Рішення

від 15.01.2013 по справі 5011-54/15550-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/15550-2012 15.01.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2», м. Київ

про стягнення 229134,74 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.

представники:

від позивача -Марковська В.В. (дов. № 91/2012/12/26-2 від 26.12.2012 року);

від відповідача -Овчинніков В.М (голова правління);

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2»(далі-відповідач) про стягнення 229134,74 грн., з яких 205029,87 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 1482,87 грн. інфляційних втрат, 11735,50 грн. 3% річних та 10886,50 грн. пені.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем у період з жовтня2010 року по вересень 2012 року зобов'язання за договором № 1630265 від 01 січня 2003 року у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 205029,87 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 1482,87 грн. інфляційних втрат, 11735,50 грн. 3% річних та 10886,50 грн. пені. Всього ціна позову становить 229134,74 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзив, а саме посилаючись на те, що укладений сторонами договір втратив чинність як такий, що не приведений у відповідність до норм закону України «Про житлово-комунальні послуги»; нарахування вартості спожитої теплової енергії здійснювалось позивачем на підставі тарифів, встановлених Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, не зареєстрованими органами юстиції; обрахунок кількості спожитої теплової енергії здійснюється позивачем в Гкал, проте, кількість води поданої на підігрів обраховується та оплачується мешканцями будинку в м.куб.

Позивачем надано заперечення на відзив, в яких позивач зазначає, що за своєю правовою природою договір укладений сторонами є договором поставки, договір є чинним, умовами договору визначений порядок обліку та величину одиниці виміру отриманої позивачем теплової енергії, тому заперечення відповідача проти позову є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2003 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 1630265 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно з п. 2.2.1 Договору № 1630265 постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 1630265, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Пунктом 5.1 Договору № 1630265 сторони встановлено, що облік споживання відповідачем теплової енергії з центрального опалення проводиться по приладах обліку, з гарячого водопостачання -розрахунковим способом.

На виконання умов Договору № 1630265 позивачем поставлено відповідачу у період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року теплову енергію на потреби центрального опалення в кількості 3802,12000 Гкал, обсяг якої розраховано на підставі показів приладу обліку, та на потреби гарячого водопостачання в кількості 2596,38576 Гкал, обсяг якої розраховано розрахунковим способом, загальною вартістю 1238628,15 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором № 1630265, відомостями обліку споживання теплоенергії та обліковими картками за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року.

Додатком 4 до Договору № 1630265 передбачено, що якщо Відповідач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується відповідачем не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками. Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідач до 25 числа поточного місяця сплачує вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

В рахунок оплати вартості використаної у період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року за Договору № 1630265 теплової енергії відповідачем сплачено позивачу 1033598,28 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1630265 в розмірі 205029,87 грн.

Контр розрахунок ціни позову відповідачем суду не надано.

Відповідач заперечуючи проти наявності заборгованості посилається на те, що укладений сторонами договір втратив чинність як такий, що не приведений у відповідність до норм закону України «Про житлово-комунальні послуги»; нарахування вартості спожитої теплової енергії здійснювалось позивачем на підставі тарифів, встановлених Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, не зареєстрованими органами юстиції; обрахунок кількості спожитої теплової енергії здійснюється позивачем в Гкал, проте, кількість води поданої на підігрів обраховується та оплачується мешканцями будинку в м.куб.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. При цьому термін -споживач вживається у такому значенні - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Отже, в розумінні ст. 1 цього Закону відповідач не є споживачем комунальних послуг.

Відносини ж між Позивачем та Відповідачем регулюються законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України «Про теплопостачання»від 02.06.2005, Законом України «Про електроенергетику»від 16.10.1997, «Правилами користування тепловою енергією»затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007 та ін.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику»та Закону України «Про теплопостачання»енергією є електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для її купівлі продажу.

Таким чином, у відповідності до вимог чинного законодавства між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії, на підставі якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України між сторонами виникли відносини, що виникають з договору поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

При укладенні Договору № 1630265 (п.п. 2.2.1, 2.3.1, 5.1, 8.1 та Додатки № 1, 4) сторони погодили обсяги постачання, одиницю виміру теплової енергії, порядок розрахунків, об'єкт теплопостачання та строк дії Договору.

Сторонами встановлено, що Договір № 1630265 надуває чинності з дня його підписання та дії до 31 грудня 2003 року; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Доказів припинення договору, або визнання його недійсним в судовому поряду матеріали справи не містять, а отже Договір постачання теплової енергії в гарячій воді № 1630265 на момент прийняття рішення є чинним.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Здійснення повноважень визначених статтями 27 - 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було делеговано Київській міській державній адміністрації як виконавчому органу Київської міської ради згідно із Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Відповідно до Указу Президента від 03.10.92 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" державній реєстрації підлягають виключно нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю. Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчих органів міських рад (яким в м. Києві є Київська міська державна адміністрація) не підлягають державній реєстрації.

Отже, видання Київською міською державною адміністрацію розпоряджень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги здійснено в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, та на момент їх видання державна реєстрації в органах юстиції законодавством не вимагалась.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2012 року у справі № К/9991/29256/12.

При укладенні Договору № 1630265 (звернення-доручення, додаток № 1) сторони дійшли згоди щодо величини визначання обсягів теплової енергії, яка постачається позивачем відповідачу, а саме Гкал, доказів внесення змін до укладеного договору щодо одиниці вимірювання теплової енергії або визнання договору недійсним сторонами суду не надано.

Зважаючи на наведене вище заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1630265 становить 205029,87 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 205029,87 грн. за спожиту у період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 205029,87 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1482,87 грн., які нараховані за період з листопада 2010 року по вересень 2012 року включно, та 3% річних у сумі 11735,50 грн., які нараховані за період з 26 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, здійснений з врахуванням збільшення заборгованості на вартість спожитої теплової енергії та зменшення на суму проведених оплат окремо за кожний місяць, у тому числі з врахуванням дефляційних процесів, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1482,87 грн., які нараховані за період з листопада 2010 року по вересень 2012 року включно, та 3% річних у сумі 11735,50 грн., які нараховані за період з 26 жовтня 2010 року по 30 вересня 2012 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем відповідно до Додатку 4 до Договору № 1630265, яким за несвоєчасне виконання умов Договору передбачено нарахування пені на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його погашення, нараховано відповідачу пеню у сумі 10886,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Відповідач є юридичною особою, утвореною фізичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для введення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Кооператив має право від свого імені укладати угоди, виступати позивачем та відповідачем у судах; до спільної власності кооперативу належать коштовності, що перебувають на його балансі, а саме офіс кооперативу, його обладнання, а також всі основні засоби та матеріальні цінності, матеріали для проведення ремонтів і обслуговування будинку та прибудинкової території, фінансові активи.

Зважаючи, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною з метою утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, і лише виконавцем житлово-комунальних послуг, оплата вартості теплоенергії відповідачем залежить від її оплати кінцевими споживачами-мешканцями будинку, а також не доведенням позивачем факту завдання йому збитків простроченнями в здійсненні розрахунків за теплову енергію, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 0 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали - 2»(02225, м. Київ, вул. Каштанова, буд. 12-А, 12-Б, код 22864994) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код 00131305, № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 205029,87 грн. (двісті п'ять тисяч двадцять дев'ять грн. 87коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 1482,87 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дві грн. 87коп.) інфляційних втрат, 11735,50 грн . (одинадцять тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 50коп.) 3% річних, 4582,69 грн . (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві грн. 69 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.01.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова