Постанова

від 16.01.2013 по справі 5009/3532/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.01.2013 р. справа №5009/3532/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А., суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від прокуратури: Русланова Г.М. - прокурор, від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 14.11.2012 року у справі№ 5009/3532/12 (суддя Хуторной В.М.) за позовомпрокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" м. Запоріжжя простягнення орендної плати, розірвання договору та виселення Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2012 року по справі №5009/3532/12 позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради м. Запоріжжя, задоволено частково та розірвано договір оренди окремо стоячої будівлі та споруди №1055 від 09.06.2003 р. (друга редакція), укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр", та виселено відповідача з окремо стоячої будівлі загальною площею 718 кв. м. та споруди загальною площею 61,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 3 -б, а в решті позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.651 Цивільного кодексу України, п.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Зокрема, апелянт вважає, що з урахуванням положень підпункту 9.4 договору оренди він належним чином виконав умови договору, сплативши у повному обсязі на першу ж вимогу позивача наявний борг з орендної плати, а тому, на думку скаржника, відсутні підстави для розірвання спірного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу від 27.12.2012 року представник позивача просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на доведеність позивачем факту невиконання відповідачем зобов'язання, передбаченого ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що є підставою для розірвання договору оренди.

Правова позиція позивача підтримана і прокурором як у відзиві на апеляційну скаргу №107-65 від 11.01.2013 року, так і під час судового засідання.

Сторони не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні, хоча про час судового розгляду були повідомлені належним чином (а.с.99,100).

Прокурор не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, тому судова колегія апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за їх відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.03.2003 року між Управлінням комунальної власності міської ради (в подальшому перейменовано на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на підставі п. 2 Додаткової угоди від 01.03.2012 р., Орендодавець, позивач у справі) та ТОВ "Прем'єр" (Орендар, відповідач у справі) укладено Договір №1055 оренди окремо стоячої будівлі та споруди (друга редакція) (надалі Договір оренди), за умовами якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 04.09.2003 р. №280/12 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячу будівлю загальною площею 680 кв. м. та споруду загальною площею 54,56 кв. м. за адресою: вулиця Маяковського, 3 -а, вартість яких визначена згідно з актами оцінки і становить за незалежними оцінками: 350784 грн. станом на 05.04.2003 р. та 24908 грн. станом на 20.08.2003 р. (п. 1.1 Договору оренди).

Додатковою угодою від 22.01.2004 р. змінено предмет спору, а саме: Орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячу будівлю загальною площею 718 кв. м. та споруду загальною площею 61,2 кв. м. за адресою: вулиця Маяковського, 3 -б (а.с.18).

Відповідно до п. 1.2 договору оренди, окремо стояча будівля та споруда використовуються Орендарем на правах оренди під видавництво підручників та літератури.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати та порядок перерахування грошових коштів за користування орендованим майном.

В редакції Додаткової угоди від 01.03.2004 р. п. 3.1 та п. 3. 3 Договору оренди викладено в новій редакції:

"Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та рішення сесії Запорізької міської ради від 28.01.2004 р. №46 і складає 19814,1 грн. на рік згідно з додатком (п. 3.1 Додаткової угоди від 01.03.2004 р.)

Орендна плата перераховується в місцевий бюджет Орджонікідзевського району Орендарем на розрахунковий рахунок №33218850800007 в відділенні Держказначейства у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. За березень місяць орендна плата становить 1651,18 Ч Іінф (03) грн. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції) згідно з додатком (п. 3.3 Договору оренди)" (а.с.20).

Пунктом 3.7 Договору оренди визначено, що у випадку закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по добу фактичної здачі будівлі та споруди по Акту прийому -передачі.

Згідно до п. 5.2 Договору оренди, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Цей договір діє з 09.06.2003 р. до 09.06.2013 р. строком на 10 років (п. 10.1 Договору оренди).

Згідно акту від 23.09.2003 р. приміщення передані Орендарю.

За твердженням прокурора та позивача, взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та в повному розмірі оплати за оренду відповідачем належним чином не виконуються, внаслідок чого за останнім виникла заборгованість з орендної плати в сумі 12789,82 грн. за період з січня по серпень 2012 р.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 12789,82 грн. за період з січня по серпень 2012 р., розірвання договору оренди окремо стоячої будівлі та споруди №1055 від 09.03.2003 року та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Обґрунтовуючи підстави позову в частині розірвання договору оренди та виселення з приміщення, позивач посилався на те, що на момент звернення з позовом у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем більш ніж за 3 місяці, з огляду на що у останнього, враховуючи приписи ст.651 Цивільного кодексу України, п.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», виникли підстави для розірвання договору оренди.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений до стягнення борг погашено відповідачем до дати порушення провадження по даній справі, що є підставою для відмову у задоволенні позову в цій частині; договір оренди підлягає розірванню і, як наслідок припинення дії договору, відповідач - виселенню, враховуючи доведеність позивачем факту несплати орендної плати більш ніж за 3 місяці.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором оренди, згідно якого, в силу приписів ст. ст. 759, 774 ЦК України та ст. ст. 283, 288 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ЦК України (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, положення яких кореспондуються з нормами ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом першої інстанції встановлено виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди №1055 від 09.03.2003 року. Так, з наданої відповідачем копії банківської виписки вбачається, що ТОВ "Прем'єр" до порушення провадження у справі (19.09.2012 р.) здійснило наступні проплати: 06.09 2012 р. в сумі 6918,27 грн. (за оренду в червні 2012 року), 11.09.2012 р. в сумі 3894,75 грн. (за оренду в липні 2012 року) та 18.09.2012 р. в сумі 5259,28 грн. (за оренду в серпні 2012 року), а всього на загальну суму 16 097,30 грн.

Таким чином, місцевим господарським судами правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення заборгованості у сумі 12789,82 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з орендаря заборгованості по сплаті орендних платежів у сумі 12789,82 грн.

Що стосується вимог про розірвання договору оренди окремо стоячої будівлі та споруди №1055 від 09.03.2003 року та повернення окремо стоячої будівлі та споруди, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 5021/966/2011 від 08.05.2012).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано доказів відсутності заборгованості з орендної плати більше ніж за три місяці за спірним договором.

Подані ж останнім докази лише підтверджують наявність, на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом (18.09.2012), у відповідача заборгованості з орендної плати за більше ніж 3 місяці підряд. Зокрема, з поданих відповідачем банківських виписок вбачається, що останнім було здійснено оплату орендної плати за період з червня по серпень 2012 року лише у вересні 2012 року (а.с.63-67).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем протягом більш ніж трьох місяців підряд не вносилась плата за користування об'єктом оренди за договором №1055 від 09.03.2003, дійшов правомірного висновку щодо наявності у позивача підстав для розірвання спірного договору оренди та повернення позивачу орендованих приміщень.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження апелянта про неправомірне звернення орендодавця у вересні 2012 року безпосередньо до суду з вимогою про розірвання договору оренди, оскільки норми ст.188 Господарського кодексу України та ст.11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору. Адже, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа №1-2/2002) про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2012 року по справі № 5009/3532/12 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 8 прим.

1,2.прокуратурі

3. позивачу

4,5 відповідачу

6. у справу

7 ДАГС

8. ГСЗО