Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-13678/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13678/11/0170/15

09.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-13678/11/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Тоскіна Г.Л. ) від 24.11.11

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,98403)

до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства "Теплоенерго" (вул. Грузинова, 65,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)

про стягнення 844,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2011 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим задоволені частково: стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Бахчисарайське комунальне унітарне підприємство "Теплоенерго", податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3,00 грн. в дохід державного бюджету. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 09.10.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2011 податковою інспекцією проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 27/15-02/36286238 від 09.03.11 р.

За наслідками перевірки встановлені порушення пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18. ст. 49 пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року у строки, визначені законодавством, а саме: до 21.02.2011 року.

На підставі акту перевірки № 27/15-02/36286238 від 09.03.11 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000191502 від 17.03.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 1020,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення спрямовано на адресу відповідача та отримано ним, про що свідчить копія поштового повідомлення про отримання.

05.05.2011 року податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 55/15-02/36286238 від 05.05.11 р.

За наслідками перевірки встановлені порушення пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18. ст. 49 пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року у строки, визначені законодавством, а саме: до 21.03.2011 та 20.04.2011 відповідно.

На підставі акту перевірки № 55/15-02/36286238 від 05.05.11 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000561502 від 20.05.2011, яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 02,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення було спрямовано на адресу відповідача та отримане ним, про що свідчить копія поштового повідомлення про отримання.

24.05.2011 року податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 62/15-02/36286238 від 24.05.11 р.

За наслідками перевірки встановлені порушення пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18. ст. 49 пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року у строки, визначені законодавством, а саме: до 20.05.2011 року.

На підставі акту перевірки № 62/15-02/36286238 від 24.05.11 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000611502 від 31.05.2011, яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 01,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення було спрямовано на адресу відповідача та отримане ним, про що свідчить копія поштового повідомлення про отримання.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України N 2755-УІ від 02.12.2010р. платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 203.1. ст. 203 розділу V Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надані податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2011 року, у зв'язку з чим за податковими повідомленнями-рішеннями до відповідача застосовані штрафні санкції на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000191502 від 17.03.2011 р., 02,00 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0000561502 від 20.05.2011 р., 01,00 грн. - за податковим повідомленням-рішенням № 0000611502 від 31.05.2011р.

Таким чином, відповідачем порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по ЗО червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по ЗО червня 2011 року.

Слід зазначити, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, у даному випадку, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства позивачу, зокрема, за ненадання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, яка повинна бути надана до 21.02.2011, зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Разом з тим, визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься до виключеної компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за ненадання податкової звітності у встановлені строки.

А відтак податкове повідомлення-рішення №0000191502 від 17.03.2011 є протиправним.

Розмір штрафної санкції за податковими повідомленнями-рішеннями №0000561502 від 20.05.2011 р., № 0000611502 від 31.05.2011 р., податковим органом визначений вірно у розмірі 2,00 грн. та 1,00 грн. відповідно.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54,3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Аналогічна норма містилася в Законі.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій: після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, 10.06.2011 податковим органом виставлена вимога №239 на суму 843,43 грн., яка отримана представником відповідача, про що свідчить поштове повідомлення.

Станом на день розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3,00 грн. відповідачем не сплачений.

Оскільки заборгованість у розмірі 3,00 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.11 у справі № 2а-13678/11/0170/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.11 у справі № 2а-13678/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко