Постанова

від 11.01.2013 по справі 1170/2а-2228/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року Справа № 1170/2а-2228/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої: судді Нагібіної Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.01.2013 р. (а.с.235-236 т.2), визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.08.2011 року №0000802310 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1534774 грн. - за основним платежем та 10005 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000792310 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1468586 грн. - за основним платежем та 68195 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку про заниження підприємством валового доходу на загальну суму 5783275,00 грн., оскільки зазначені кошти отримані та згодом повернуті Службі капітальних вкладень Південно - Західної залізниці як передоплата за договором підряду. Через невиконання позивачем договору у повному обсязі авансові кошти у розмірі 5783275,00 грн. були повернуті Службі капітальних вкладень Південно - Західної залізниці, відтак позивач правомірно зменшив суму оподатковуваного валового доходу на 5783275,00 грн.

Крім того, позивач вважає, що відповідач при проведенні перевірки дійшов протиправного висновку про нікчемність правочинів, укладених підприємством з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Формула Петрол», оскільки правочини з вказаними суб'єктами господарювання реально відбувались, що підтверджується відповідними первинними документами, які не були взяти відповідачем до уваги при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши заперечення, які обґрунтовані тим, що позивачем протиправно занижено валовий дохід та завищено валові витрати за 2010 рік та перший квартал 2011 р. в результаті повернення збитків на рахунок територіального галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», заниження доходів від продажу металобрухту у розмірі 7184 грн., а також завищено розмір податкового кредиту з ПДВ внаслідок укладення правочинів, які на думку податкового органу є нікчемними, з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_1,, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Формула Петрол», оскільки у вказаних суб'єктів господарювання відсутні відповідні матеріально-технічні умови та трудові ресурси для ведення законної господарської діяльності.

Представник позивача в судове засідання після оголошеної перерви не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.170 т.2).

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.171 т.2).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) зареєстрована як юридична особа 23.05.2002 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.15 т.1) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.16 т.2).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС в розумінні статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Позивач є юридичною особою, яка має відокремлені філії. Податковими органами проведені планові виїзні документальні перевірки відокремлених філій позивача, за результатами яких складені акти (а.с.30-124 т.2).

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградської ОДПІ у період з 09.06.2011 року по 22.07.2011 року проведено виїзну документальну планову перевірку позивача, про що складено акт від 05.08.2011 року № 76/23-1/32039992 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код за ЄДРПОУ 32039992) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 по 31.03.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.03.11» (далі - акт перевірки, а.с.18 - 88 т. 1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем, зокрема:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1., п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п. п 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 185.1 ст. 185, п. п. «а» п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1550610 грн., у тому числі:

за 1 квартал 2010 року у сумі 7951 грн.,

за 2 квартал 2010 року у сумі 12594 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 12916 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 20596 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 1496553 грн.

- п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст.200 Податкового кодексу України, результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1519527 грн., у тому числі:

січень 2010 року на суму 26488 грн.;

лютий 2010 року на суму 63014 грн.;

квітень 2010 року на суму 57731 грн.;

травень 2010 року на суму 11747 грн.;

червень 2010 року на суму 3150 грн.;

липень 2010 року на суму 5220 грн.;

серпень 2010 року на суму 1072 грн.;

вересень 2010 року на суму 84205 грн.;

жовтень 2010 року на суму 62590 грн.;

листопад 2010 року на суму 667 грн.;

грудень 2010 року на суму 7836 грн.;

січень 2011 року на суму 1195806 грн.

Тобто, висновки щодо порушень позивачем податкового законодавства ґрунтуються також і на висновках щодо порушень податкового законодавства філіями позивача, оскільки податковий облік позивач веде на підставі податкової та бухгалтерської звітності філій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 18.08.2011 р. №0000802310, яким визначено грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1550610 грн. - за основним платежем та 13516 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000792310 (а.с.87 т.1), яким визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1519527 грн. - за основним платежем та 80931 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.88 т.1).

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток, суд дійшов наступних висновків.

Податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 р. №0000802310, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, позивач оскаржує в частині 1534774 грн. - за основним платежем та 10005 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. У визначенні в податковому повідомленні-рішення решти суми грошового зобов'язання з податку на прибуток позивач погоджується.

Відповідач, на вимогу суду, надав детальний розрахунок визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі порушень та періодів з урахуванням якого судом досліджувалось правомірність винесення оскаржуваного рішення (а.с.229-230 т.2).

Валовий дохід

Як зазначено в розділу 3.1.1 «Валовий дохід» акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивач за перевіряємий період занизив валовий дохід в сумі 5783275 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 р. - 49863 грн., за 1 квартал 2011 р. - 5733412 грн.

Позивач у заяві про зменшення позовних вимог визнає допущення заниження валового доходу за 4 квартал 2010 р. в сумі 49863 грн., а відтак в цій частині визначення суми податку та штрафу не оскаржує.

Відповідач дійшов висновку про заниження валового доходу за 1 квартал 2011 р. в сумі 5733412 грн. в зв'язку зі зменшенням позивачем суми валового доходу на суму повернутих грошових коштів на рахунок Південно-західної залізниці, оскільки в рішенні господарського суду м. Києва від 05.06.2008 р. дані кошти в сумі 8600000 грн. визначено як збитки.

Проте з таким висновком суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно договору №ПЗ/НКВ-032414 від 12.06.2003 р. укладеного Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» (Замовник) з ДП ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» Кіровоградський облавтодор» (Головний підрядник), Головний підрядник зобов'язується виконати роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ - Одеса на ділянці м. Жашків - с.Червонозна'янка (далі об'єкт). Згідно п.6.2 договору Замовник після підписання договору протягом 10 банківських днів з дати підписання Договору перераховує аванс на розрахункових рахунок Головного підрядника в сумі 60000000 грн., залік авансу здійснюється при пред'явленні актів виконаних робіт (а.с.65-65-69 т.3).

За рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2008 р. №31/505 стягнуто з ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 8600000 грн. збитків (а.с.2-5 т.2). Зазначеним рішенням встановлено, що на виконання умов договору №ПЗ/НКВ-032414 від 12.06.2003 р. державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» перерахувало ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як передоплату грошові кошти у загальному розмірі 141732149,93 грн., тоді як виконання підрядних робіт було виконано лише на суму 133132149,93 грн. Отже, переплата за договором №ПЗ/НКВ-032414 від 12.06.2003 р. складає 8600000 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2010 р. було розстрочене виконання рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2008 р. №31/505 (а.с.75-77 т.3).

Як пояснював представник позивача, що після отримання передоплати в сумі 141732149,93 грн., позивачем були збільшені суми валових доходів у відповідних періодах на суму отриманого авансу. Дані посилання не були спростовані відповідачем.

Проте, повернуті позивачем грошові кошти в сумі 5726228 грн. на підставі платіжних доручень, відповідач кваліфікував як збитки позивача.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Оскільки позивачем в попередніх періодах збільшено суму валового доходу за рахунок отриманих від державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», а відтак, в разі повернення отриманих коштів, позивач правомірно зменшив суму валового доходу на суму повернутих коштів, оскільки повернуті кошти не є збитками позивача, а є лише повернення отриманих ним авансових платежів.

Дослідивши договір №ПЗ/НКВ-032414 від 12.06.2003 р., зміст рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2008 р. №31/505 зміст акта перевірки, який містить посилання та реквізити платіжних доручень, якими були перераховані кошти в сумі 5726228 грн. (призначення платежу - погашення заборгованості), суд дійшов висновку, що позивач не допускав порушення податкового законодавства, оскільки правомірно зменшив суму валових доходів на суму повернення авансових платежів за договором №ПЗ/НКВ-032414 від 12.06.2003 р.

Враховуючи зазначене, збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання в сумі 1431557 грн. (5726228 грн. х 25%) та штрафної фінансової санкції в розмірі 1 грн., як на думку суду є помилковим, а відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Валові витрати

Як зазначено в розділу 3.1.2 «Валові витрати» акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивач за перевіряємий період завищив валові витрати в сумі 419164 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 р. - 31807 грн., 2 квартал 2010 р. - 50375 грн., 3 квартал 2010 р. - 51663 грн., 4 квартал 2010 р. - 32520 грн., 1 квартал 2011 р. - 252799 грн.

Позивач у заяві про зменшення позовних вимог визнає допущення завищення валових витрат на суму 6296 грн., а відтак в цій частині визначення суми податку та штрафу не оскаржує.

1. Відповідач зазначає про завищення валових витрат на суму 9138 грн. в 1 кварталі 2010 р. з огляду на порушення, яке детально описане в акті перевірки філії Кіровоградської ДЕД від 12.07.2011 р. №64/23-6/26177411 (а.с.78-88 т.2), а саме віднесення до складу валових витрат філією позивача - Кіровоградською ДЕД, витрати з придбання атвопослуг від ПП ОСОБА_4 у лютому 2010 р. згідно актів виконаних робіт (послуг) № АМ-0000017 від 09.02.2010 р. на суму 4537,50 грн. (без ПДВ) та № АМ-0000013 від 06.02.2010 р. на суму 4600 грн. (без ПДВ), оскільки акти складено без заповнення всіх необхідних реквізитів, а саме зміст господарської операції не містить відомостей для перевезення яких матеріалів надані автопослуги, на яку відстань здійснення перевезень, для перевірки не надані товарно-транспортні накладні (далі ТТН).

Такі висновки відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР в редакції чинній на час виникнення правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно частини 2 статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач надав суду копії первинних документів, які свідчать про здійснення послуг з автоперевезення ПП ОСОБА_4 солі морської, і які, як на думку суду, містять усі необхідні реквізити первинних документів (а.с.1-7 т.3).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування податкового - повідомлення рішення в сумі 2284 грн. (9138 грн. х 25%) - за основним платежом та 571 грн. (2284 грн. х 25%) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Відповідач зазначає про завищення валових витрат на суму 25172 грн. в 1 кварталі 2010 р. з огляду на порушення, яке детально описане в акті перевірки філії Канатовської ДЕД від 13.07.2011 р. №68/2310/26177405 (а.с.102-112 т.2), а саме віднесення філією до складу валових витрат вартості придбаної у ВАТ «Кіровоградобленерго» електроенергії на суму 195026 грн. в той час як в бухгалтерському обліку здійснено проведення Кт.рах.631 «розрахунки з постачальниками» - Дт.рах.201 «сировина і матеріали» = 169854 грн., таким чином різниця між сумами витрат фактичних та задекларованих складає 25172 грн.

Такі висновки відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Позивач надав суду копії первинних документів, які свідчать про суми, які заявлені ним до складу валових витрат за 1 квартал 2010 р.

Згідно податкових накладних, виписаних ВАТ «Кіровоградобленерго», позивач придбав електричну енергію на загальну суму 18979,38 грн. без ПДВ, відсутність інших податкових накладних за період січень-березень 2010 р. підтверджується наданими позивачем реєстрами отриманих податкових накладних. Крім того, використання електричної енергії підтверджується актами про використану електричну енергію за січень - березень 2010 р. (а.с.245-285 т.2).

Більш того, згідно роздруківки рахунку 631 за січень - березень 2010 р. (а.с.245-250 т.1) також не підтверджуються висновки відповідача, оскільки взагалі графа рах.200 не містить жодних цифр.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову про скасування податкового - повідомлення рішення в частині 6293 грн. (25172 грн. х 25%) - за основним платежом та 1573 грн. (6293 грн. х 25%) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Відповідач зазначає про завищення валових витрат на суму 37489 грн. в 1 кварталі 2010 р. з огляду на порушення, яке детально описане в акті перевірки філії Олександрійської райавтодор від 01.07.2011 р. №236/23-10/26177351 (а.с.39-52 т.2), а саме завищення валових витрат в сумі 37489 грн. за рахунок двічі віднесення до складу валових витрат, витрат які вже були включені при їх нарахуванню та оприбуткуванню до рядків 04.1, 04.3, 04.4 та 04.6 декларації з податку на прибуток.

Відповідач зазначає, що при перевірці головної книги, відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками до рахунку 631.1, відомості 3.4 аналітичного обліку розрахунків з бюджетом до рахунку 641, відомості 5.1 аналітичного обліку розрахунків за страхуванням до рахунків 651, 652, 563, 654, відомостей нарахування заробітної плати та розподіленню її по рахунках, встановлено, що філією проведено закриття рахунку 233/1 «підсобне виробництво» на рахунок 39 «витрати майбутніх періодів» бухгалтерською проводкою Кт 233/1 Дт39 на суму 78960 грн. У 2 кварталі 2010 р. суму витрат бухгалтерської проводки Кт 233/1 Дт39 у розмірі 45307 включено до складу валових витрат рядка 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємств. Проте, витрати, які збиралися на рахунку 233/1 складаються із нарахованої заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи, нарахованої плати за землю та списаних на виробництво матеріалів та послуг, які вже були віднесені позивачем при їх нарахуванні та оприбуткуванні до рядків 04.1, 04.3, 04.4 та 04.6 декларації з податку на прибуток підприємства.

Позивач не надав жодного доказу, які б спростовували висновки податкового органу. Не зазначено ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях представника позивача стосовно правомірності чи ні висновків податкового органу щодо двічі віднесення до складу валових витрат суми 45307 грн.

Проте, по даній філії відповідач в перевіряємий період встановив не лише завищення валових витрат, а й їх заниження в сумі 7818 грн. в зв'язку з невіднесенням до складу валових витрат, витрат по страхуванню цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів та витрат по підписці періодичних видань.

Представник позивача в ході судового засідання погоджувався із заниженням валових витрат в сумі 7818 грн., а відтак суд погоджується з висновками відповідача щодо завищення суми валових витрат в розмірі 37489 грн. (45307 грн. - 7818 грн.).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині скасування податкового - повідомлення рішення в сумі 9372 грн. - за основним платежом та 2343 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. Відповідач зазначає про завищення валових витрат на суму 341069 грн. за період з 2 кварталі 2010 р. по 1 квартал 2011 р. з огляду на нікчемність та безтоварність правочинів позивача з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Формула-Перол».

Позивач з ПП «Інбуд» уклав усний договір про надання послуг (встановлення СНПЧ та заміна печатної головки) та купівлі бумаги А4 і монітора LG19.

На виконання договору надання послуг, ПП «Інбуд» склало акт №ОУ-0000030 здачі-прийняття робіт згідно якого ПП «Інбуд» виконало роботи по встановленню СНПЧ та заміні печатної головки, виписало податкову накладну від 20.06.2010 р. №20 (а.с.234,235 т.2).

На виконання договору купівлі бумаги А4 та монітора LG19, ПП «Інбуд» виписало видаткову накладну №РН-0000030 від 03.06.2010 р., податкову накладну від 01.06.2010 р. №19 (а.с.236,237 т.2).

За отримані від ПП «Інбуд» послуги та товари позивач сплатив грошові кошти в сумі 5484,3 грн., що підтверджується випискою в рахунку (а.с.238, 239 т.2).

Оприбуткування позивачем бумаги А4 і монітора LG19 підтверджується звітом про рух матеріалів та випискою з інвентарної книги (а.с.240-244 т.2).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність формування валових витрат по правочинам з ПП «Інбуд» в сумі 4570 грн. в 2 кварталі 2010 р.

Позивач з ТОВ «Міксбуд» уклав усний договір про купівлю фундаментних блоків та камню бут.

ТОВ «Міксбуд» поставило позивачу фундаменті блоки та камень бут, що підтверджується накладними №4 від 14.06.2010 р., №1 від 16.08.2010 р., податковими накладними від 14.06.2010 р. №180 (а.с.8-10 т.3). За отриманий товар позивач перерахував грошові кошти в сумі 7959,12 грн. (без ПДВ 6633 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №485 від 14.06.2010 та випискою з рахунку (а.с.11-12 т.3).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність формування валових витрат по правочинам з ПП «Міксбуд» в сумі 6633 грн. в 2 та 3 кварталах 2010 р.

Позивач з ФОП ОСОБА_1 уклав договір №16/08 від 16.08.2010 р. про купівлю позивачем радіатора водяного трактору К-702 (а.с.166 т.1).

ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу радіатор водяний трактору К-702, що підтверджується рахунком фактурою №СФ-154 від 16.08.2010 р., накладною №193 від 29.09.2010 р., податковою накладною від 24.09.2010 р. №290 (а.с.167-169 т.1). За отриманий товар позивач перерахував грошові кошти в сумі 18860 грн., що підтверджується платіжним дорученням №834 від 24.09.2010 та випискою з рахунку (а.с.170 т.1). Згідно акту установки, отриманий від ФОН ОСОБА_1 радіатор водяний трактору К-702 був використаний у господарській діяльності позивача (а.с.171,172 т.1).

Позивач з ТОВ «Екотех-СМУ» уклав договір купівлі-продажу від 15.06.2010 р. про купівлю позивачем бордюрів 1 метр довжиною на 15 см ширини та висотою 30 см. (а.с.185-187 т.1).

ТОВ «Екотех-СМУ» поставив позивачу бордюри, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000006 від 09.07.2010 р., рахунком фактурою №СФ-0000031 від 09.07.2010 р., податковою накладною від 09.07.2010 р. №23/176 (а.с.198-191 т.1) та видатковою накладною №258 від 18.10.2010 р., рахунком фактурою №259 від 18.10.2010 р., податковою накладною від 18.10.2010 р. №259/410 (а.с.197-199 т.1). За отриманий товар позивач перерахував грошові кошти ТОВ «Екотех-СМУ» (а.с.191-192, 195-196 т.1). Придбані бордюри були транспортовані від ТОВ «Екотех-СМУ» позивачу ФОП ОСОБА_3, що підтверджується договором №1 від 05.01.2010 р., актами здачі - приймання робіт, податковими накладними та письмовими поясненнями від ФОП ОСОБА_3 (а.с.204-210 т.1, а.с.143-149 т.3).

Позивач з ФОП ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу №1410 від 14.10.2010 р. про купівлю бітуму (а.с.173-174 т.1).

ФОП ОСОБА_2 поставив позивачу бітум, що підтверджується накладними №20901 від 02.09.2010 р., №141001 від 14.10.2010 р. та податковими накладними від 02.09.2010 р. №20901, від 14.10.2010 р. №141001 (а.с.179-183 т.1). Транспортування товару підтверджується ТТН від 02.09.2010 р. №059491 та від 14.10.2010 р. (а.с.178, 182 т.1). Факт оплати за бітум підтверджується копією платіжного доручення №19 від 20.10.2010 р. (а.с.184 т.1).

Позивач уклав з ТОВ «Формула-Петрол» генеральні договори №20-10/01 від 20.10.2010 р., №23-9/01 від 23.09.2010 р., №26-10/01 від 26.10.2010 р. та додаткові угоди до них про купівлю нафтопродуктів (а.с.28-31,43-46,56-60 т.3).

ТОВ «Формула-Петрол» поставило позивачу нафтопродукти, що підтверджується: рахунком-фактурою №6543 від 05.01.2011 р., №6697 від 04.01.2011 р. (а.с.33, 61 т.3); видатковими накладними №РН-0001021 від 05.01.2011 р., №РН-0001144 від 04.01.2011 р., №РН-0001145 від 04.01.2011 р., №РН-0001195 від 04.01.2011 р., №РН-0001196 від 04.01.2011 р., №РН-0001194 (а.с.34, 37, 40, 49, 51, 61 т.3); податковими накладними від 05.01.2011 р. №1032, від 04.01.2011 р. №1160, від 04.01.2011 р. №1161, від 04.01.2011 р. №1211, від 04.01.2011 р. №1212, від 04.01.2010 р. №1210 (а.с.36, 38, 42, 51, 54, 62 т.3); від 14.10.2010 р. №141001 (а.с.179-183 т.1). Транспортування товару підтверджується ТТН від 05.01.2011 р. №3934, від 04.01.2011 р. №3782, від 04.01.2011 р. №3783, від 04.01.2011 р. №3807, від 04.01.2011 р. №3808, від 04.01.2011 р. №3836 (а.с.35, 39, 41, 50, 53, 63 т.3).

Факт часткової оплати за нафтопродукти підтверджується копіями платіжних доручень №35 від 25.01.2011 р., №402 від 15.06.2011 р. та від 17.05.2011 р. №733 (а.с.55, 64 т.3).

Крім того, позивачем надано суду копії рішень господарського суду від 10.05.2011 р. по справі №5013/572/11, від 16.05.2011 р. по справі №5013/576/11, від 18.05.2011 р. по справі №5013/575/11, якими позовні вимоги ТОВ «Формула-Петрол» задоволенні повністю та стягнуто з ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» заборгованість за поставлені нафтопродукти (а.с.211-217 т.2).

Тобто, правомірність формування валових витрат в сумі 252799 грн., як на думку суду, позивачем здійснено правомірно, а відтак збільшення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 63200 грн. (252799 грн. х 25%) є протиправним.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Формула-Перол», а відтак податкове повідомлення - рішення в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 85268грн.(4570+1273+5360+15171+35100+26250+252799) х 25%) - за основним платежом та 5519 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР в редакції чинній на час виникнення правовідносин, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки під час судового засідання судом встановлено часткову протиправність висновків відповідача щодо заниження валового доходу та завищення валових витрат за період з 01.01.10 по 31.03.11, а відтак суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення рішення в частині визначення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1534774 грн. (1431557+2284+6293+9372

+85268) - за основним платежем. Стосовно визначення суми штрафних (фінансових) санкцій, яка підлягає скасуванню, суд зазначає, що згідно розрахунку наданого відповідачем сума штрафних санкцій по висновкам про порушеннями, які, як на думку суду є протиправними складає 10007 грн. (1+571+1573+2343+5519), проте позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення лише в частині визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10005 грн., а відтак саме така сума штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Стосовно оскаржуваного рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, суд дійшов наступних висновків.

Податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 р. №0000792310, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, позивач оскаржує в частині 1468586 грн. - за основним платежом та 68195 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. У визначенні в податковому повідомленні-рішення решти суми грошового зобов'язання з податку на прибуток позивач погоджується.

Відповідач, на вимогу суду, надав детальний розрахунок визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі порушень та періодів з урахуванням якого судом досліджувалось правомірність винесення оскаржуваного рішення (а.с.231-233 т.2).

Податкові зобов'язання

Як зазначено в розділу 3.2.1 «податкові зобов'язання» акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивач за перевіряємий період занизив податкові зобов'язання в сумі 1395664 грн., в т.ч. 1394997 грн. за порушення, як на думку відповідача, щодо правомірності зменшення податкового зобов'язання в зв'язку з поверненням грошових коштів користь державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Позивач у заяві про зменшення позовних вимог визнає допущення заниження податкового зобов'язання в сумі 667 грн., а відтак в цій частині визначення суми податку та штрафу не оскаржує.

Висновки щодо помилковості позиції податкового органу щодо визначення сум повернутих ДТГО «Південно-Західна залізниця», як збитків, викладені судом в даній постанові в частині дослідження питання щодо правомірності формування валового доходу. А відтак, суд зазначає про правомірність формування податкового зобов'язання в сумі 1394997 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення - рішення в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1394997 грн. - за основним платежом та 62438 - за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

Податковий кредит

1. В розділі 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки відповідач зазначає про завищення податкового кредиту на суму 68214 грн. за травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р., жовтень 2010 р. та січень 2011 р. з огляду на висновки щодо фіктивності правочинів з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Формула-Перол», помиловість яких описана судом у даній постанові в частині дослідження питання щодо правомірності формування валових витрат.

А відтак, суд зазначає про правомірність формування податкового кредиту за правочинами позивача з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Формула-Перол», проте не в повному обсязі, з огляду на наступне.

Позивач надав усі наявні у нього копії первинних документів, проте податкової накладної, виписаної ТОВ «Міксбуд» від 06.08.010 р. №06081, суду надано не було.

Посилання представника позивача на те, що дана податкова накладна існувала в об'єктивній дійсності, судом оцінюється критично, оскільки даний спір лежить в площині судового дослідження, і саме судом перевіряється правомірність висновків відповідача щодо формування позивачем податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Із аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон № 168/97-ВР пов'язує право на формування податкового кредиту з фактом отримання податкової накладної. Оскільки позивачем не надано суду податкової накладної на підставі, якої було сформовано в серпні 2010 р. податковий кредит, а відтак суд вважає правомірним висновок відповідача щодо завищення суми податкового кредиту в сумі 1072 грн. за серпень 2010 р. У зв'язку з цим, в цій частині адміністративного позову належить відмовити.

Суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення в частині визначення грошового зобов'язання в зв'язку з формуванням податкового кредиту за правочинами з ПП «Інбуд», ТОВ «Міксбуд», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Екотех-СМУ», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Формула-Перол» в сумі 67142 грн. - за основним платежом та 4147 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

2. Відповідач зазначає про завищення податкового кредиту в сумі 1828 грн. за лютий 2010 р. з огляду на порушення, яке детально описане в акті перевірки філії Кіровоградської ДЕД від 12.07.2011 р. №64/23-6/26177411 (а.с.78-88 т.2), а саме формування податкового кредиту за лютий 2010 р. за господарськими операціями щодо здійснення перевезень ФОП ОСОБА_4 на суму 1828 грн.

Такі висновки відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Аналіз відповідності первинних документів, які супроводжували господарські операції по перевезенню морської солі, описаний судом в даній постанові в частині аналізу правомірності формування позивачем валових витрат. Крім того, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлення податкова накладна, яка як на думку суду містить усі необхідні реквізити визначені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ЗУ «Про податок на додану вартість».

Суд, звертає увагу, що відповідачем не зазначено про фіктивність правочину позивача з ФОП ОСОБА_4

Суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення в частині визначення грошового зобов'язання в зв'язку з формуванням податкового кредиту за правочинами з ПП ОСОБА_4 в сумі 1828 грн. - за основним платежом та 457 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

3. Відповідач зазначає про завищення податкового кредиту в сумі 3546 грн. за грудень 2010 р. з огляду на порушення, яке детально описане в акті перевірки філії Лелеківської ДЕД від 01.07.2011 р. №70/23-30/26177428 (а.с.53-64 т.2), а саме формування податкового кредиту за грудень 2010 р. на підставі факсокопій податкових накладних отриманих від ДП «Укршляхзв'язок» №2759 від 31.12.2010 р. та ДП «ШРБУ-100» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» №202 від 21.12.2010 р.

На спростування висновків податкового органу позивачем надано суду для огляду оригінали вищеописаних податкових накладних, копії яких посвідчені підписом судді, залучені до матеріалів справи (а.с.251, 252 т.2).

Суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 3546 грн. - за основним платежом та 886 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення - рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в частині визначення основного платежу в сумі 1467513 грн. (1394997+67142+1828+3546) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 67928 грн. (62438+4147+457+886).

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні частково підтверджено висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2204 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №381 від 02.07.2012 р. (а.с.2 т.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог поверненню з Державного бюджету підлягає 2203,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єданої державної податкової інспекції від 18.08.2011р. №0000802310, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, в частині нарахування 1534774 грн. - за основним платежем та 10005 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єданої державної податкової інспекції від 18.08.2011р. №0000792310, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, в частині нарахування 1467513 грн. - за основним платежем та 67928 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити дочірньому підприємству «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судові витрати в розмірі 2203,12 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 2203,12 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна