Рішення

від 15.01.2013 по справі 21/5007/1377/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2013 р. Справа № 21/5007/1377/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Хрипко І.І. - довіреність №2 від 01.11.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" (м.Житомир)

про стягнення 29867,00 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 29 867,00 грн., з яких 29000,00грн. основної заборгованості, 722,00грн. пені, 145,00грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.12.12р. прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 24.12.12р.

14.01.12р. на адресу суду, від відповідача, надійшов лист (а.с. 84), згідно якого останній повідомляє, що розмір заборгованості перед позивачем з 24.12.12р. зменшився на суму 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок), які сплачено згідно платіжного доручення №7 від 14.01.13р. (а.с. 85). Крім того, відповідач повідомляє, що акт звірки розрахунків не отримував.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи листа з додатками та заяви про зменшення позовних вимог від 15.01.13р. Згідно заяви про зменшення позовних вимог, у зв'язку із здійсненням відповідачем часткових розрахунків, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Поліпласт" заборгованість у розмірі 23867,00грн. з яких: 23000,00грн. основного боргу, 722,00грн. пені та 145,00грн. 3% річних (а.с. 87-98).

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11р. № 18).

Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог, згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача (абз. 4,5 пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11р. № 18).

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача від 15.01.13р. до розгляду.

Спір вирішується з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 83).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" (далі - покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №54 (далі - Договір (а.с. 8)), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар поліетилен різних марок, а покупець зобов'язується прийняти поставку товарів та оплатити вартість товару на умовах та у порядку, встановленому цим Договором.

Згідно позовної заяви позивач вказує, що на підставі вищезазначеного Договору, рахунку-фактури №СФ-000282 від 04.10.12р., видаткової накладної №РН-000280 від 04.10.12р. поставив, а відповідач отримав поліетилен ПЭНД НХF 2810 Н, в кількості 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) кілограм, загальною вартістю 33000,00 грн. (а.с. 9-10).

Однак, відповідач лише частково виконав свої зобов'язання по оплаті товару, сплативши кошти в розмірі 4000,00грн.

У зв'язку з вищенаведеним, на адресу відповідача 08.10.12р. було надіслано претензію, з вимогою погасити заборгованість.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді. Разом з тим, останній в період з 15.11.12р. по 14.01.13р. додатково перерахував позивачу кошти за отриманий товар в сумі 6000,00грн. (а.с. 11-13).

Станом на час розгляду справи в суді, за даними позивача, заборгованість відповідача склала 23000,00грн.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав. Розміри вищенаведених проплат підтвердив направленими на адресу суду документами (а.с. 46-59,84).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі купівлі-продажу №54 від 16.07.12р. (а.с. 8).

Так, ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 2.2. Договору, поставка товару здійснюється за видатково-прибутковими накладними, в яких зазначається найменування, кількість, ціна та загальна вартість партії товару.

Датою поставки (купівлі-продажу) товару є дата, вказана у видатковій накладній (п. 2.4. Договору).

У відповідності до п. 4.2. Договору, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару в кожній партії поставки вказуються у видатково-прибуткових накладних, за якими товар передається від постачальника до покупця. Платежі здійснюються покупцем у наступному порядку: 100% вартості товару, зазначеного у видатково-прибуткових накладних, сплачується покупцем в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника в терміни, які зафіксовані в даному договорі в п. 4.3.

За умовами п. 4.3. Договору, покупець розраховується за товар як за попередньою оплатою так і по факту отримання товару.

За вказаних обставин, оскільки на дату поставки товару відповідачем не було проведено його попередню оплату, в передбаченому Договором порядку, у нього виник обов'язок здійснити розрахунки з позивачем, згідно ст. 692 ЦК України, після прийняття товару.

Так, матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося сторонами, що у відповідності з вищевказаними умовами Договору купівлі-продажу №54 від 16.07.12р., згідно рахунку-фактури №СФ-000282 від 04.10.12р. та видаткової накладної №РН-00280 від 04.10.12р. (а.с. 9-10) позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар - поліетилен ПЭНД НХF 2810 Н, в кількості 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) кілограм, загальною вартістю 33000,00 грн.

Не заперечувалося сторонами та підтверджується наданими сторонами платіжними дорученнями і банківськими виписками (а.с. 47-59, 66-70, 85, 93-94) також і те, що відповідач на оплату вказаної поставки здійснив перерахування коштів на загальну суму 10000,00грн.

Таким чином, на час розгляду справи в суді, загальна заборгованість відповідача за отриманий товар склала 23000,00грн.

При цьому, в процесі розгляду справи було встановлено, що 1000,00грн., які відповідач перерахував 15.11.12р., тобто до звернення позивача до суду, не було враховано при визначенні боргу у позовній заяві, а 5000,00грн. відповідач сплатив в період з 12.12.12р. по 14.01.13р., тобто в процесі розгляду справи.

Саме з врахуванням зазначених обставин позивач обґрунтовано зменшив позовні вимоги до 23000,00грн.

Згідно ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 23000,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Так, згідно п. 5.3. Договору, за прострочення розрахунку більш ніж на 1 (один) календарний день з дня закінчення наданої відстрочки платежу, що вказана в п. 4.3. цього Договору, покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими коштами 3,0 відсотка річних від суми заборгованості за весь час прострочення розрахунку постачальнику та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в момент прострочки) від суми заборгованості за весь час прострочення.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 14), пеня за період з 05.10.12р. по 03.12.12р., складає 722,00грн.

Крім того, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 145,00грн. 3% річних.

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок пені та 3% річних (а.с. 14) дійшов висновку, що останні нараховано позивачем обґрунтовано та вірно, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню на суму 23867,00грн. з яких: 23000,00грн. основного боргу, 722,00грн. пені та 145,00грн. 3% річних.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, та з врахуванням абз. 4,5 пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11р. № 18, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-36, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" (10019, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Комерційна, 5, код 32265188)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛ-Стандарт" (01103, м. Київ, Печерський р-н., вул. Кіквідзе, буд. 34-а, кв.48, код 36631825):

- 23000,00грн. основного боргу;

- 722,00грн. пені;

- 145,00грн. 3% річних;

- 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.01.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов. про вруч.).