту його (Виконавця) перебування на території Замовника. Жодних доказів здійснення будь-яких телефонних розмов працівників позивача з персоналом ТОВ «РМА-ГРУП» позивачем суду також не надано.

Розділом 2 договору від 15.10.2010р. №1510-01 передбачено, що Виконавець (ТОВ «РМА-ГРУП») зобов'язується надавати Замовнику (ФОП ОСОБА_4.) такі юридичні послуги, як перевірку відповідності вимогам законодавства локальних актів, які видаються органами на Замовника, участь у підготовці та укладенні господарських та інших договорів, пов'язаних з комерційною діяльністю Замовника, організація та ведення претензійно-позовної роботи, представлення інтересів Замовника в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також місцевих та господарських судах з питань, пов'язаних з комерційною діяльності Замовника, здійснення комерційно-маркетингової роботи, проведення аналізу перспективних видів торгівельних операцій, вивчення попиту та динаміки росту попиту на товар та послуги Замовника, передавання інформації Замовнику стосовно потреб покупців у товарах і послугах Замовника.

Жодних документів, які б фіксували факти дійсного надання позивачу ТОВ «РМА-ГРУП» вказаних послуг (укладених договорів, будь-яких рішень судів у справах за участю позивача, інформації чи статистичних даних, укладених та зібраних ТОВ «РМА-ГРУП» тощо) ФОП ОСОБА_4 суду не надано.

Згідно з п.1.1 договорів від 18.04.2011р. та від 29.04.2011р. Експедитор (ТОВ «АМБРОЗИСС») бере на себе зобов'язання здійснити для Клієнта (ФОП ОСОБА_4.) пошук покупця транспортних послуг, а також супроводження та організація перевезення вантажу, інші допоміжні операції та дії, що пов'язані з перевезенням вантажу.

Проте, жодних документів, які б фіксували факти дійсного надання позивачу ТОВ «АМБРОЗИСС» вказаних послуг ФОП ОСОБА_4 суду не надано. При цьому, договір найму (оренди) автотранспортного засобу від 20.04.2010р. та товарно-транспортні накладні від 13.05.2011р., від 11.05.2011р., від 10.05.2011р., від 04.05.2011р., від 05.05.2011р., від 19.04.2011р., від 28.04.2011р., від 28.04.2011р. суд не бере до уваги, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодного причинно-наслідкового зв'язку між складанням вказаних документів та будь-якими послугами, наданими для позивача ТОВ «АМБРОЗИСС».

Позивачем також суду не надано жодних документів, які б підтверджували факт узгодження між сторонами обумовлених договорів чи встановлення контрагентами позивача в односторонньому порядку розцінок (прейскурантів) наданих послуг.

Крім того, слід зазначити, зо з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №№992959-992960 та серії АЖ №№992961-992962 (а.а.с.131-134) вбачається, що до видів діяльності ТОВ «АМБРОЗИСС» (50.30.1 оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, 51.31.0 оптова торгівля фруктами та овочами, 50.30.2 роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, 51.90.0 інші види оптової торгівлі) не належить надання послуг експедиції, а до видів діяльності ТОВ «РМА-ГРУП» (45.21.7 монтаж та встановлення збірних конструкцій, 45 будівництво) - надання юридичних, консалтингових, маркетингових, консультаційних та технологічних послуг.

Також ФОП ОСОБА_4 жодним чином не обґрунтувано зв'язок придбаних у ТОВ «РМА-ГРУП» та ТОВ «АМБРОЗИСС» послуг з власною господарською діяльністю, а саме необхідність їх отримання для можливості провадження господарської діяльності та одержання відповідного прибутку.

Слід зазначити, що відповідачем, в обґрунтування заперечень на адміністративний позов та на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, до матеріалів справи долучено надані ДПІ у Голосіївському районі м.Києва акти про результати документальних невиїзних перевірок ТОВ «АМБРОЗИСС» від 28.07.2011р. №846/3/23-40-36959317 та ТОВ «РМА-ГРУП» від 28.07.2011р. №839/3/23-40-33493581 (а.а.с.99-109), з яких вбачається відсутність вказаних підприємств за юридичними адресами, а також відсутність у них трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей та будь-яких інших умов для здійснення господарської діяльності. У вказаних актах зафіксовано порушення кримінальних справ за фактами фіктивного підприємництва, в яких фігурують вказані контрагенти позивача.

Колегія суддів враховує, що на момент вчинення господарських операцій з ТОВ «РМА-ГРУП» та ТОВ «АМБРОЗИСС», останні володіли повною податковою правосуб'єктністю (знаходилися на податковому обліку, мали статус платників податку на додану вартість), а податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, проте зазначає, що вказані обставини є необхідними, але не достатніми умовами для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Крім того, з актів перевірок від 28.07.2011р. №839/3/23-40-33493581 та від 28.07.2011р. №846/3/23-40-36959317 вбачається, що господарська діяльність ТОВ «РМА-ГРУП» та ТОВ «АМБРОЗИСС» здійснювалася поза межами правового поля, фактів поставок вказаними підприємствами товарів (робіт, послуг) своїм контрагентам, у тому числі і ФОП ОСОБА_4 перевірками не встановлено. Згідно з висновком спеціаліста від 05.04.2011р. №89 підписи у графі «Керівник» податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «РМА-ГРУП» та додатків до них за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року виконані не гр. ОСОБА_5 (керівником ТОВ «РМА-ГРУП»), а іншою особою.

Суд першої інстанції правильно вказав, що сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місця.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам не знаходить підтвердження належними доказами, не може свідчити про реальність господарської операції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «РМА-ГРУП» та ТОВ «АМБРОЗИСС».

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0001221745 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012р. №0000271745 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп.60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Оскільки за наслідками розгляду скарги ФОП ОСОБА_4 в адміністративному порядку рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 19.04.2012р. №5831/10-210/4041 скаргу позивача задоволено частково - податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012р. №0000271745 скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 1920,33грн. та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012р. №0001221745 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 38647,44грн., то податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012р. №0000271745 вважається відкликаним в силу вимог пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Підсумовуючи наведене, слід вказати, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним з"ясуванням всіх обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його належить залишити без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1,33023

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023