Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а/1270/8126/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року справа №2а/1270/8126/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8126/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 року за №0000461704,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 року за №0000461704.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8126/2012 позовні вимоги задоволено, внаслідок чого, визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 24.09.2012 року за №0000461704 про донарахування ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 12221,31 грн. (у т.ч. за основним платежем - 9777,05 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2444,26 грн.).

Не погодившись з судовим рішенням Стаханівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 р. по справі № 2а/1270/8126/2012 та відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення . Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що період з 13.08.2012р. по 27.08.2012 р. Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 03.09.2012 року №27/17-0113/ НОМЕР_1, яким встановлені наступні порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в моменти вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів (послуг) у ПП «НДП «Новітні технології автоматизації і механізації об'єднання машинобудування», код ЄДРПОУ 33853237. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий по ланцюгу в порушення статей 662, 655 та 656 ЦК України;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів у періоді, на загальну суму 9777,05 грн., у тому числі, за 2011 рік - 9777,05 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 10096 грн., у тому числі за квітень 2011 року - 10096 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7476 грн., у тому числі за квітень 2011 року - 7476 грн. (а.с.9-37)

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 24 вересня 2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000461704 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 12221,31 грн. (у т.ч. за основним платежем - 9777,05 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2444,26 грн.) (а.с. 39).

Висновок відповідача ґрунтується на тому, що позивач в квітні 2011 року мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», а також ПП «Науково - дослідницьким підприємством «Новітні технології автоматизації і механізації об'єднання машинобудування» з придбання піл стрічкових, кремнемістячих матеріалів, у якого відсутні первинні документи, підтверджуючи взаємовідносини з позивачем. Останнє в свою чергу придбало їх у ТОВ «Фрєатто», у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідна кількість технічного персоналу, виробничі акти, складські приміщення та транспорт. Основним постачальником ТОВ «Фрєатто» є ТОВ «Східпромсервіс», у якого відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності та яке за місцем реєстрації не знаходиться. Основним же постачальником останнього є ПП «Строй естет і К», у якого також відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності та яке за місцем реєстрації не знаходиться. На підставі вищевикладеного відповідач робить висновок про те, що такий ланцюг постачання був спрямований на заниження бази оподаткування та несплати податків, з метою штучного формування валових витрат, не маючи реального товарного характеру. Таким чином, відповідачем встановлені порушення статей 203,215 та 216 ЦК України в частині недодержання закону на момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків,тобто мають ознаки нікчемності.

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на актах перевірок зазначених контрагентів.

В свою чергу, акти перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» містять твердження, що підприємство не здійснювало і не могло здійснювати операції з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців через відсутність підтвердження реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна, тому, угоди вказаних підприємств є нікчемними та не дають підстав для формування сум податкового кредиту.

Однак, Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.12 по справі № 2а/1270/1874/2012, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012р., дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення позапланових невиїзних документальних перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за результатами яких складено акти від 10.02.2012р. № 310/236-36713483 та від 14.02.2012 № 345/236-36713483 визнані протиправними та зобов'язано утриматись від використання зазначених актів (а.с. 118-125). З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що дані ,встановлені під час перевірки позивача відносно господарських операцій з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», не можливо використовувати відповідно до оскаржених актів перевірок контрагента позивача.

Суд першої інстанції , при задоволені позову, правильно не враховував висновки відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Науково-дослідницьке підприємство «Новітні технології автоматизації і механізації обладнання машинобудування», саме з огляду на те, що на підставу таких висновків покладено лише результати перевірок контрагента позивача, без врахування наявних у позивача документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, які надані до матеріалів справи.

Згідно із пп. 14.1.27. п.14.1 ст.14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язані., внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 177.4. ст. 177 ПКУ( в редакції на час здійснення господарської операції) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 177.10. ст. 177 ПКУ визначено, що Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Пунктом 138.2 ст.138 ПКУ передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До перевірки позивачем було надано Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зареєстровану в Стахановській ОДП1 02.03.2011 за №7/914, здійснення господарських операцій підтверджено наданими договорами поставки (а.с.102-104), податковими та видатковими накладними на придбання товарів( а.с.107,111-115).

Апелянт зазначає, що на підставі наданих первинних документів на поставку товару та виписок по розрахунковим рахункам встановлено, що дебіторська заборгованість позивача склала 27169,40 грн. (з ПДВ), тобто товар станом на 01.01.2012 поставлений ,але неоплачений за наявності включення до складу вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, собівартості поставленого товару.

Згідно із пп. 139.1. 9 п. 139.1. ст.139 не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У ході перевірки встановлено що до складу валових витрат 2011 року включені суми по придбанню товарів у ПП «Науково-дослідницьке підприємство «Новітні технології автоматизації і механізації об'єднання машинобудування» у квітні 2011 року, а саме по видатковій накладній №РН-003 від 01.04.2011р. на суму 23234 грн. 09 коп. та по видатковій накладній №15 від 14.04.2011р. на суму 14145 грн. 85 коп. на загальну суму 37379 грн. 94 коп.

Однак апелянт зазначає, що інформація, викладена в п. 2 акту перевірки, свідчить про неможливість ідентифікації поставленого згідно податкових накладних, видаткових накладних та рахунків-фактур товару з визначеним в договорах/угодах між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Науково-дослідницьке підприємство «Новітні технології автоматизації і механізації об'єднання машинобудування» та як наслідок неможливість врахувати витрати, пов'язані з цим правочином, для визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком апелянта, оскільки воно ґрунтується на доводах про нікчемність правочинів позивача з зазначеним контрагентом.

Всі вищезазначені документи суд приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, згідно вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Контрагент позивача зазначив в податкових накладних реквізити, які стосуються покупця, а саме: індивідуальний податковий номер підприємства та його назву, зазначену у статутних документах, на підставі яких позивач ідентифікується як покупець.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8126/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська