Рішення

від 15.01.2013 по справі 2347-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.2013Справа №5002-13/ 2347-2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бесараб Олександр Іванович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»

про стягнення 53 577,00 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача: Іванов Дмитро Борисович, представник, довіреність від 01.01.2013.

Від відповідача: Гузенок Юрій Васильович, представник, довіреність від 31.05.2012.

Від третіх осіб: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» про стягнення 53 577,00 грн., у тому числі 50 027,00 грн. матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб, 500,00 грн. витрат за проведення місця огляду ДТП та виготовлення фото, 2 250,00 грн. витрат, пов'язаних з евакуацією аварійного транспортного засобу та 300,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг за паркову аварійного транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.07.2012.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту з правом проведення автотоварознавчих експертиз товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» Дервішеву Енверу Наримановичу та зупинено в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі.

Ухвалою від 23.08.2012 суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання з розгляду клопотання судового експерта на 27.08.2012.

Ухвалою від 27.08.2012 судом задоволено клопотання судового експерта, матеріали справи надіслані до експертної установи для продовження експертизи, провадження у справі зупинено, до повернення її матеріалів з експертної установи.

03.10.2012 матеріали справи № 5002-13/2347-2012 повернені до господарського суду Автономної Республіки Крим із висновком експерта.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено на 16.10.2012.

В судовому засіданні 16.10.2012 представником позивача заявлено клопотання про призначення додаткової документальної автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи з експертної установи.

21.12.2012 матеріали справи повернуті до господарського суду Автономної Республіки Крим із висновком судового експерта.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2012 провадження по справі поновлено, судове засідання призначено на 26.12.2012.

Ухвалою господарського суду господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 строк розгляду справи продовжений до 17.01.2013 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2013 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2013 заявив, що позовні вимоги ним визнаються частково, в розмірі 38 262,65 грн., тобто в розмірі вартості пошкодженого транспортного засобу, встановленим висновком судового експерту.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бесараб Олександр Іванович в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання до суду надійшла заява, в якій Бесараб О.І. підтвердив, що товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» в повному обсязі відшкодувало йому, як власнику транспортного засобу марки ИЖ 27175-036, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 51 027,00 грн. (т. 2, а.с. 44).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з'явилась, до початку судового засідання надійшла телеграма про розгляду справи без її участі (т. 2 а.с. 41).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2008 між Бесараб О.І. (наймодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» (наймач за договором) укладений договір найму (оренди) транспортного засобу (далі за тестом - договір), відповідно до пункту 1.1 якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (в найм/оренду) транспортний засіб типа пікап-В, марки ИЖ, модель 27175-36. 2007 року випуску, колір - червоний, шасі (кузов, рама) XWK27175070019052, реєстраційний номер СН 9446 АЕ, зареєстрований 06.05.2008 у Севастопольському МРЕВ (далі за текстом - майно) (т. 1, а.с. 38-41).

Пунктом 1.2 договору визначено, що транспортний засіб належить наймодавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СНС

№ 018798, виданого Севастопольським МРЕВ.

Строк дії договору встановлений в пункті 4.1 - з 14.08.2008 по 14.05.2018.

Розділом 6 договору встановлені права та обов'язку наймодавця.

Згідно з пунктом 6.1 договору наймодавець зобов'язаний надати майно в технічно справному стані та в повному комплекті в тимчасове користування наймачу за відповідним Актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 6.2.3 наймодавець має право вимагати від наймача відшкодування заподіяної неналежним використанням майна шкоди.

Розділом 7 договору встановлені права та обов'язки наймача, який, зокрема, зобов'язаний усувати наслідки аварій та пошкоджень майна, які виникли під час експлуатації майна наймачем; за власний рахунок укласти зі страховою компанією договір страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

20.09.2008 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, переданого позивачу у найм та транспортного засобу під управлінням водія

Карнішауса О.В., працівника товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент».

Вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2011 Карнішаус О.В. визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Крім того, даним вироком частково задоволені цивільні позови, зокрема, з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» в рахунок відшкодування матеріального збитку стягнуто 37 610,00 грн. та 3 550,00 грн. витрат на перевезення, оцінку майна та зберігання автомобіля (т. 1, а.с. 86-89).

Ухвалою колегії судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2011 частково задоволена апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» та, зокрема, вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2011 у відношенні Карнішауса О.В. в частині вирішення цивільного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» про відшкодування матеріальної шкоди скасований (т. 2, а.с. 91-92).

За твердженням позивача, 04.03.2009 ним, на користь власника транспортного засобу (Бесараб А.І.) відшкодовані збитки, понесені у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу в розмірі 51 027,00 грн., у тому числі 50 027,00 грн. вартості транспортного засобу та 1 000,00 грн. вартості проведення експертизи.

Крім того, за твердженням позивача, ним понесені матеріальні витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу в розмірі 2 250,00 грн., а також витрати, пов'язані з оплатою послуг за паркування аварійного транспортного засобу в розмірі 300,00 грн.

Разом з тим, ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» про стягнення матеріальних збитків, спричинених злочином, з огляду на те, що такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (т. 1, а.с. 9).

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2012 ухвала Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 залишена без змін (т. 1, а.с. 10).

Посилаюсь на те, що відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення такої шкоди з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент», водієм якого позивачу заподіяна відповідна матеріальна шкода.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення матеріальних збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20.09.2008 за участю автомобіля, що знаходився в оренді у позивача, та автобуса, який належить відповідачу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Президія Вищого господарського суду України в Рекомендаціях «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 29.12.2007 № 04-5/239, зазначила, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України).

Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, судом при розгляді даної справи встановлено, що з огляду на пошкодження автомобілю, який знаходився у позивача на підставі договору найму, на виконання пункту 6.2.3 цього договору, відповідно до якого, наймодавець має право вимагати від наймача відшкодування заподіяної неналежним використанням майна шкоди, 04.03.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» сплатило власнику транспортного засобу

Бесараб А.І. 51 027,00 грн., у тому числі 50 027,00 грн. вартості транспортного засобу та 1 000,00 грн. вартості проведення експертизи.

Наведені обставини щодо відшкодування позивачем вартості пошкодженого автомобілю підтверджуються видатковим касовим ордером № 120 від 04.03.2009 (т. 1, а.с. 37), а також поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бесараб О.І., який в заяві від 04.01.2013 підтвердив, що товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» в повному обсязі відшкодувало йому, як власнику транспортного засобу марки ИЖ 27175-036 (реєстраційний номер СН 9446 АЕ), заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 51 027,00 грн., яка складається з вартості автомобіля, що постраждав в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20.09.2008 та вартості проведення експертизи в розмірі 1 000,00 грн. (т. 2, а.с. 44).

Крім того, Бесараб О.І. підтвердив, що належний йому автотранспортний засіб марки ИЖ 27175-036 (реєстраційний номер СН 9446 АЕ) 14.05.2008 переданий ТОВ «АТ-Крим» за договором найму, згідно з умовами якого останній несе перед власником майна відповідальність за спричинену шкоду і зобов'язаний відшкодувати збитки, у зв'язку з втратою або пошкодженням транспортного засобу.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом.

Так, вина водія, який керував автомобілем, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Фундамент», в здійсненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої, зокрема пошкоджений автомобіль, що знаходиться в оренді позивача, встановлена ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22.12.2011 (т. 1, а.с. 90-92).

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01 квітня 1994 року № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди», для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України позивач повинен довести сам факт заподіяння шкоди, обґрунтувати її розмір, а також довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача

53 577,00 грн., у тому числі 50 027,00 грн. матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб, 500,00 грн. витрат за проведення місця огляду ДТП та виготовлення фото, 2 250,00 грн. витрат, пов'язаних з евакуацією аварійного транспортного засобу та 300,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг за паркову аварійного транспортного засобу.

Обґрунтовуючи розмір матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб, позивач посилався на звіт автотоварознавчого дослідження, складеного юридичним агентством «Право-експерт» 03.11.2008 та актуалізацію автотоварознавчого дослідження від 21.02.2009.

Оскільки, відповідно до приписів пункту 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 не можуть розглядатись як висновок експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи акти ревізії, калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката, сторони та за необхідності з'ясування зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена експертиза, яка буде вважатись первинною, суд враховуючи необхідність встановлення розміру матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу, для яких необхідні спеціальні знання, призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту з правом проведення автотоварознавчих експертиз товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» Дервіляеву Енверу Наримановичу.

Відповідно до висновку № 243-23/10 додаткової автотоварознавчої експертизи від 20.12.2012, сума матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження автомобіля ИЖ - 27175-036, реєстраційний номер СН 9446 АЕ 2007 року випуску в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 20.09.2008 на моменту заподіяння збитку - 20.09.2008 з урахуванням індексу цін, що склалися на дату проведення додаткової документальної автотоварознавчої експертизи становить 38 262,65 грн. (т. 2, а.с. 21).

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані, згідно з частиною 2 зазначеної вище правової норми, встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає 38 262,65 грн. матеріального збитку, заподіяного власнику, внаслідок пошкодження автомобіля ИЖ - 27175-036.

Одночасно, суд приймає до уваги те, що представником відповідача позовні вимоги визнані в цієї частині, що є його правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, вимоги позивача про стягнення 500,00 грн. витрат за проведення місця огляду ДТП та виготовлення фото, 2 250,00 грн. витрат, пов'язаних з евакуацією аварійного транспортного засобу та 300,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг за паркову аварійного транспортного засобу задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та такі, що документально не підтверджуються.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим 26.07.2012 за клопотанням відповідача, до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено приватне підприємство «Страхова компанія «Українська страхова група».

Так, клопотання відповідача обґрунтовувалось тим, що на його думку, відповідальність з відшкодування шкоди потерпілим повинна нести страхова компанія «Українська страхова група», а не товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент».

Як пояснила страхова компанія в своїх поясненнях, надісланих на адресу суду 18.10.2012, між товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент» та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» 20.02.2008 укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3401928, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпеченого транспортного засобі «Неоплан 116», водій якого визнаний винним в дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 20.09.2008.

Відповідно до статті 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до статті 35.1 зазначеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Як слідує з пояснень страхової компанії, потерпіла особа, або особа, яка відповідно до чинного законодавства України має право на таке звернення з приводу повідомлення про факт дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 20.09.2009 та написання відповідної заяви до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» не звертались, відповідних документів не надавали.

Крім того, в своїх поясненнях ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» просила застосувати при розгляді даної справи наслідки пропуску строку позовної давності.

Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сторонами в судовому процесі відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України є позивач і відповідач.

Клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності заявлено не стороною у справі, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Судові витрати, що пов'язані з оплатою судової експертизи та оплатою судового збору, суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 15.01.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення.

Повне рішення складено 21.01.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

(пров. Лавандовий, 2, м. Сімферополь, 95050, ЄДРПОУ 13794763) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» (р\р 26004301328436 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 23199458, пл. Ластова, 3, м. Севастополь, 99001) 38 262,65 грн. матеріального збитку за пошкоджений транспортний засіб та 1 149,45 грн. судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

(пров. Лавандовий, 2, м. Сімферополь, 95050, ЄДРПОУ 13794763) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (вул. Леніна, 12, офіс 6,

м. Сімферополь, п\р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Сімферополі, МФО 384436, ЄДРПОУ 37860012) 8 930,73 грн. судових витрат, пов'язаних з проведенням документальної автотоварознавчої експертизи.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим»

(р\р 26004301328436 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 23199458, пл. Ластова, 3, м. Севастополь, 99001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (вул. Леніна, 12, офіс 6, м. Сімферополь, п\р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Сімферополі, МФО 384436, ЄДРПОУ 37860012) 3 574,47 грн. судових витрат, пов'язаних з проведенням документальної автотоварознавчої експертизи.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В решті частини позову відмовити.

Суддя А.Ю. Пукас