Рішення

від 18.09.2006 по справі 20-7/067

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/067

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" вересня 2006 р. справа № 20-7/067

За позовом          Першого заступника військового прокурору ВМС України

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна,41)

          в інтересах держави в особі

          Міністерства оборони України в особі його Структурного підрозділу -

          Головного Квартирно-експлуатаційного управління МОУ

          (01021, м. Київ, вул. Курська, 13)

до відповідача:          Приватного підприємства “Новий Світ”

          (99008, м. Севастополь, вул. Крейзера,5)

третя особа,          Севастопольська  квартирно-експлуатаційна частина морська

яка не заявляє          (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні позивача

про          стягнення заборгованості  в сумі 26601,28 грн.

          в порядку ст. 22 ГПК України  сума позовних вимог зменшена до 23630,62грн.

За зустрічним          Приватного підприємства “Новий Світ”

позовом          (99008, м. Севастополь, вул. Крейзера,5)

до відповідача:Міністерства Оборони України в особі його Структурного підрозділу –

          Головного Квартирно-експлуатаційного управління МОУ

          (01021, м. Київ, вул. Курська, 13)

про          стягнення вартості невідокремлених поліпшень в сумі 63118,15грн.

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники:

від прокурора          -  Поліванов С.М., посвідчення № 260 від 25.10.2005;

від позивача          - Кравець О.М., представник, довіреність №220/д- 81 від 01.02.06;

від відповідача          - Сурошніков О.Ю., представник, довіреність № 04 від 13.03.2006;

від третьої особи          - Кравець О.М., юрисконсульт, довіреність №9/16-597- 81 від 13.03.06;

Суть спору:

Перший заступник військового прокурору Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі його Структурного підрозділу - Головного Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 12.06.2003 по 01.06.2004  в сумі 26601,28 грн., яка складається з орендної плати в сумі 18253,22 грн., компенсації податку на землю в сумі 466,08грн., заборгованості за електроенергію за період з 31.01.2003 по 29.09.2003 в сумі 7881,98грн., з посиланням на статті 526, 530 Цивільного кодексу України, статтю 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтю 224 Господарського кодексу України.

Прокурор змінив (вх. № 12631) предмет позовних вимог, зменшив позовні вимоги та просить стягнути орендну плату та компенсацію податку на землю за період з 12.06.2003 по 13.10.2003 в сумі 3748,67грн. та збитки у вигляді вартості неотриманої орендної плати та компенсації податку на землю в розмірі 11999,97грн. та заборгованість за комунальні послуги (електроенергію) за період з 31.03.2003 по 29.09.2003 в сумі 7881,98грн., всього –23630,62грн. (т.2 а.с.7-9).

Відповідач (вх.№ 998) звернувся до позивача з зустрічними позовними вимогами про стягнення вартості невідокремлених поліпшень орендованого майна на суму 63118,15грн (т.2 а.с.2-3).

Позивач в відзиві та поясненнях на зустрічний позов  (вх.№ 15049, 16765) вимоги не визнав, так як вважає, що дозволу на проведення ремонту не було, Акти виконаних робіт не відповідають формам Актів згідно наказу Державного комітету статистики та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5, не надані на перевірку та погодження третій особі (т.2 а.с.26, 49).

Зустрічні позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду по п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, так як відповідач не надав без поважних причин документи і належні докази, що підтверджують ці вимоги, про що винесена ухвала (т.2 а.с.84-86).

Відповідач в відзивах на позов, на уточнення позовних вимог, доповненні до відзиву, поясненнях (вх.№№ 7977, 13579, 15541, 20563) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що ним своєчасно та в повному обсязі  сплачувалась орендна плата та компенсація податку на землю в розмірі 13299,95грн. та 2549,68грн. відповідно, здійснено ремонт за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця в сумі 63118,15грн., поніс витрати в розмірі 140356,80грн. по оплаті виконаних робіт по проектуванню оздоровчо-реабілітаційного центру в в/м Б-42, виконав роботи по телефонізації та енергозабезпеченню орендує мого об'єкту, - поліпшення майна здійснено на 44 %; вважає, що нарахування орендної плати за період з 13.10.2003 по 01.06.2004 після визнання договору недійсним безпідставне, так як об'єкт не використовувався за призначенням, представники позивача для прийому об'єкту не з'являлись, обґрунтований розрахунок компенсації податку на землю не надавався у зв'язку з протиріччями в сумах від 38,84грн. до 824,00грн.; між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго” укладено договір на поставку електричної енергії № 4135 від 12.11.2003, згідно з яким планувалось здійснювати  платежі, рахунки на оплату виставлялись третьою особою з вказівкою інших банківських реквізитів, ніж ті, що вказані в договорі (п.3.3 Договору) без зміни умов договору; вважає, що за період оренди орендна плата склала 19416,84грн., компенсація податку на землю –365,85грн., всього 19782,69грн., оплачено всього 15849,63грн. Недоплата орендаря складає 3933,09грн., заборгованість орендодавця –59485,09грн., яка підлягає заліку. 03.11.2003 відповідач звертався до орендодавця з проханням направити представників для фактичного прийому-передачі предмету оренди та складання Акту, повідомити про дату та час передачі. Електроенергія не споживалась. Третя особа ніяких рахунків весь період не виставляла , рахунок виставлено 07.10.2003 № 311 за електроенергію, що споживалась іншими орендарями, в довідці-розрахунку містяться арифметичні помилки даних приборів обліку: попередні показники –9603, теперішні показання –9693, 9746, всього вартість спожитих 7000 кВт/год електроенергії складає 1757,41грн. без помилок (т.1 а.с.77-80, т.2 а.с.20-21, 33-34).

Відповідач надав докази, що підтверджують намір звільнити орендовані об'єкти, обґрунтував складання Актів форми КБ-2 та КБ-3 з відступом від типової форми листом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.202 № 237/5 (т.1 а.с.126-128), (т.2 а.с.78-80).

Відповідач надав додатково витяг з журналу охорони об'єкту, який вівся ним при оренді об'єкту, так як об'єкт мав спеціальний режим в'їзду та виїзду, так як режимним об'єктам встановлені КП, і на його території весь час знаходились представники позивача, охороняли об'єкти, згідно якого його діяльність припинена на об'єкті оренди 06.11.2003 (т.2 а.с.42-43).

Розгляд справи продовжувався та відкладався  в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, прокурора, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

05.09.2002 між Міністерством Оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України полковника Драло В.Г., що діяв на підставі доручення Міністра Оборони України від 13.02.2002 №148\292 (далі –Орендодавець) та Приватним підприємством „Новий Світ” (далі –Орендар) укладено Договір № 148/2002/ГоловКЕУ оренди нерухомого військового майна –будівлі за генпланом:

№ 1          службове приміщення;

№ 2          казарма;

№ 4          їдальня;

№ 5          медпункт;

№ 7          овочесховище;

№ № 9, 10          уборні;

№ 11          сарай;

№ 16          гараж;

№ 17          насосна, загальною площею 1864,5м2, яке розташовано за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне, військове містечко Б-42, строком на 10 років (т.1 а.с.28-34).

05.09.2002 майно передано орендарю по акту прийому-передачі (т.1 а.с.35-53).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2002) 1154,7грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –серпень 2002 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень 2002 року.

Орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок балансоутримувача –9 Відділення Морської інженерної служби ВМС ЗС країни № 3921684509011, МФО 824509 в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно з пунктами 5.2., 5.10., 5.11. Договору Орендар зобов'язаний зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; понад орендну плату за нерухоме майно Орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати на його утримання; щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду майно та технічна територія 3,77га, що використовується Орендарем.

Пунктами 6.3., 10.5 Договору передбачено, що Орендар має право з дозволу Орендодавця за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення –власністю Орендодавця. Питання компенсації Орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно чинного законодавства.

13.10.2003 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду позов військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до приватного підприємства „Новий Світ” про визнання договору оренди № 148/202 від 05.09.2002 недійсним задоволено. Визнано недійсним на майбутнє договір оренди № 148/2002 від 05.09.2002, укладений між Міністерством Оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України та Приватним підприємством „Новий Світ” нерухомого майна: службової будівлі, казарми, їдальні, медпункту, овочесховища, уборних, сараю, гаражу, насосної, загальною оцінювальною площею 1864,5м2 військового містечка Б-42, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, с. Оборонне (т.1 а.с.9-11).

07.10.2003 листом третя особа пропонувала відповідачу оплатити борг по електроенергії за період з 31.01.2003 по 29.09.2003 в сумі 7881,98грн., в тому числі по пункту 7.15 “Правил користування електричною енергією” - 5183,89грн. (т. 1 а.с.15-16).

20.01.2004, 05.03.2004 третя особа листами пропонувала відповідачу звільнити зайняті приміщення, погасити заборгованість по орендній платі та компенсації частини податку на землю та прибути до третьої особи –балансоутримувача для складання Акту прийому-передачі. Належні докази направлення зазначених листів суду не надані (т.1 а.с.12-13)

Споживання електроенергії з 31.01.2003 по 29.09.2003 підтверджено Обліковими листками споживача, в яких підпис субабонента відповідача відсутній (т.1 а.с.17-20).

01.06.2004 складено односторонній Акт прийому-передачі фондів військового містечка Б-42 у зв'язку з визнанням Договору недійсним (т.1 а.с.21-27).

03.11.2003 листом № 3 Орендар запропонував Орендодавцю в десятиденний строк направити своїх представників для фактичної передачі об'єкту оренди та складання Акту прийому-передачі, просив повідомити його про дату та час передачі. Докази направлення листа суду надані (т.1 а.с.127-128).

Орендодавець, балансоутримувач не направили своїх представників для прийому від відповідача об'єктів оренди.

Згідно Акту звірки станом на 12.05.2006 по даним відповідача заборгованість складає 3748,67грн., по даним позивача –23630,62грн. Розбіжності по заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 7881,98грн. за період з 31.01.2003 по 29.09.2003 та збитки з 14.10.2003 по 01.06.2004 у вигляді неотриманих доходів і  орендної плати та компенсації податку на землю до звільнення об'єкту оренди у зв'язку з фактичним знаходженням та їх використанням (т.2 а.с.15).

25.09.2003 Орендодавець розглянув клопотання Орендаря по Договору № 148/2002 № 20 від 17.09.2003 та надав дозвіл на реконструкцію та капітальний ремонт орендованого майна згідно затвердженого кошторису. Дозвіл надано при умові, що збільшення вартості орендованого майна в результаті проведених Орендарем невідокремлених поліпшень у разі припинення або розірвання Договору оренди Орендодавцем не компенсується. Компенсація передбачена у випадку відчуження орендованого майна в обсягу приросту ринкової вартості не більше ідентифікованої фактичної суми поліпшень (т.1 а.с.100, 103).

Балансоутримувач узгодив кошториси вартості ремонтних робіт на суму 193, 352 тис.грн. та 51,317 тис.грн. відповідно ремонт покрівель та будинку № 5 військового містечка Б-42 (т.1 а.с.101-102).

Виконання робіт підтверджується Довідками про вартість виконаних підрядних робіт товариством з обмеженою відповідальністю “Союзстрой”. Доказів їх оплати відповідачем не надано (т.1 а.с.82-91).

Правовідносини сторін регулюються статтями 18, 23, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статтями 59, 161-162, 203 Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно статей 18, 23, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Статтями 59, 161, 162, 203 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Посилання прокурора на статті 526, 530 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України безпідставне, так як Договір укладався в 2002 році до набрання Господарським та Цивільним кодексами України законної сили та визнаний недійсним на майбутнє у 2003 році.

Позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково в сумі 6446,76грн., з яких: 3577,02грн. –орендна плата до 13.10.2003, 171,65грн. –компенсація частини податку на землю, 2698,09грн. –комунальні послуги по користуванню електроенергією, так як матеріали справи підтверджують споживання електроенергії орендарем до укладення Договору з відкритим акціонерним товариством “Енергетична компанія “Севастопольенерго” і прокурор надав докази оплати її електропостачальній організації.

В іншій частині позовних вимог доводи, мотиви, пояснення прокурора та позивача спростовуються наданими відповідачем доказами.

Прокурор та позивач не надали доказів, що несвоєчасне звільнення перешкоджало здачі об'єкту іншій особі і отриманню орендної плати з нового орендаря, приміщення до сих пір ніким не орендується, тому підстав для стягнення збитків суд не вбачає за період з 14.10.2003 по 01.06.2004 в сумі 11999,97грн. у вигляді неотриманих доходів.

Крім того, надані відповідачем докази дають підстави суду для висновку, що фактично приміщення звільнені 06.11.2003, а надані прокурором та третьою особою документи позбавлені доказового значення, так як не є належними та допустимими.

В випадку порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема в вигляді відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення:

-          протиправна поведінка

-          збитки

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками

-          вина

При відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність на настає.

Один із принципів правозастосовчої практики Європейської Конвенції „Про захист прав людини  і основоположних  свобод” 1950 року: це обов'язок надання доказів, покладається на ту сторону, яка стверджує, а не заперечує.

Прокурор та позивач на надали доказів ні наявності збитків, ні протиправної поведінки відповідача, не довели його вини та причинного зв'язку, тобто відсутні всі елементи правопорушення.

Підстав для стягнення 5183,89грн. нарахованих та сплачених по пункту 7.15 “Правил користування електричною енергією” 19764 кВт/год суд не вбачає, так як вони нараховані безпідставно  і незаконно. Згідно з постановою Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2003р. № 27/09-03-РШ по справі № 27/07-03 визнано, що ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”вчинило порушення, передбачене п. 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”,  у вигляді зловживання монопольним положенням, пункт 7.15 “Правил користування електричною енергією” не підлягає застосуванню, так як суперечить Антимонопольному законодавству України, що підтверджено всіма судовими інстанціями (справа № 20-7/133-5/331).

Суд керується при цьому статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 23, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статтями 59, 161, 162, 203 Цивільного кодексу Української РСР, статтями 22, 35, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги прокурора задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Новий Світ” (99008, м. Севастополь, вул. Крейзера, 5, ідентифікаційний код 31156102, р/р № 260041604 в СФ АППБ „Аваль” м. Севастополя, МФО 323935, ЄДРПОУ 31156102) на користь Міністерства оборони України в особі його Структурного підрозділу - Головного Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України (01021, м. Київ, вул. Курська, 13, ідентифікаційний код 22992545, розрахунковий спец рахунок Управління Державного казначейства України м. Севастополя № 35222007000091, МФО 824509, ЄДРПОУ 22992545) 6446,76грн. заборгованості за Договором оренди № 148/2002/ГоловКЕУ.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Новий Світ” (99008, м. Севастополь, вул. Крейзера, 5, ідентифікаційний код 31156102, р/р № 260041604 в СФ АППБ „Аваль” м. Севастополя, МФО 323935, ЄДРПОУ 31156102) в дохід Державного бюджету України (р/р 31116095600007 УДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) державне мито в сумі 64, 47грн.

4.          Стягнути з Приватного підприємства „Новий Світ” (99008, м. Севастополь, вул. Крейзера, 5, ідентифікаційний код 31156102, р/р № 260041604 в СФ АППБ „Аваль” м. Севастополя, МФО 323935, ЄДРПОУ 31156102) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (03057, м. Київ, вул. Премоги, 44, ідентифікаційний код 300045370, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 32,19грн.

5.          В стягненні 11999,97грн. збитків у вигляді неотриманих доходів та нарахуваних комунальних послуг за електроспоживання по пункту 7.15 Правил *** в сумі 5183,89грн. відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                               Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

21.09.2006.