Ухвала

від 21.01.2013 по справі 910/1006/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/1006/13 21.01.13

За заявою: Публічного акціонерного товариства «Форекс Емемсіс груп»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо-Ера»

Про: вжиття запобіжних заходів

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику представників сторін

ОБСАВИНИ СПРАВИ:

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Публічне акціонерне товариство «Форекс Емемсіс груп» (надалі - заявник) в порядку ст.ст. 43-1, 43-3 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів (надалі - заява) шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Радіо-Ера» (код ЄДРПОУ 30019068) копії запису радіопередачі Рупор, що транслювалась28 листопада 2012 року, о 8 годині 35 хвилин, в ефірі радіостанції «Радіо-Ера».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів .

Щодо передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 43-3 ГПК України зазначення обставин, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів, то згідно п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43 1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43 3 і частини третьої статті 43 4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу . Витребування і оцінка відповідних доказів, а також доказів наявності у заявника права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт або інший відповідний правочин тощо) здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази (надалі - Постанова ВГСУ від 17.10.2012 р. № 12).

Заявник в абз. 1 стор. 1 заяви стверджує, що «… радіостанція «Радіо-Ера», що належить ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо-Ера» …» , проте не вказує у заяві, а рівно не додає до останньої докази на підтвердження наведеного твердження.

Крім того, в абз 2 стор. 2 заяви повідомляється, що « … Публічному акціонерному товариству «Форекс Емемсіс груп» на підставі Договору уступки (передачі) прав власності на товарний знак від 15 червня 2012 року , який належав Савченко А.О., що підтверджується Свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 117168 , належить торговельна марка «ММСІS» , а в абз. 3, 4 стор. 2 заяви вказано, що « … 10 липня 2012 року Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення щодо реєстрації за Публічним акціонерним товариством «Форекс Емемсіс груп»

права власності на знак для товарів та послуг (права інтелектуальної власності на торговельну марку) «ММСІS», про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Торговельна марка зареєстрована для товарів та послуг 36 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг. Отже, ПАТ «Форекс Емемсіс груп» є власником торговельної марки «ММСІS» .

В той же час, до заяви у якості додатку на підтвердження вищезазначених тверджень фактично додано лише копію рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 21.06.2012 р. При цьому фактично у заяві не зазначені, а рівно до останньої не додані жодні докази на підтвердження того, що станом на час як спірної трансляції радіопередачі (28.11.2012 р.), так і станом на час подання до суду даної заяви про вжиття запобіжних заходів (січень 2013 р.), власником торгівельної марки «ММСІS» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 117168 є саме заявник - Публічне акціонерне товариство «Форекс Емемсіс груп» (виписка з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 117168, Договір уступки (передачі) прав власності на товарний знак від 15 червня 2012 року, тощо).

Таким чином, у заяві не наведені обставини, що давали б підстави вважати, що права саме заявника порушені або існує реальна загроза їх порушення та саме з боку ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо-Ера».

Крім того, згідно ч. 2 ст. 43-3 ГПК України разом із заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи .

Заявником разом із заявою про вжиття запобіжних заходів подано її копію, однак до цієї копії не додані зазначені в ній додатки (№ 2-8).

Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав .

Також, згідно ч. 2 ст. 43-3 ГПК України до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі .

Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями) визначає правові засади справляння судового збору, платників , об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати , звільнення від сплати та повернення судового збору (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Фактично із заявою про вжиття запобіжних заходів до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Форекс Емемсіс груп» (заявник), яким підписано вказану заяву в особі Генерального директора ПАТ «Форекс Емемсіс груп» Ю.А.Барабаш.

У якості доказу сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, заявником до заяви про вжиття запобіжних заходів додано квитанцію № 821 від 14.01.2013 р.

Проте суд звертає увагу, що платником за вищенаведеною квитанцією вказано не заявника , а фізичну особу - Можаровського О.О. При цьому до заяви не додані докази на підтвердження того, що Можаровський О.О. є представником позивача, якому в т.ч. надано право здійснювати відповідні платежі за позивача (договір, довіреність тощо).

Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов"язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.

За наведених обставин, квитанція № 821 від 14.01.2013 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати заявником - ПАТ «Форекс Емемсіс груп» судового збору у встановленому порядку.

Як передбачено частиною 1 статті 43-5 ГПК України, суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено судовим збором, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків.

Згідно п. 18 вищезазначеної Постанови ВГСУ від 17.10.2012 р. № 12 строк, який надається господарським судом заявникові для виправлення недоліків заяви про вжиття запобіжних заходів (частина перша статті 43 5 ГПК), має бути розумно необхідним й визначається з урахуванням конкретних обставин, пов'язаних з поданням заяви, і, зокрема, тривалості поштообігу. Цей строк є процесуальним і, отже, в разі необхідності може бути продовжений судом (частина четверта статті 53 ГПК) за заявою заінтересованої особи чи з власної ініціативи.

За таких обставин, суд вважає за доцільне залишити заяву Публічного акціонерного товариства «Форекс Емемсіс груп» без руху та зобов'язати заявника виправити вищезазначені недоліки заяви про вжиття запобіжних заходів у відповідності до вимог ст. 43-3 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 43-5, ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву про вжиття запобіжних заходів залишити без руху.

2. Зобов'язати заявника, на виконання вимог ст. 43-3 ГПК України, подати суду доповнення до заяви про вжиття запобіжних заходів, в яких вказати обставини, що давали б підстави вважати, що права саме заявника порушені (або існує реальна загроза їх порушення) та саме з боку ТОВ «Телерадіокомпанія «Радіо-Ера», а також подати докази на підтвердження відповідних обставин.

4. Зобов'язати заявника подати належним чином засвідчені копії додатків до заяви про вжиття запобіжних заходів (№ 2-8).

5. Надати доказ сплати заявником - ПАТ «Форекс Емемсіс груп» судового збору у встановленому порядку.

6. Надати заявнику строк для виправлення недоліків до 12.02.2013 р.

Суддя Гумега О.В.